Організація інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки України

Виділені напрямки структуризації державної інвестиційної політики відповідають цілям реформування вітчизняної інвестиційної сфери і враховують досвід розвинутих країн. Проте їх реалізація ускладнена через несприятливий інвестиційний клімат. Беручи до уваги результати дослідження сучасного стану інвестиційного процесу в Україні та досвід організації інвестиційної діяльності за кордоном, у дисертації запропоновано зосередити основну увагу на реформуванні двох найважливіших елементів інвестиційного клімату: інфраструктурного комплексу і системи законодавства. Схема побудови інфраструктурної системи інвестиційної діяльності показана на рис. 2.

 

Рис. 2. Схема побудови інфраструктурної системи інвестиційної діяльності

 

В основу побудови системи потрібно закладати принцип комплексного поєднання нормативного, фінансового та інформаційно-аналітичного забезпечення інвестиційного процесу. Організація управління інвестиційною діяльністю за описаною схемою дасть змогу значно знизити рівень корупції серед державних службовців, оскільки їх буде усунуто від безпосередньої участі в реалізації інвестиції. Урядові структури матимуть змогу працювати лише з кількома надійними інвестиційними банками, які контролюватимуть весь процес обслуговування інвестицій і відповідатимуть за своїми зобов'язаннями власним акціонерним капіталом, а не з десятками тисяч реципієнтів, розкиданих по всій країні. Водночас, розвиток інституційного комплексу ринкового механізму значно спростить доступ стратегічних інвесторів до привабливих підприємств і забезпечить їм нормальну роботу на всіх етапах реалізації капіталовкладень. У цілому реформування інфраструктурної системи інвестиційної діяльності зможе суттєво поліпшити ділову репутацію нашої держави в очах іноземного бізнесу, що є надзвичайно важливою умовою для широкомасштабних інвестицій в Україну.

Для вдосконалення законодавчого поля необхідно переглянути не лише ті закони і нормативні акти, що стосуються специфічно інвестиційної діяльності, але й ті, які регулюють увесь механізм функціонування економіки. Зокрема, вже давно назріли зміни до законів про оподаткування, приватизацію, фондовий ринок і ряд інших. Взагалі, лише комплексний підхід до вирішення законодавчих невідповідностей дасть змогу поліпшити інвестиційний клімат, тим самим сприяючи активізації інвестиційних процесів і забезпеченню швидкого економічного зростання.

Суттєво поліпшити організацію інвестиційної діяльності в Україні неможливо без вирішення питання фінансового забезпечення її розвитку. Пошук шляхів мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел інвестиційного капіталу потребує системного підходу. Ці джерела умовно можна розділити на дві групи: власне інвестиції і позики. Щодо внутрішніх джерел, то головно вони були традиційними і для командно-адміністративної економіки (цільове бюджетне фінансування, позики на ринку державних боргових зобов'язань, прибуток підприємств, амортизаційні відрахування, кошти населення). Однак перехід до ринкових методів господарювання відкрив нові можливості для фінансування розвитку інвестиційної діяльності – інвестиційний кредит, надходження від приватизації та інвестиційний лізинг, який у світовій економіці посідає друге місце за поширенням та обсягами вкладення капіталу після банківських кредитів. Крім того, останніми роками в Україні склався прошарок підприємств і підприємців, які, накопичивши значні капітали, у наслідок нестійкості економічного стану переводять їх за кордон, що суттєво посилює «інвестиційний голод» у країні. Тому мобілізація цих капіталів повинна стати одним із найважливіших завдань інвестиційної політики держави.

В умовах економічної кризи, коли бюджетних коштів ледь вистачає на фінансування першочергових соціальних програм, не беручи до уваги інвестування структурних зрушень в економіці, особливо треба домагатися залучення зовнішніх ресурсів. Однак, несприятливий інвестиційний клімат є серйозним бар'єром на шляху широкого залучення іноземного капіталу в економіку України. З метою раціоналізації масштабів і структури іноземного інвестування пропонуємо застосувати комплексний механізм, основу якого складатимуть заходи зі створення конкурентного ринкового середовища в Україні, забезпечення її позитивного міжнародного іміджу та налагодження ефективного державного регулювання руху і використання закордонних капіталів.

Важливо зазначити, що досить часто інтереси іноземних інвесторів суперечать національним інтересам країни-реципієнта. Тому, враховуючи останні тенденції максимальної відкритості української економіки для іноземних капіталів, у механізмі раціоналізації масштабів та структури іноземного інвестування передбачається такий елемент, як контроль за оптимальним співвідношенням інтересів України та іноземних інвесторів у тих напрямках, які є визначальними для ефективності грошово-кредитної, валютної і податкової політики нашої держави, її бюджету, платіжного балансу, а також політики економічного розвитку.

Аналізуючи шляхи підвищення ефективності організації інвестиційної діяльності, необхідно пам'ятати про те величезне значення, яке має якість та оперативність одержання інформації про стан і тенденції розвитку інвестиційних процесів у країні. З метою інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень з управління, планування і регулювання інвестиційною діяльністю в Україні запропонована така схема організації системи моніторингу інвестиційної діяльності (див. рис. 3). Практична реалізація цього механізму дасть змогу:

- забезпечувати динамічною інформацією про стан і структуру інвестиційного ринку та фактори зовнішнього середовища, що мають визначальний вплив на інвестиційний клімат в державі;

- будувати на основі інформаційних масивів моделі, які б забезпечували часткове або повне структурування проблемних ситуацій і їх подальше ефективне вирішення;

- коригувати напрямки ведення інвестиційної політики в країні, застосовувати точні методи із тих розділів системного аналізу й економіко-математичного моделювання, які дають змогу відповідно точно оцінити параметри інвестиційного ринку й оптимізації його функціонування;

- оперативно поповнювати і модифікувати інформацію відповідно до швидких змін ринкової кон'юнктури та структури інвестиційного ринку;

- орієнтуватись на широкі канали