Обґрунтування схеми та джерел фінансування при створенні нового підприємства

б) бізнес-план з його конкретними цілями і програмою дій щодо їх досягнення є засобом, за допомогою якого підприємець може управляти своїм бізнесом; 

в) розробка бізнес-плану змушує підприємця моделювати ситуації і розглядати проблеми, які можуть перешкоджати успіху підприємницької діяльності. Це дає змогу запобігти багатьом ускладненням або (в крайньому разі) краще підготуватися до труднощів, заздалегідь намітити шляхи їх подолання;

 г) бізнес-план – це засіб залучення позичкового капіталу, необхідного для розвитку бізнесу. Цей план забезпечує не тільки виробничу, ринкову і організаційну, але й фінансову інформацію про фірму. Ця інформація дає змогу визначати, скільки необхідно стартового капіталу, як будуть витрачатись гроші і погашатись кредити, який ступінь ризику бізнесу тощо. Таким чином бізнес-план – це основа конструктивних відносин з потенціальними інвесторами;

 д) на початковому етапі створення своєї справи бізнес-план є основним інструментом комунікацій між підприємцем та зовнішнім світом. Він має переконати майбутніх поставщиків, продавців та найманих працівників у тому, що ви знайшли привабливу підприємницьку ідею, що у вас є обґрунтована й реальна програма здійснення задуму;

е) в процесі складання бізнес-плану розвиваються здібності підприємця як менеджера – набувається досвід оцінки умов конкуренції, способів просування товарів на ринок, використання переваг свого бізнесу, фінансового планування, розробки різних сценаріїв діяльності. Складаючи бізнес-план, підприємець ретельно аналізує всі економічні аспекти своєї ідеї, перевіряє її на раціональність та реалістичність. 

Можливо, в результаті підготовки бізнес-плану з'ясовується, що перешкоди на шляху до реалізації підприємницького задуму не можуть бути усуненими або подоланими. Такі висновки краще зробити в проекті, а не тоді, коли на створення фірми вже витрачені час, кошти та зусилля підприємця.

У сучасних умовах бізнес-планування набуває значення важливого інструменту ефективного господарювання. Застосування теоретичних основ бізнес-планування, можливостей його практичного використання дає змогу забезпечувати планову роботу на основі досягнень сучасної технічної бази комп'ютеризації, раціонального використання світової та вітчизняної науки в галузі планування й організації виробництва. 

Стратегічне планування, як складова частина бізнес-плану, дає змогу здійснювати розроблення довготермінової стратегії, що забезпечує перемогу в конкурентній боротьбі, та створювати відповідний інструментарій щодо реалізації стратегії у поточних виробничих планах, впровадження їх у практичну діяльність підприємства

Отже, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план – це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрями розвитку бізнесу.

 Аналіз недоліків при здійсненні бізнес-проектів дозволяє виявити типові помилки і наочно продемонструвати корить професійного менеджменту.

 Кожен бізнес проект, будь то нова розробка нового товару або реорганізація підприємства, вимагає систематичної роботи з метою максимального досягнення запланованих результатів при дотриманні:

- установлених термінів;

- фіксованих витрат;

- визначених вимог до якості.

 Однак далеко не завжди вдається досягти бажаних результатів. У чому причина? У недоліках у роботі і чинених помилках, яких можна уникнути.

 Розглянемо деякі типові ситуації:

 - недостатній аналіз існуючого стану й обґрунтування вимог до проекту не дозволяють розкрити всі проблеми , чітко визначити потреби в зміні стану системи і підготувати необхідну інформацію для прийняття рішення;

 - нечітко визначені цілі проекту. Дуже швидко можна назвати мети, але рідко вони бувають обґрунтовано визначені і документовані.

 Цілі повинні мати чіткий зміст і значення, результати повинні бути вимірні і задані параметри повинні бути здійснені.

 Природно, що планування в умовах ринку набуває іншого значення. Воно повинно забезпечити процес виробництва конкурентоздатної продукції за умови оптимального використання всіх ресурсів, тобто забезпечити гнучкий розвиток підприємства. Якщо одне підприємство здійснює повноцінне регулярне планування, а інше тільки намагається реагувати на ситуацію, виграш у конкурентній боротьбі буде на стороні першого підприємства.

Можна виділити наступні способи досягнення такої переваги:

 - управління грошовими потоками. У підприємства, що планує свою діяльність, виникає менше касових розривів. Як наслідок, відсутня необхідність залучати термінові незаплановані кредити; 

 - управління витратами та собівартістю. Істотні відхилення планових витрат від фактичних викликають проблеми дисбалансу, а також питання: хто винен в такому відхиленні; 

 - управління бізнесами. Підприємство може заздалегідь передбачити, яка діяльність принесе найбільший прибуток та направляти ресурси на найбільш важливі напрямки. В рамках кожного бізнесу підприємство може будувати оптимальну асортиментну політику, вчасно відмовлятися від застарілих та збиткових товарів;

 - управління потоками сировини та матеріалів. Відсутність планування в закупках матеріальних ресурсів призводить до зростання запасів та заморожування в них фінансових ресурсів;

 - управління потоками готової продукції. Заморожування фінансових ресурсів в готову продукцію також веде до втрат, пов'язаних із залученням зайвих кредитів;

 - управління інвестиціями, фінансуванням і кредитуванням. Його відсутність веде до ризику для бізнесу, а саме, у випадку затримок у віддачі від реалізації проектів;

 - управління взаємовідносинами із клієнтами. Дебіторська заборгованість, по суті, являє собою безоплатне кредитування покупців. Відсутність управління заборгованістю призводить до значних втрат.

Вище перелічені методи підвищення ефективності