Облік та аудит виробничих запасів

Предмет:

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

аудитор має перевірити наявність всіх реквізитів, розписки матеріально-відповідальної особи, підписів члені комісії та. ін. Після складання порівняльної відомості аудитор повинен впевнитися в сумах, які в ній відображені і прослідкувати яким чином лишки чи нестачі будуть оприбутковані в обліку. Крім участі в одній з інвентаризацій аудитор перевіряє документи минулих інвентаризацій і дотримання графіку їх проведення. Особливу увагу аудитор має звернути на розрахунок стягнень з винуватців нестач запасів і їх відображення в обліку.

1. 2. Аудит складського господарства і забезпечення збереження запасів.

Наступним є перевірка стану складських приміщень, а саме: їх оснащеність сигналізацією, наявність договорів про матеріальну відповідальність.

На цьому етапі аудитор має зосередити увагу на складах, на яких зберігаються паливно-мастильні матеріали, отрутохімікати, інші небезпечні речовини. Такі приміщення окрім оснащення їх сигналізацією мають бути захищені від можливих пожарів, завідуючі складами повинні мати спеціальну одежу та засоби захисту.

Щодо перевірки збереження запасів аудитор повинен впевнитися в тому, що зі всіма матеріально-відповідальними особами укладено договори про матеріальну відповідальність. По-друге, варто перевірити, чи проводяться інвентаризації матеріальних цінностей при зміні матеріально-відповідальних осіб, їх виході у відпустки, на лікарняний.

Наостанок аудитор перевіряє правильність оформлення складських документів, періодичність їх створення, наявність всіх необхідних реквізитів.

2. Аудит надходження запасів. На цьому етапі аудитор повинен виділити для себе основні напрямки надходження запасів на підприємство та документи, в яких відображуються ці операції. Надходження запасів на сільськогосподарське підприємство можливе за наступними напрямками:

1) від постачальників;

2) як внесок в статутний (пайовий) капітал;

3) як залишки від ліквідації основних засобів;

4) безоплатне отримання від інших суб’єктів господарювання;

5) надходження з власного виробництва;

6) надходження з нового урожаю;

7) в результаті переходу біологічних активів до складу запасів або отримання в результаті перетворення біологічних активів (для підприємств, які застосовують П (С) БО 30 «Біологічні активи»).

Особливу увагу аудитор повинен звернути на останні два напрями. При цьому він повинен пам’ятати, що певні культури, які перебували в складі біологічних активів, переходять до складу запасів, якщо: їх справедливу вартість не можна визначити на дату балансу; їх не планують використовувати в сільськогосподарській діяльності; вони призначені для продажу; їх використання ще не визначено [10, 17].

2. 1. Далі аудитор приступає до аудиту формування первісної вартості запасів. На цьому етапі необхідно перевірити правильність визначення первісної вартості запасів відповідно до П (С) БО 9 «Запаси» і наказу про облікову політику. Особливу увагу аудитор має звернути на запаси, що надійшли з власного виробництва та урожаю, вартість яких визначається відповідно до П (С) БО 16 «Витрати».

Крім того, на особливу увагу заслуговують запаси, які одержані від перетворення біологічних активів, що обліковуються відповідно до П (С) БО 30 «Біологічні активи»

2. 2. Наступний етап – аудит правильності оцінки виробничих запасів в обліку. Перевірка правильності оцінки виробничих запасів відбувається також за П (С) БО 9 «Запаси», а саме за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю, або чистою вартістю реалізації [17].

2. 3. На наступному етапі варто провести аудит прибуткових документів. Під час аудиту таких операцій аудитор перевіряє засновницькі документи, прибуткові ордери, акти про списання основних засобів, накладні на отримання продукції з виробництва, щоденники надходження сільгосппродукції.

При аудиті надходження сировини та насіння культур з поля окрім загальноприйнятих аудитор перевіряє наступні прибуткові документи:

- при надходженні сировини – щоденники надходження сільгосппродукції; акти на прийомку сировини. Акт повинен містити такі показники, як натуральна вага, залікова вага, відсоток сміття.

Ці документи аудитор порівнює з документами про нарахування заробітної плати працівникам за збирання урожаю, проводить опитування працівників про хід збирання урожаю.

2. 4. Аудит правильності відображення запасів на рахунках бухгалтерського обліку.

На цьому етапі аудитор перевіряє, наскільки правильно обліковані ефіроолійні запаси на рахунках бухгалтерського обліку.

На основі аналізу джерел можна зробити висновок, що трава, насіння, плоди, квіти, суцвіття окремих культур, які знаходяться на рослинах, є елементами поточних біологічних активів (рахунок 211 „Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю ”), а коли відокремлюються від біологічного активу (в момент збору урожаю) – відносяться до сільськогосподарської продукції і переходять до складу запасів підприємства (рахунок 27 „Сільськогосподарська продукція ”).

Саджанці, які отримані від урожаю перестають бути поточними біологічними активами (рахунок 211 „Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю ”), визнаються готовою продукцією (рахунок 27 „Сільськогосподарська продукція ”.). Якщо вони надалі утримуються підприємством для посадки, то стають матеріалами сільськогосподарського призначення в складі запасів (рахунок 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення ”) [ 10].

3. Аудит вибуття запасів.

3. 1. Аудит вибуття запасів підприємств починається з перевірки видаткових документів, а саме: накладних, витратних накладних, накладних на внутрішнє переміщення запасів, актів-вимог, звітів виробництва та ін.

Особливу увагу аудитор повинен звернути на операції з продажу врожаю з поля. Такі операції оформлюються витратною накладною та актом. В акті має бути відображено заміри поля для визначення контрольної урожайності (валового збору продукції). В ньому вказується загальна площа поля і площа контрольного заміру.

В акті вказується вага врожаю з загальної площі заміру