Охорона праці в галузі

для захисту рук від опіків – вачеги, рукавиці суконні, брезентові та комбіновані з надолонниками зі шкіри;

для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу – повстяний капелюх, захисну каску з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;

для захисту очей та обличчя – щиток теплозахисний сталевара, з приладнаними до нього захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри захисні козиркові з світлофільтрами.

Спецодяг повинен мати захисні властивості, які  унеможливлюють нагрівання  його внутрішніх поверхонь на будь-якій ділянці до температури 313 К (40°С)  відповідно до ГОСТ 12.4.176-89 та ГОСТ 12.4.016−87.

У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо забезпечити регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, можна використовувати обдування, повітряне душування, водопровітряне душування  та. ін.

У paзі  теплового опромінення від 140 до 350 Вт/м2 необхідно на постійних робочих місцях збільшувати швидкість руху повітря на 0,2 м/с щодо нормованої величини; у paзі теплового опромінення, що перевищує 350 Вт/м2, доцільно застосовувати повітряне душування робочих місць (ДНАОП 0.03-1.23−82), охолодження стелі, підлоги, вживати підсолену воду (водний розчин 0,5% NaCl), застосовувати раціональний питний режим,  гідропроцедури.

 

Захист від УФ випромінювань

Захист від УФ випромінювань досягають такими методами:

певною відстанню;

екрануванням робочих місць;

засобами індивідуального захисту;

спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць.

Визначаючи захисну відстань від джерел УФ випромінювання, використовують дані безпосередніх вимірів у конкретних виробничих умовах. Найраціональніший метод захисту − екранування джерел випромінювання за допомогою  різноманітних матеріалів і світлофільтрів. Екрани виконують у вигляді щитів, ширм, кабін. Повний захист від УФ випромінювання всіх ділянок спектра забезпечує флінтглас (скло, яке вміщує оксид свинцю).

Як  ЗІЗ використовують: спецодяг (куртки, брюки, рукавички, фартухи), виготовлені зі спеціальних тканин, що не пропускають УФ випромінювання (лляні, бавовняні, поплін); захисні окуляри та щитки із світлофільтрами. Для захисту рук застосовують мазі із вмістом спеціальних речовин, що слугують світлофільтрами (салол, саліцилово-метиловий ефір та. ін.).

 

Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону

Засоби та заходи захисту від ЕМ випромінювань радіочастотного діапазону поділяються на індивідуальні та колективні. Останні можна підрозділити на організаційні, технічні та лікувально-профілактичні. 

До організаційних заходів колективного захисту належать:

-розміщення об'єктів, які випромінюють ЕМП таким чином, щоб звести до мінімуму можливе опромінення людей;

-«захист часом» – перебування персоналу в зоні дії ЕМП обмежується мінімально необхідним для проведення робіт часом;

-«захист відстанню» – віддалення робочих місць на максимально допустиму відстань від джерел ЕМП;

-«захист кількістю» – потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною;

-виділення зон випромінювання ЕМП відповідними знаками безпеки.

Технічні засоби колективного захисту передбачають:

-екранування джерел випромінювання ЕМП;

-екранування робочих місць;

-дистанційне керування установками, до складу яких входять джерела ЕМП;

-застосування попереджувальної сигналізації.

До лікувально-профілактичних заходів колективного захисту належать:

-попередній та періодичні медогляди;

-надання додаткової оплачуваної відпустки та скорочення тривалості робочої зміни;

допуск до роботи з джерелами ЕМП осіб, вік яких становить не менше 18 років, а також таких, що не мають протипоказів за етаном здоров'я

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) варто використовувати у тих випадках, коли застосування інших способів запобігання впливу ЕМВ неможливе. Як ЗІЗ застосовують радіозахисний одяг та окуляри. У якості матеріалу для радіозахисного одягу застосовують спеціальну радіотехнічну тканину, що побудована за принципом сітчастого екрана і яка є  бавовняною тканиною з мікродротом. У структурі такої тканини тонкий мідний дріт скручено з бавовняними нитками, які захищають його від зовнішніх впливів і водночас є ізоляцією. Ослаблення ЕМП поля цією тканиною в діапазоні частот 600…10000 МГц становить  від 40 до 20 дБ.

Із захисної бавовняної тканини з мікродротом виготовляють такі засоби індивідуального захисту, як радіозахисний капюшон (шолом), радіозахисний халат, радіозахисний комбінезон  та. ін. На середніх частотах НВЧ діапазону такі індивідуальні засоби захисту забезпечують загальне ослаблення 25…30 дБ, на крайніх частотах НВЧ діапазону їхні захисні властивості  знижуються.

При інтенсивному опроміненні обличчя ЕМП застосовуються радіозахисні окуляри, які використовуються  окремо або вшиті в шолом костюма Це можуть бути сітчасті окуляри, які мають конструкцію напівмасок з мідною або латунної сітки, або  ОРЗ-5, у яких застосовується  спеціальне радіозахисне скло, яке вкрите двооксидом  олова. Захисні властивості таких окулярів оцінюються на підставі даних про загальне послаблення  застосованого скла, яке, як правило,  знаходиться в межах  25-35 дБ.

Захист персоналу  під час роботи з ОКГ. Експлуатація ОКГ супроводжується цілим комплексом  шкідливих і небезпечних факторів. Крім дії лазерного променя (прямого, дзеркально та дифузно відбитого), це:

висока напруга зарядних пристроїв, що живлять батарею конденсаторів великої ємності;

забруднення повітряного середовища хімічними речовинами, що утворюються під час накачки ОКГ (озон, оксид азоту) та під час випаровування матеріалу мішені (оксид вуглецю, оксиди металів і т. ін.);

   УФ випромінювання імпульсних ламп і газорозрядних трубок (супутнє);

світлове випромінювання під час роботи ламп накачування;

рентгенівське випромінювання (супутнє вторинне);

утворення часток високих енергій під час опромінення мішені;