Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

 

МУРАШКО Ольга Олександрівна

 

УДК 618.177-085.256.5-06:616.89

 

 

19.00.04 — медична психологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

 

Київ – 2007

 

Дисертацією є рукопис

 

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кафедра психодіагностики та медичної психології

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент  Васьківська Світлана Василівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка,  доцент кафедри психодіагностики та медичної психології 

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович Український науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії і наркології МОЗ України, зав. відділенням пограничних станів та соматоморфних розладів

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Вознесенська Олена Леонідівна Інститут соціальної і політичної психології АПН України, старший науковий співробітник лабораторії малих груп і 

 міжгрупових відносин.

Захист дисертації відбудеться “ 27 ” вересня 2007 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ - 33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології імені Г.С .Костюка АПН України.

 

Актуальність дослідження. Безплідність жінок є однією з найгостріших проблем репродуктивної медицини не тільки у нашій країні, але й в усьому світі, і має тенденцію до зростання. За даними Міністерства охорони здоров’я безплідність стосується від 6–8% до 18–20% сімей у різних регіонах України, що узгоджується зі статистикою ВООЗ, згідно з якою кількість безплідних пар становить 7–15% від усіх пар репродуктивного віку (18–49 рр.).

В останнє тридцятиліття у практиці лікування безплідності, яке на сьогодні належить до пріоритетних завдань державної політики, відбулися позитивні зрушення завдяки розвитку і впровадженню у практику репродуктології допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), зокрема запліднення in vitro, які асоціюються для жінки з останньою надією завагітніти і стати матір’ю.

Участь у програмах ДРТ пов’язана з важкими не тільки фізичними, але й психологічними стражданнями. Тим часом сучасний стан розробки психологічних проблем безплідності у жінок, які послуговуються ДРТ, у вітчизняній науці характеризується відсутністю ґрунтовних емпіричних досліджень (порівняно з досвідом зарубіжних, у тому числі російських, колег). 

Відсутність в Україні розвиненої практики надання психологічної допомоги безплідним жінкам, які послуговуються ДРТ, об’єктивна необхідність у розробці теоретичних засад і практичних рекомендацій для розв’язання психологічних проблем вказаної категорії жінок обумовили вибір теми даного дослідження. Необхідність урахування специфічних соціально-культурних особливостей (T.Appleton, J.Schmid) посилює актуальність дослідження психологічних аспектів запліднення in vitro у нашій країні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах науково-дослідницької програми “Психодіагностика особистості” кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Об’єкт дослідження — ціннісно-смислова сфера (ЦСС) особистості.

Предмет дослідження — динаміка ЦСС жінок, які страждають на безплідність і послуговуються для її подолання ДРТ. 

Мета дослідження полягає у розкритті динаміки і механізму трансформації ЦСС безплідних жінок, які послуговуються ДРТ.

Завдання дослідження: 

• здійснити теоретичний аналіз сучасного стану вивчення материнства як психологічного феномену, психологічних причин та наслідків безплідності, психологічних аспектів використання ДРТ;

• визначити місце материнства у загальній структурі ЦСС, окремих складових у структурі материнської сфери (МС) і мотиви репродуктивної поведінки безплідних жінок;

• визначити особливості МС і характерні риси психологічного стану жінок, які послуговуються ДРТ;

• розкрити механізм динаміки ЦСС безплідних жінок, які послуговуються ДРТ;

• визначити шляхи психологічної підтримки жінок, які послуговуються ДРТ.

Теоретико-методологічною основою дослідження є екзистенційно-гуманістичний підхід до вивчення смисложиттєвої проблематики особистості (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, І. Ялом); концепції особистості як суб’єкта власної життєтворчості (К.О. Альбуханова-Славська, Л.І. Анциферова, Ф.Е. Василюк, С.Л. Рубінштейн, Т.М. Титаренко); загальнопсихологічні та соціально-психологічні ідеї щодо структури і розвитку ЦСС особистості (Б.С. Братусь, Б.В. Зейгарник, О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв, М.С. Яницький); системно-структурна концепція материнства (Г.Г. Філіппова), психосоматичний підхід (В. Бройтігам, Б Любан-Плоцца, Д. Пайнз, Г.Г. Філіппова). 

Методи дослідження: теоретичний аналіз, клінічне інтерв’ю, включене спостереження, змістовий аналіз дискусій жінок щодо проблем безплідності за матеріалами форумів “Екстракорпоральне запліднення” і “Хочу дитину”; психодіагностичні методики — тест ставлень вагітної І.В. Добрякова, асоціативна методика вивчення базових якостей матері, проективний малюнковий тест “Я і моя дитина” Г.Г. Філіппової, тест смисложиттєвих орієнтацій Д. Крамбо і Л. Махоліка у модифікації Д.О. Леонтьєва, методика ціннісного спектру Д.О. Леонтьєва, репертуарні гратки із заданими конструктами, діагностика соціально-психологічної адаптації Л. Роджерса і Р. Даймонда, суб’єктивного контролю Дж. Роттера, метод незакінчених речень; математична обробка результатів дослідження. 

Дослідження проводилося на базі Інституту репродуктивної медицини у Києві, Київської міської консультації “Шлюб і сім’я”, пологового будинку № 1 м. Києва, клінічній базі кафедри акушерства, гінекології і перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (Київська обласна клінічна лікарня). 

Наукова новизна дослідження. Здійснене дослідження стосується аспектів, які ще не дістали належної розробки у вітчизняній науці. 

1. Подальшого розвитку набула концепція материнства як складова потребово-мотиваційної сфери