Військове покликання: суть та специфіка реалізації в умовах розбудови збройних сил України (соціально-філософський аналіз)

ХАРКІВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ФІНІН ГЕОРГІЙ ІВАНОВИЧ

 

УДК 14: (355. 15+355. 23+355. 55)

 

 

09. 00. 03 – соціальна філософія та філософія історії

 

 

Харків – 1999

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана на кафедрі філософії Харківського військового університету Міністерства оборони України і кафедрі філософії Харківського державного університету Міністерства освіти України. 

Науковий керівник – доктор філософських наук, професор Култаєва Марія Дмитрівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, професор кафедри філософії.

Офіційні опоненти: – доктор філософських наук, професор Байрачний Кім Олексійович, Харківський державний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського, завідуючий кафедрою філософії – кандидат філософських наук, профессор Рибалко Веніамін Кузьмич Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, професор кафедри філософії.

Провідна установа: Київський військовий гуманітарний інститут, кафедра філософії, Міністерство оборони України, м. Київ.

 

 

В сучасних умовах особливу актуальність має розробка філософського аспекта проблеми військового захисту інтересів і недоторканності території Української держави. Соціально-політичні та етичні питання збройного захисту інтересів Вітчизни, їх світоглядне обґрунтування були і залишаються в центрі уваги громадськості. Це зрозуміло, оскільки від своєчасного і правильного вирішення цих питань залежить як доля українського народу, так і підтримка стабільності на Європейському континенті. У вирішенні завдань захисту і недоторканності Вітчизни важливу роль відіграє особовий склад Збройних Сил і, насамперед, офіцерські кадри, політична культура яких, організаторські здібності, професійна майстерність, глибоке розуміння військового обов’язку і покликання – незаперечна умова успішного виконання завдань, що стоять перед Армією України. 

Актуальність дослідження військового покликання і специфіка його реалізації в умовах розбудови Збройних Сил України обумовлена: 

По-перше, необхідністю чіткого розуміння суті військового покликання як феномену суспільного життя, його генези та особливостей формування і реалізації. 

По-друге, військове покликання займає особливе становище серед інших прагнень та інтенцій особистості. По тому, як людина ставиться до праці, виконання службових обов’язків, можна судити про ступінь її моральної зрілості. Якими б здібностями людина не володіла, яких би успіхів у культурному розвитку не досягала, лише в праці вона знаходить справжню цінність, здобуває істинну гідність. А це безпосередньо пов’язане з моральним вихованням офіцерських кадрів і всього особового складу Збройних Сил. 

По-третє, в умовах посттоталітарних соціальних трансформацій, що відбуваються в Україні, усвідомлення і реалізація військового покликання зустрічається з рядом труднощів, обумовлених переходом від тоталітарно-орієнтованої політичної культури до демократичної з притаманною їй плюралістичною ціннісною орієнтацією. Ця обставина додатково актуалізує тему дослідження, оскільки подолання цих труднощів вимагає соціально-філософського усвідомлення нової ситуації. 

По-четверте, теоретична розробка питань формування і реалізації військового покликання безпосередньо пов’язана з практичною діяльністю, з завданнями навчання і виховання військових кадрів, із всебічним вихованням молоді, патріотичним вихованням всіх громадян України. 

По-п’яте, дослідження механізму формування і процесу реалізації військового покликання у посттоталітарних соціальних трансформаціях відкриває широкий спектр можливостей, використання яких дозволить енергійніше і цілеспрямованіше, на науковій основі, вирішувати важливі завдання підготовки військових професіоналів. Військове покликання є фактором, який необхідно враховувати при вирішенні багатьох проблем Збройних Сил і держави. 

Все це і обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. 

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження пов’язаний з планами наукової роботи Центру соціально-гуманітарних проблем Міністерства оборони України, темою науково-дослідницької роботи «Гуманізація», що проводиться кафедрою філософії Харківського військового університету за завданням Міністерства оборони України. 

Стан наукової розробки проблеми. Проблема покликання та її складова – військове покликання одержала певне відображення в теоретичних дослідженнях та публікаціях. Її постановка і вирішення в різні історичні епохи була обумовлена різними соціально-політичними обставинами і культурними факторами. Склалося різне розуміння феномену покликання. Під покликанням розуміли або призначення людини, її місце в суспільстві і системі буття, або функціональні можливості особистості, її професійна придатність, а також прагнення індивіда, його життєві задуми. Проблема покликання людини стала предметом розгляду багатьох вітчизняних і закордонних філософів, соціологів, педагогів та психологів. Серед них можна виділити Платона, І. Канта, Г.В. Ф. Гегеля, М. Вебера, Г.С. Сковороду, Т.Г. Шевченка, Е. Фромма, К. Ясперса та ін., праці яких присвячені насамперед методологічним проблемам аналізу покликання. 

Проблема покликання людини стала предметом розгляду сучасних українських та російських філософів. В працях українських вчених Є.К. Бистрицького, І.О. Мартинюка, Л.В. Сохань, В.Г. Табачковського, М.В. Цюрупи, О.І. Яценко та інших, в яких розглядаються онтологічні проблеми діяльності особистості, закономірні зв’язки культурно-історичного процесу з особистісною історією людей; формування світоглядної культури і роль протиріч в самореалізації індивіда; діалектика цілепокладання і самореалізації особистості і проблема вибору життєвого шляху та інші. 

У працях Р.Х. Абінова, В.В. Єрмоліна, Н.Н. Ланіна, К.К. Платонова проблема покликання досліджується як єдність прагнення до діяльності та оптимальних функціональних можливостей (нахилів, навичок, знань, вмінь тощо). Встановлюються важливі закономірності взаємозв’язку сфери мотивації і сфери функціональних можливостей, визначаються методологічні основи пошуку конкретних шляхів формування структури мотивації і функціональних можливостей людини, а також визначаються співвідношення цих структур, що забезпечує високу ефективність праці і задоволення індивіда