Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
Вступ
Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
Специфіка цього процесу полягає передусім у його цілеспрямованості. Наявність конкретної мети робить його систематичним і послідовним, не допускає випадковості, епізодичності, хаотичності у проведенні виховних заходів. Особлива роль у формуванні людської особистості належить учнівському вихованню, оскільки цілеспрямований виховний вплив, на неї передбачає не лише виховання позитивних якостей, а й подолання наслідків впливу негативних об'єктивних чинників.
У процесі виховання формується внутрішній світ дитини, проникнути в який дуже важко. Це актуалізує необхідність методик, які давали б змогу виявляти погляди, переконання і почуття кожного вихованця, щоб збагачувати внутрішній світ особистості й вносити в нього певні корективи.
Колектив – організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.
Дитячий колектив – об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою).
Характерними рисами колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Дитячий колектив відрізняється від інших колективів віковими межами, специфічною діяльністю (навчання), послідовною мінливістю складу, відсутністю життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві.
Об'єктом дослідження: в курсовій роботі є навчально-виховний процес.
Предмет дослідження: виховання учнівського колективу і його роль у формуванні особистості.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування процесу виховання учнівського колективу.
Завдання дослідження:
розкрити сутність колективу, його ознаки, функції;
вивчити основні аспекти виховного колективу;
дослідити структура виховного колективу в школі та шляхи згуртування колективу;
обумовити вплив вихователя на коллектив;
дослідити стадії і перспективи розвитку виховного учнівського коллективу;
Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, узагальнення, абстрагування, порівняння, конкретизація, бесіда.
Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. УЧНІВСЬКИЙ КОЛЕКТИВ І ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ
1.1 Поняття колективу і його види
Слово колектив походить від латинського colligo, що в перекладі означає «об'єдную», а латинське collectivus – збирати, об'єднувати. Таким чином, поняття колективу передбачає об'єднання людей, існування між ними певних взаємозв'язків і відносин.
Отже, колектив є однією з форм взаємовідносин між людьми, а колективізм – однією з загальнолюдських моральних цінностей.
Колективні стосунки між людьми мають глибокі історичні корені. З найдавніших часів люди живуть і працюють спільно. Колективні форми праці відомі вже в первісному суспільстві: полювання на тварин, захист родової власності, будівництво житла і т. п. В період рабства й феодалізму виникала потреба зосередження великої кількості людей на будівництво зрошувальних споруд, палаців, храмів, в армії.
Ідеї колективного виховання відомі з світової педагогічної практики. Чимало видатних педагогів минулого висловлювало думку про необхідність організації дитячих виховних колективів і здійснювали спроби реалізації її на практиці (Й. Г. Песталоцці, И. Б. Базедов, Х. Г. Зальцман, В. Лай). Й. Г. Песталоцці у створених ним «Закладі для бідних» (Нейгоф, 1774-1780) та притулку для сиріт (М. Станц, 1798-1799) організовував виховання на зразок великого сімейного колективу, в якому панували доброзичливі стосунки і постійна трудова атмосфера.
Найвиразнішим представником теорії «трудової школи» і «громадянського виховання» був німецький педагог Георг Кершенштейнер. Сутність цієї теорії полягала в тому, що школа за допомогою організованого виховання повинна забезпечувати «примирення» класових суперечностей. Її метою є не формування всебічно розвиненої особистості, а засобами колективного виховання, колективного впливу послідовне привчання її до старанності, виконання обов'язків, які диктувалися зверху, вироблення звички до безумовної покірності і підпорядкованості авторитету, тобто здійснення, в першу чергу, ідеологічної обробки молодого підростаючого покоління, а це легше робити через масові заходи, колективні форми.
Оцінюючи роль колективу у вихованні особистості, значення колективізму як риси особистості, слід мати на увазі, що «ніякі благородні цілі ніколи не були досягнуті без об'єднання людей на певних засадах (безперечно, це не стосується творчості, морального вибору тощо). Отже, ми не можемо відкидати все краще, що стосувалося колективістського виховання: вироблення навичок взаємодії і взаємодопомоги, свідомої дисципліни як поваги до інших, до суспільства, вміння рахуватися з нормами життя. Без цього неможливо виховати свідомого громадянина, повноцінного члена суспільства».
Колектив – організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.
Дитячий колектив – об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою).
Характерними рисами колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Дитячий колектив відрізняється від інших колективів віковими межами, специфічною діяльністю (навчання), послідовною мінливістю складу, відсутністю життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві.
У школі є такі типи колективів:
навчальні – класний (первинний або контактний), загально шкільний, предметних гуртків;
самодіяльні організації – колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки) ;
товариства – спортивне, книголюбів та ін. ;
об'єднання за інтересами;
тимчасові об'єднання для виконання певних видів роботи.
Усі типи колективів пов'язані між собою загальною метою навчально-виховної діяльності школи, забезпечують залучення учнів до різноманітної діяльності. Найважливіший за характером діяльності – колектив класу. У ньому виникають най триваліші стосунки між його членами та