Організація медичної допомоги населенню літнього віку

Необхідно також забезпечити кардіостимулятограми та ендопротезами суглобів вітчизняного виробництва малозабезпечених хворих літнього віку – одинаків, які потребують хірургічного лікування із застосуванням цих апаратів. Намічається вивчити потребу та специфікацію ліків для літніх людей. Для цього планується додатково і більш детально обгрунтувати рекомендації щодо раціонального застосування ліків у геріатрії, а також розробити та вдосконалити спеціальні лікарські форми для геріатричних пацієнтів. Необхідно буде налагодити постачання в аптеки лікарських препаратів, потрібних хворим літнього віку. Програма соціально-медичної допомоги населенню літнього віку передбачає забезпечити обласні та районні лікарні по всій Україні основними засобами догляду за тяжко і хронічно хворими та інвалідами літнього віку і створити мережу пунктів прокату таких засобів. Важливе значення надано в Програмі питанню підвищення кваліфікації спеціалістів охорони здоров'я та викладачів теоретичних і клінічних дисциплін вищих медичних навчальних закладів з питань геронтології та геріатрії.

 

 

Реформування медичної галузі в Україні, метою якого є поліпшення стану здоров'я громадян, підвищення якості надання медичної допомоги населенню спрямоване наблизити її первинну ланку до пацієнта. Однією з найактуальніших проблем медицини є покращення стоматологічного здоров'я населення нашої держави як значимого фактору стану здоров'я людини.

11, 4% із загальної кількості відвідувань лікарів припадає на частку лікарів-стоматологів. Стоматологічні захворювання (карієс зубів, хвороби тканин пародонта, захворювання слизової оболонки порожнини рота та ін.) відносяться до найбільш поширених захворювань людини на земній кулі. Згідно даних ВООЗ більше 80% населення планети страждає на захворювання пародонта, що зумовлює значну втрату зубів, появу хронічних вогнищ інфекції, та зниження реактивності організму. Недарма захворювання пародонта називають «чумою цивілізації» і вважають однією з провідних медико-соціальних проблем сучасності, а пародонтологію виділили в окремий розділ стоматології. Усе це зробило дуже актуальними проблеми пошуку нових методів лікуван та нових схем профілактики стоматологічних захворювань, на основі вивчення їх етіології та патогенезу.

Питання раціональної гігієни та профілактики стоматологічних захворювань є дуже важливою проблемою. Стоматологічна допомога є суттєвою складовою частиною динамічного спостереження за дітьми.

Надання державної стоматологічної допомоги передбачається у VII розділі Основ законодавства України про охорону здоров'я (1992 р.), згідно якого громадянм україни передбачена забезпечення у відповідних медичних закладах кваліфікованим стоматологічним наглядом і лікувально-профілактичною допомогою.

На сьогодні найбільш ефективним виявилось надання терапевтичної стоматологічної допомоги за дільнично-територіальним принципом, що і лежить у основі диспансерної роботи.

У сільській місцевості пацієнтів оглядає стоматолог сільської лікарської амбулаторії чи відповідного підрозділу центральної районної лікарні. Якщо пацієнт потребує більш складної стоматологічної допомоги – його направляють на консультацію до обласної стоматологічної поліклініки.

Чисельність стоматологічних закладів зазнала суттєвих змін. Так, до останнього десятиріччя ХХ ст. їх кількість збільшувалась переважно за рахунок державної і комунальної власності. Останнім часом вона зростала завдяки приватному сектору, оскільки відбулося зростання попиту населення на більш якісні стоматологічні послуги. За останнє десятиріччя кількість державних стоматологічних закладів значно скоротилась. За останні роки саме в стоматології ряд обласних поліклінік акціонувалися (м. Запоріжжя, м Вінниця), перейшли на повний госпрозрахунок (м. Біла Церква Київської області) або здані в оренду колективу у формі товариств з обмеженою відповідальністю (м. Херсон).

На сьогодні в Україні зареєстровано більше 2100 юридичних і 3000 фізичних осіб, які надають стоматологічну допомогу в недержавних закладах. Це все негативно вплинуло на доступність стоматологічної допомоги населенню.

Чисельними дослідженнями доведено, що там, де покращується стоматологічний статус (знижується рівень хвороб порожнини рота), спостерігається покращення загального стану здоров'я населення. Хвороби пародонта можуть виконувати функцію як пускового так і підтримуючого (що є не менш важливим) механізму розвитку системних захворювань, що в свою чергу свідчить лише про загальномедичну та соціальну їх значимість.

Враховуючи актуальність даної проблеми, ВООЗ створила спеціальний план роботи, який повинен покращити стоматологічне здоров'я населення в Європейських країнах до 2010 року. Україна також прийняла до реалізації глобальні цілі ВООЗ до 2010 року та європейські цілі до 2015 року і запропонувала свою програму.

Сучасні статистичні показники стоматологічних захворювань свідчать майже про відсутність профілактики. Особливо це яскраво виражено у Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській областях, де потреба населення у санації становить 50-75%.

В умовах перехідного періоду, який переживає наша країна, не менш важливою є і економічна ефективність. Якраз на ниві стоматології вона найбільш вагома і швидко досягається. На сьогодні, витрати лише на надання терапевтичної стоматологічної допомоги сьогодні складають 500 млн. грн. на рік. Скорочення захворюваності на 40% принесе економію близько 200 млн. грн., а це річна потреба для поповнення парку медичної апаратури в стоматологічних закладах.

Вирішення проблем, які виникли в стоматології на сучасному етапі, можливе лише шляхом комплексного підходу, а інструментом реалізації такого підходу є Національна програма профілактики стоматологічних захворювань. У країнах, де реалізували подібні програми, досягнуте скорочення стоматологічних захворювань від 40% до декількох разів.

На даний час відбувається приватизація та реструктуризація частини державних стоматологічних клінік. Є досвід переходу стоматологічних установ на комунальну форму власності. На жаль,