Сім’я як найважливіша соціальна інституція відтворення населення

 

1. Сім’я як найважливіша соціальна інституція відтворення населення

2. Сучасна сім’я та її проблеми

3. Сімейний склад населення за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року

4. Динаміка шлюбності в Україні у ХХ столітті

5. Сучасні тенденції розвитку сімей у розвинених країнах

6. Сімейна політика в розвинених країнах Заходу

 

 

У демографії під сім'єю розуміють ґрунтовану на шлюбі або кровній спорідненості малу групу, члени якої пов'язані спільністю побуту та спільним бюджетом, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. Разом з тим сім'я являє собою одну з найважливіших соціальних інституцій, яка забезпечує відновлення генерацій людей. Демографічне вивчення сім'ї передбачає її дослідження як осередку відтворення населення, й тому на перший план висувається перш за все її репродуктивна функція, яку розглядають у тісному зв'язку з іншими соціальними функціями сім'ї. Водночас об'єктом вивчення є сам процес утворення й розвитку сімей, або демографічний розвиток сім'ї.

Життєвий цикл сім'ї включає низку фаз. Серед них: утворення сім'ї – укладання першого шлюбу; початок дітонародження – народження першої дитини; завершення дітонародження – народження останньої дитини; утворення «порожнього гнізда» – укладання шлюбу й виокремлення із сім'ї останньої дитини; припинення існування сім'ї – смерть одного з членів подружжя.

Життєвий цикл сім'ї вивчають звичайно на шкалі віку членів подружжя (або одного з них) або на шкалі віку сім'ї, під яким розуміють тривалість шлюбу подружньої пари, яка утворює ядро сім'ї. Нормальна послідовність сімейного циклу може бути порушена через смерть когось із членів сім'ї роз'єднання або возз'єднання родичів або припинення шлюбу. У цьому понабувають значення час і причини припинення шлюбу (розлучення чи овдовіння), укладання повторного шлюбу тощо. Частота й причини таких змін, а також їхній вплив на демографічний розвиток сім'ї вивчені недостатньо.

У рамках життєвого циклу сім'ї кожний її член послідовно змінює свій сімейний стан, будучи спочатку дитиною, відтак чоловіком або дружиною відтак прабатьком, у зв'язку з чим змінюються його рольові стосунки й взаємодія у сім'ї. Перехід сім'ї з однієї фази життєвого циклу в іншу змінює п демографічний склад, під яким розуміють розподіл членів сім'ї за тими чи тими ознаками, істотними з точки зору відтворення населення. Найбільше значення мають такі характеристики складу сім'ї, як наявність у ній подружньої пари або ж тільки одного з членів подружжя, їхній вік, кількість та вік дітей тощо. Таким чином, демографічний склад сімей визначає їхні демографічні типи, що характеризують стадію сімейного циклу, й перспективи демографічного розвитку сім'ї. Перехід сім'ї з однієї фази в іншу сполучений, хоча й не завжди, зі зміною типу сім'ї. Так, укладання старшою дитиною шлюбу, овдовіння або розлучення змінюють тип сім'ї, а народження ще однієї дитини його не змінює.

 

 

Створення сім'ї – це дуже відповідальний крок, для якого необхідна певна готовність до сімейного життя, чого часто не враховують сучасні молоді люди. Готовність до сімейного життя включає в себе соціально-моральну зрілість, економічну самостійність, здоров'я і т. д. Соціологічні дослідження показують, що раннє укладання шлюбу є важливим фактором, що впливає на задоволеність відносинами між подружжям. Створити сім'ю можна і в 18 років, але найбільш сприятливий з медичної точки зору вік вступу в шлюб – 20-22 роки для дівчат і 23-28 – для юнаків (враховується і той факт, що чоловічий організм досягає повної зрілості пізніше жіночого). Рівень моральної свідомості молодих людей – одне з важливих умов готовності до створення сім'ї. Воно проявляється в розумінні молодими людьми значущості сім'ї, в серйозному відношенні до шлюбу, у виборі супутника життя, в почутті відповідальності за створювану родину, у повазі до майбутнього чоловіка (дружину). Основним мотивом для створення сім'ї є любов. Але крім цього повинні бути присутнім і готовність до самостійності, почуття відповідальності, готовність до народження й виховання дітей. Стабільна благополучна сім'я може функціонувати тільки при певній підготовці молодих людей до спільного сімейного життя. Молоді шлюби характеризуються початковим входженням у світ один одного, розподілом праці і обов'язків у сім'ї, вирішення житлових, фінансових і пов'язаних з веденням спільного господарства та побуту, набуття життєвого досвіду. Цей період шлюбного життя є самим важким і небезпечним з точки зору стабільності сім'ї. Що ж стосується спільного життя, то подружжя дуже часто домовляються про взаємні обов'язки, про поділ праці в сім'ї, про розподіл сімейного бюджету. На підставі цього складається деяка система співпраці між членами сім'ї. Узгодження потреб подружжя – завдання дуже складне, тому що з одного боку, виникають спільні потреби, який добре співвідносяться з бажаннями кожного з подружжя, з іншого – певна частина потреб зберігає індивідуальний характер. Наприклад, потреби в освіті, професійної діяльності, в проведенні дозвілля і т. д. Подружжя передбачає певні вимоги до поведінки та вчинків партнерів, яке обмежує індивідуальну свободу, що тягне часом докори, образи і сварки між подружжям. У принципі, на сьогоднішній день сімей без конфліктів практично немає, але особливо це стосується молодим сім'ям. Конфліктними подружніми спілками називають такі, в яких між подружжям існують постійні сварки, де їхні інтереси, потреби, наміри приходять