Рух за впровадження української мови в навчальних закладах України в кінці XIX - на початку ХХ століття

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Морозова Ольга Станіславівна

 

УДК 94 (477) “1880/1917”: 811.161.2.

 

РУХ ЗА ВПРОВАДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

 

07.00.01 – Історія України

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

 

Донецьк – 2007

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Тригуб Петро Микитович, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили.

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Шкварець Валентин Павлович, завідувач кафедри українознавства Миколаївського навчально-наукового інституту Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова - кандидат історичних наук Петренко Ірина Миколаївна, доцент кафедри культурології та історії Полтавського університету споживчої кооперації України

Провідна установа – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України (кафедра історії України).

Захист відбудеться 23.02.2007 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, ІІ корпус, ауд. 32

 

 

Актуальність теми. Рідномовна освіта є важливим елементом існування свідомої нації, подальшого розвитку і прогресу держави. Освітня політика уряду, спрямована на розбудову україномовної школи, є передумовою економічного добробуту і подолання духовної кризи в Україні, подальшого розгортання науково-технічного прогресу, відродження національних традицій, інтеграції у співтовариство. 

Сьогодні, незважаючи на помітне піднесення статусу української мови, зміцнення її позицій в усіх галузях життя, мають місце й негативні тенденції. У багатьох освітніх закладах України, особливо в південному і східному регіонах, навчання українською мовою не набуло достатнього поширення, ще й досі спостерігається опір її вивченню серед російськомовного населення, деякі місцеві ради прийняли рішення про надання російській мові статусу регіональної, що наносить шкоду нормальному функціонуванню національного організму. Проблеми становлення єдиної системи національної освіти з рідною мовою викладання, правового захисту україномовного навчання, пошуку засобів для досягнення компромісу між україномовним та іншомовним населенням досить гостро стояли перед населенням століття тому. Вивчення історичного досвіду становлення і розвитку руху за впровадження української мови в навчальних закладах України досліджуваного періоду сприятиме вирішенню мовних проблем сьогодення. 

Дослідження даної проблеми дає можливість з’ясувати, за яких умов треба здійснювати українізацію освіти, на які особливості слід звернути увагу при її проведенні в різних регіонах України, визначити більш дієві форми й методи українізаційної політики, а також роль різних політичних сил, культурно-освітніх і громадських організацій у справі розбудови національної освіти з українською мовою викладання. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано за індивідуальним планом в контексті наукової проблеми “Актуальні питання соціально-економічного, політичного і культурного розвитку Нижнього Подніпров’я та Побужжя” (номер державної реєстрації в УКРІНТЕІ 0106U000823), якою займається кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили. 

Об’єктом дослідження є освітні установи України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Предметом дисертаційного дослідження є рух за впровадження української мови в навчальних закладах України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття та участь у ньому представників української інтелігенції, державних і громадських діячів, політичних партій і культурно-просвітницьких установ, окремих груп студентства, робітництва та селянства.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють час від 80-х рр. ХІХ ст. до 1917 р. Вони обумовлені тим, що наприкінці ХІХ ст. відбулося піднесення національно-визвольного руху на українських землях, складовою частиною якого стала боротьба за впровадження української мови в освітніх закладах України.

80-90-ті роки ХІХ ст. характеризуються активною русифікацією українського населення Наддніпрянської України та полонізацією галичан, мадяризацією закарпатців та румунізацією буковинців. Водночас в Україні виникла широка мережа різноманітних культурно-освітніх і громадських організацій, які ставали на захист українського слова. 

Революція 1905-1907 рр. у Російській імперії вплинула на піднесення руху за освіту рідною мовою не лише в підросійській Україні, а й в українській частині Австро-Угорської держави. Боротьба за українське національне шкільництво стала головним питанням не лише серед груп інтелектуальної еліти, а й у діяльності українських партій, відомих громадських і освітніх діячів, організацій того часу. Активно підтримали домагання свідомих українців майже усі верстви українського населення. 

У післяреволюційний період посилилися антиукраїнські дії з боку російського та австрійського урядів. Політику знищення усіх проявів національної самосвідомості українців припинила тільки Лютнева революція 1917 р., яка ознаменувала якісно новий етап в історії їх національного відродження. 

Територіальні межі дослідження охоплюють українські землі, що входили в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Метою дослідження є комплексний аналіз характерних рис та особливостей руху за впровадження української мови в навчальних закладах України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

- з’ясувати стан наукової розробки теми; 

- визначити інформаційні можливості використаних