Оцінка перспектив нафтогазоносності осадочних басейнів східної Сірії шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними даними)

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

 

УДК 550. 83: 553. 98: 551. 243 (569. 1)

 

КЕЙС ДЖОХАР

 

 

Спеціальність: 04. 00. 22 – “Геофізика”

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

 

Дніпропетровськ 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі геофізичних методів розвідки Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник – чл. -кор. НАН України, доктор геол. -мін. наук, професор, професор кафедри геофізичних методів розвідки Національного гірничого університету, Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ) Тяпкін Костянтин Федорович.

Офіційні опоненти: доктор геол. наук, доцент, завідуюча кафедрою загальної та структурної геології Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ) Орлінська Ольга Вікторівна канд. геол. -мін. наук, доцент, доцент кафедри геофізики Національного університету ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України (м. Київ) Сухорада Анатолій Васильович.

Провідна установа: Національний технічний університет нафти та газу Міністерства освіти і науки України, кафедра польової нафтогазової геофізики та кафедра геології і розвідки нафти і газу (м. Івано-Франківськ).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19

 

 

Актуальність теми дисертації визначається необхідністю розробки ефективних методів прогнозування та пошуків родовищ нафти і газу відповідно до умов геологічної будови Сірії. Вже не одне десятиріччя ці корисні копалини визначають економіку країни, на території якої відкрито та успішно експлуатується цілий ряд родовищ. На основі практичних і теоретичних напрацювань, одержаних за час геологічного вивчення нафтогазоносних площ Сірії, розроблений цілий комплекс пошукових критеріїв, що базуються на аналізі стратиграфічних, тектонічних, літологічних, палеогеографічних особливостей територій. Використання їх, як наукового обґрунтування для виділення потенційно перспективних на пошуки нафти і газу територій, потребує значних витрат часу і матеріальних коштів. Сьогодні, у зв'язку з необхідністю розширення нафтогазової сировинної бази Сірії, перед геологами країни стоїть завдання розробки ефективних методів прогнозування пошуків родовищ нафти і газу з урахуванням наявного фактичного геологічного і геофізичного матеріалу, що значною мірою дасть можливість скоротити матеріальні і фінансові витрати на геологорозвідувальні роботи.

Робота виконана згідно з державною програмою “Пошуки і розвідка родовищ нафти і газу”. Вона є складовою частиною робіт, що виконуються Національною Сірійською нафтовою компанією.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає у встановленні ділянок, перспективних на пошуки локальних нафтогазоносних структур у межах східної частини Сірії. Досягненню цієї мети сприяло вирішення таких задач:

Всебічний аналіз геологічної будови території Сірії в цілому, та її східної частини зокрема;

Вивчення досвіду досліджень тектоніки кристалічного фундаменту осадових басейнів з метою прогнозу нафтогазоперспективності;

Аналіз із використанням ЕОМ площинних гравіметричних і магнітометричних даних, виділення лінійних елементів (індикаторів) розломних структур, складання карт систем розломів фундаменту;

Встановлення взаємозв’язку виділених систем розломів з відомими локальними структурами (структурними нафтогазоносними елементами) території досліджень;

Побудова прогнозної схеми нафтогазоносності Сірії в цілому і території досліджень зокрема.

Основна ідея роботи – утворення локальних структур в осадовому чохлі обумовлено переміщенням блоків кристалічного фундаменту вздовж зон розломів.

Об’єктом досліджень є тектоніка фундаменту східної частини Сірії, та її роль у формуванні нафтогазоносних структур у осадочному комплексі.

Предметом досліджень є оцінка перспектив нафтогазоносності локальних структур осадочного комплексу східної частини Сірії, обумовлених розломами фундаменту.

Методи досліджень. В основу досліджень покладений розроблений на кафедрі геофізичних методів розвідки Національного гірничого університету, під керівництвом члена-кореспондента НАН України професора К. Ф. Тяпкіна, метод виділення систем розломів фундаменту. Для обробки геофізичної інформації залучались оригінальні комп’ютерні програми, адаптовані співробітниками кафедри геофізики до методики виділення індикаторів розломів та їх систем.

В основу виконання роботи була покладена така структурно-логічна схема:

Аналіз й узагальнення відомостей про геолого-геофізичну будову Сірії в цілому, і території досліджень зокрема шляхом вивчення фондових матеріалів та опублікованої літератури;

Аналіз й узагальнення опублікованих матеріалів з проблеми локалізації родовищ нафти і газу у земній корі з метою встановлення завдань досліджень;

Збирання, аналіз та узагальнення результатів площинних геофізичних досліджень (гравіметричних і магнітометричних зйомок) ;

Виділення індикаторів розломів та їх систем за методикою К. Ф. Тяпкіна так званим “ручним” способом;

Виділення систем розломів шляхом застосування комп’ютерних технологій;

Встановлення взаємозв’язку виділених систем розломів з геолого-структурними особливостями району досліджень;

Оцінка перспектив нафтогазоносності Сірії і території досліджень з урахуванням встановлених систем розломів і геолого-структурних критеріїв.

Основні наукові положення, які захищаються в дисертації:

У межах східної частини території Сірії найбільш чітко виділені чотири підсистеми розломів, що відіграли основну роль при формуванні локальних структур. Перша підсистема – це розломи широтного напрямку з азимутом 270° (90°), друга і третя – північно-східного напрямку з азимутом 62° і 77° відповідно, четверта підсистема має північно-західне спрямування з азимутом 310° (130°) ;

На території досліджень має місце прямий взаємозв’язок між виділеними підсистемами розломів