Облік та аудит виробничих запасів

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИКО-ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ЯК ОБ’ЄКТУ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ 

1.1. Економічна сутність виробничих запасів 

1.2. Класифікація виробничих запасів 

1.3. Оцінка виробничих запасі для цілей обліку 

1.4. Нормативно -правова база з обліку та аудиту виробничих запасів 

2.1. Загальна характеристика ТОВ «Агрофірма Колос» 

2.2. Характеристика первинних документів з обліку виробничих запасів та їх руху на підприємстві 

3.1. Завдання та інформаційне забезпечення аудиту виробничих запасів 

3.2. Аудит виробничих запасів 

3.3. Узагальнення результатів аудиту 

 

 

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів.

Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік для проведення подальшого, аналізу рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів.

Сьогодні сільськогосподарські підприємства потребують суттєвого реформування структури управління господарською діяльністю. При цьому велике значення має визначення мінімальної величини виробничих запасів на підприємствах, оскільки матеріальні витрати на цих підприємствах займають найбільшу питому вагу.

Особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що як виробничі запаси воно використовує значну частину виробленої власної продукції у вигляді кормів, насіння, а також продукти і відходи, одержані від переробки продукції у власному господарстві чи на стороні.

Тому актуальність проблеми обліку виробничих запасів сільськогосподарського підприємства не викликає сумніву і потребує дослідження.

Метою роботи є вивчення методичних аспектів обліку і аудиту виробничих запасів. Для досягнення вказаної мети були поставленні і вирішені наступні задачі:

• досліджено економічну сутність виробничих запасів як об’єкту обліку та аудиту, їх класифікацію специфіку виробничих запасів сільськогосподарських підприємств;
• вивчено методику обліку виробничих запасів в сільськогосподарському виробництві;
• розглянуто організацію бухгалтерського обліку виробничих запасів у ТОВ «Агрофірма Колос»;
• досліджено методичні аспекти зовнішнього (незалежного) аудиту виробничих запасів.

Предметом дослідження виступає методика обліку і організація аудиту виробничих запасів сільськогосподарського підприємства.

Об’єктом дослідження є організація обліку та проведення аудиту виробничих запасів ТОВ «Агрофірма Колос»

Теоретичною і методологічною основою дослідження є нормативні документи, які регулюють питання обліку і аудиту виробничих запасів; а також підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті.

 

 

 

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси. Товарно-виробничі запаси у складі економічних ресурсів можна Запаси відносять до складу оборотних активів, тому що вони можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Застосування терміну “матеріально-виробничі запаси ” пов’язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, оскільки охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовуються у виробничому процесі.

Терміни “товарно-матеріальні активи ” і “товарно-матеріальні запаси ” не досить прийняті для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів.

Термін “товарно-виробничі запаси ” найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких – обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.

Поряд з цим необхідно враховувати існування терміну “запаси ”, який згідно з П (С) БО 9 “Запаси, об’єднує основні складові оборотних матеріальних активів. Запаси – це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Використання цього терміну викликає певні протиріччя, які пов’язані із його тлумаченням в обліковій літературі. Так більшість авторів під терміном “запаси ” розуміють резерв матеріальних ресурсів, які не використовуються в поточній діяльності підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності. Тобто поняття “запаси ” є досить специфічним.