Симультанні лапароскопічні операції при жовчнокам'яній хворобі в поєднанні з хірургічною патологією внутрішніх жіночих статевих органів

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 142 сторінках машинопису, ілюстрована 20 таблицями, 19 рисунками. Складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, розділу власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаної літератури, який містить 221 найменування джерел: 143 вітчизняних і 78 закордонних авторів.

 

 

Матеріали та методи дослідження.

Під час виконання роботи ретро- і проспективними дослідженнями було охоплено 301 хвору з ЖКХ, що поєднувалася з різною інтра- та екстраабдомінальною хірургічною патологією. У 161 пацієнтки ЖКХ поєднувалась з хірургічною патологією внутрішніх жіночих статевих органів. Всі ці хворі були піддані симультанним операціям (СО) із застосуванням відеоендоскопічної техніки в клініці абдомінальної хірургії та гастроентерології 411 ЦВКГ ПОК у період з 1996 по 2000 рр. Середній вік пацієнток становив 42, 8 - 2, 4 року.

У відповідності з метою дослідження всі пацієнтки з ЖКХ, поєднаною з хірургічною патологією внутрішніх жіночих статевих органів, були розподілені на такі групи. До першої групи (IА група) була зарахована 121 пацієнтка, у яких ЛХЕ виконувалася як основне хірургічне втручання, а операції на жіночих статевих органів проводились як супровідний етап операції. Групу порівняння (IБ група) становили 100 пацієнток з ЖКХ, підданих лише одній ЛХЕ. До другої основної групи (IIА група) зараховано 40 пацієнток, у яких основним втручанням є гінекологічна операція, а ЛХЕ була супровідною. Із них аналізу піддалася 31 пацієнтка, що перенесла гістеректомію як основну операцію, решті 9 – виконано інші гінекологічні операції (консервативна міомектомія – 5, видалення доброякісних пухлин придатків матки – 3, видалення ендометріоми – 1). Групу порівняння (IIБ група) становили 40 пацієнток, яким виконано лише лапароскопічну гістеректомію.

Всі пацієнтки піддані комплексному клініко-лабораторному обстеженню за участю гінеколога. Ультрасонографічним дослідженням органів черевної порожнини були охоплені всі пацієнтки. За показаннями проводили фіброгастродуоденоскопію, комп'ютерну томографію органів черевної порожнини.

Вивченню піддавались історії хвороби, протоколи операцій, результати контрольних клініко-лабораторних обстежень і дані анкетованого опитування пацієнток, проведеного через 6-36 міс після операцій.

Порівняльний аналіз травматичності симультанних операцій і лапароскопічних операцій, виконаних з приводу лише одного захворювання, проводили за допомогою вивчення змін показників вегетативної нервової системи методом кардіоінтервалометрії.

Фрагмент дослідження по вивченню травматичності симультанних операцій методом кардіоінтервалометрії охоплював 35 хворих першої групи (IА групи) і 30 хворих групи порівняння (IБ групи).

Дослідження проводили за стандартною методикою розробників програми (АТЗТ, “Сольвейг”, Україна). Використовували комп'ютерну програму “Система добового моніторингу і аналізу варіабельності серцевого ритму”. Реєстратор ритму ЕКС РР/24 фіксували за допомогою трьох електродів до грудної клітки пацієнтки (I електрод – у другому міжребер'ї, II електрод – під мечоподібним відростком, третій – на верхівці серця). Перше вимірювання проводили за дві години до операції, друге – безпосередньо під час операції, третє – через 20 год після операції. Експозиція вимірювання в усіх випадках – 20 хв.

Після проведення вимірювання показники з реєстратора через адаптер заносили в архів програми, де вони піддавалися комп'ютерній обробці.

Для аналізу стану вегетативної нервової системи (ВНС) використовували такі показники: SDNN – показник сумарної варіабельності, що відображає ступінь адаптованості ВНС; LF – потужність симпатичних хвиль; HF – потужність парасимпатичних хвиль; LF/HF – індекс співвідношення симпатичних хвиль до парасимпатичних; ІБ (індекс Баєвського) – показник ступеня напруження систем регуляції.

Для проведення ендохірургічних втручань застосовували спеціальні набори обладнання та інструментів виробництва “KARL STORZ” і “MARTIN” (Німеччина), “Эндомедиум” (Росія).

Під час ендоскопічних операцій застосовували прилади для фото- та відеозапису.

Результати дослідження з оцінки ефективності поєднаних лапароскопічних операцій оброблені статистично з використанням методу Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення.

Ретроспективному аналізу піддано історії хвороби 8269 пацієнтів, які лікувалися в клініці абдомінальної хірургії та гастроентерології 411 ЦВКГ ПОК за період з 1996 по 2000 рр., серед яких поєднана патологія діагностована у 754 (9, 1%). Хворих із ЖКХ було 1856, лапароскопічну холецистектомію виконали 1327 хворим, серед оперованих було 1133 жінок, що в 5, 8 разу більше, ніж чоловіків. Із 1856 хворих з ЖКХ поєднана патологія виявлена у 298 (16, 0%). Найчастіше, у 187 (63, 0%) пацієнток ЖКХ поєднувалась з хірургічною патологією жіночих статевих органів. З них симультанні операції було виконано у 161 (86, 1%) пацієнток.

Як основне захворювання ЖКХ була наявна в 121 (75, 1%) випадку, як супровідне – у 40 (24, 9%).

В результаті передопераційного обстеження заздалегідь заплановано виконання симультанних операцій у 132 (82, 0%) хворих, вірогідне виконання симультанних операцій передбачалось у 22 (13, 7%). У 7 (4, 3%) несподіване рішення щодо виконання симультанної операції було прийнято під час ендоскопічної ревізії черевної порожнини. Ця група хворих є найбільш складною у визначенні лікувальної тактики.

Найчастіше у хворих з основною патологією ЖКХ виконувались операції на придатках матки – 91 (72, 2%) і консервативна міомектомія – 20 (16, 5%). Як супровідна операція ЛХЕ виконувалась в 40 випадках, з них у 31 пацієнтки – в поєднанні з лапароскопічною гістеректомією. Структура виконаних операцій представлена в таблиці 1.

Більшість хворих були оперовані з