Організація обладнання і технологія продажу продовольчих товарів

Забороняється перевантажувати хліб з лотків у ящики навалом.

Відстань лотків з хлібом від підлоги у підсобних приміщеннях повинна бути 35 см, у торговельному залі — 60 см.

Шафи для зберігання хліба необхідно щоденно провітрювати і не рідше одного разу на тиждень мити теплою водою з милом та протирати 1 % розчином оцтової кислоти.

Чохли з полімерних плівок необхідно просушувати щоденно, а у разі забруднення — мити теплою водою. Торти та тістечка зберігають у холодильному устаткуванні тільки протягом визначеного терміну.

Підготовка хлібобулочних виробів до продажу з урахуванням споживчого попиту

Готуючи хлібобулочні вироби до продажу, їх сортують за видами, перевіряють якість. Житній та пшеничний хліб розрізають на дві чи чотири частини з урахуванням попиту. Сушку фасують. Для відбору та визначення свіжості хліба у магазинах самообслуговування готують виделки, чистий папір для упаковки.

Під час підготовки хлібобулочних виробів до реалізації важливо дотримуватися вимог санітарії та гігієни. У магазинах самообслуговування хлібобулочні вироби зберігають у спеціальних шафах. Якщо хлібобулочні вироби продаються через прилавок, на робочому місці продавця розміщують весь їх асортимент. Зразки виробів розкладають у надприлавочній вітрині. Біля кожного зразка має бути цінник з чітко вказаною ціною.

Правила реалізації хліба та хлібобулочних виробів

Продають хліб і хлібобулочні вироби тільки у свіжому вигляді.

Не допускаються до продажу вироби, що мають явний чи прихований брак, ознаки псування. Після закінчення терміну придатності вироби підлягають поверненню постачальнику. Для відбору виробів у магазинах самообслуговування необхідно поряд з товаром розмістити виделки чи аркуші білого паперу. Забороняється відпускати хліб і хлібобулочні вироби працівникам, які здійснюють готівковий розрахунок. Нереалізовані залишки хліба відправляють на переробку. У разі виявлення у хлібобулочних виробах картопляної хвороби, їх терміново знімають з продажу. Полиці, контейнери, де знаходилися уражені хворобою вироби, ретельно миють мильним розчином і гарячою водою.

 

 

Трикота́жна промисло́вість — галузь текстильної промисловості, яка виробляє з вовняної та бавовняної пряжі і з штучних волокон різноманітні плетені вироби: трикотажне полотно, панчохи, шкарпетки, рукавички, верхній трикотаж і білизну. 

У 1941 — 44р. підприємства трикотажної промисловості зазнали майже цілковитого знищення. Згодом трикотажна промисловість була відбудована і поширена. Побудовано нові великі заводи.

Асортимент верхніх трикотажних виробів - дуже різноманітний та широкий і включає жакети, джемпери, жилети, джемпери типу сорочки, светри, костюми, сукні, халати, блузки, спідниці, штани, шорти, піжами, комбінезони, напівкомбінезони, рейтузи, спортивні джемпери тощо. 

Для виготовлення верхніх трикотажних виробів використовують вовняну, напіввовняну, бавовняну і змішану пряжі, об'ємну поліакрилонітрильну пряжу, високооб'ємні текстуровані нитки - еластик, гофрон, мерон, мелан, акон, камелан тощо. 

Верхні трикотажні вироби відрізняються формою, кольором, фасоном, силуетом, характером застібки, вирізом горловини, довжиною рукавів та ін. 

Як і у швейному одязі, у трикотажному розрізняють три види форми: строга, спортивна і фантазійна. Використовують усі види силуетів, але найпоширенішим є напівприлеглий силует, що широко використовується для суконь, костюмів, пальт. 

Різновиди верхніх трикотажних виробів характеризуються фасонами, складністю обробки, додатковим оздобленням. 

Для фасонів трикотажного одягу є притаманною детальна розробка силуету з допомогою різноманітного крою, швів, складок, кишень, застібки, оздоблювальних елементів. 

Розмірні ознаки верхніх трикотажних виробів визначають ростом, розміром виробу. Для поясних виробів у чоловіків і жінок вводиться повнотний показник (70 - 154 - обхват талії (см) для чоловіків), (96 -148 обхват стегон з урахуванням виступу живота (см) у жінок). Інтервал, між розмірними характеристиками такий самий, як для одягу з тканин. 

Верхні трикотажні вироби поділяються на такі види: 

Джемпер - плечовий верхній одяг без застібки згори донизу, з рукавами різної довжини або без них, з різноманітним оформленням горловини - без застібки, з коміром-стійкою, із застібкою до середини стану, на плечі, на спинці. Довжина до талії або стегон. Нові різновиди - джемпер типу майки, блузона, сорочки. Різновидом джемпера є пуловер. 

 Жакет - плечовий верхній одяг з розрізом згори донизу, з застібкою або без неї, з довгими або короткими рукавами, без коміра або з коміром. Складається зі спинки і двох шличок. Виготовляють різних фасонів, нові жакети типу чоловічого піджака, блузки, куртки, блузона. 

Жилет - виріб без рукавів із розрізом згори донизу, із застібкою або без неї. Складається із спинки і двох шличок. Довжина до талії, лінії стегон, до колін або нижче. 

Светр - виріб побутового і спортивного призначення, який складається із стану, рукавів і коміра-стійки (висотою не менше 5 см). Комір буває суцільнов'язаним або пришивним, одинарним або подвійним. Виготовляють светри переважно із товстих трикотажних полотен фанг і напівфанг. 

Куртка - плечовий верхній одяг із рукавами, розрізом і застібкою згори донизу, з підкладкою і утеплювальною прокладкою або без них. Нерідко виготовляють із каптуром. 

Рейтузи - вироби побутового і спортивного призначення, виготовляють суцільнов'язані і кроєні. Трикотажний поясний одяг, який щільно облягає нижню частину тулуба й ноги, кожну окремо до ступнів. Бувають чоловічі, жіночі, дитячі; виготовляють із вовняної, бавовняної і напіввовняної пряжі і високооб'ємних ниток, з довгими або короткими штанинами. Складаються із торса і двох пагомілок. Пагомілки закінчуються штрипками, ластиком або підшиваються всередину з фіксацією еластичною