Організаційні типи виробництва на ВАТ „Завод „Фіолент”” та їх характеристика

Принцип спеціалізації являє собою форму поділу суспільної праці, яка, розвиваючись планомірно, обумовлює виділення на підприємстві цехів, дільниць, ліній і окремих робочих місць. Вони виготовляють продукцію обмеженою номенклатури і відрізняються особливим виробничим процесом.

Принцип пропорційності передбачає рівну пропускну здатність всіх виробничих підрозділів, що виконують основні, допоміжні і обслуговуючі процеси. Порушення цього принципу призводить до виникнення «вузьких» місць у виробництві, або, навпаки, до неповному завантаженні окремих робочих місць, ділянок, цехів, до зниження ефективності функціонування всього підприємства.

Принцип прямоточності означає таку організацію виробничого процесу, за якої забезпечуються найкоротші шляхи проходження деталей і складальних одиниць за всіма стадіями і операціями від запуску у виробництво вихідних матеріалів до виходу готової продукції.

Принцип безперервності означає, що робітник працює без простоїв, устаткування функціонує без перерв, предмети праці не пролежують на робочих місцях. Цей принцип забезпечує скорочення циклу виготовлення виробу і тим самим сприяє підвищенню інтенсифікації виробництва.

Принцип паралельності передбачає одночасне виконання часткових виробничих процесів і окремих операцій над аналогічними деталями та частинами виробу на різних робочих місцях, тобто створення широкого фронту робіт з виготовлення певного виробу.

Принцип ритмічності забезпечує випуск однакових або зростаючих обсягів продукції за рівні періоди часу і відповідно повторення через ці періоди виробничого процесу на всіх його стадіях і операціях.

Принцип автоматичності передбачає максимальне виконання операцій виробничого процесу автоматично, тобто без безпосередньої участі в ньому робочого або під його наглядом і контролем.

Принцип профілактики передбачає організацію обслуговування обладнання, спрямовану на запобігання аварій і простоїв технічних систем. Це досягається за допомогою системи планово-попереджувальних ремонтів (ППР).

Принцип гнучкості забезпечує ефективну організацію робіт, дає можливість мобільно перейти на випуск іншої продукції, що входить у виробничу програму підприємства, або на випуск нової продукції при освоєнні її виробництва. Він забезпечує скорочення часу і витрат на переналагодження устаткування під час випуску деталей і виробів широкої номенклатури.

Принцип оптимальності полягає в тому, що виконання всіх процесів з випуску продукції в заданій кількості і в строки здійснюється з найбільшою економічною ефективністю або з найменшими витратами трудових і матеріальних ресурсів. Оптимальність обумовлена законом економії часу.

Принцип стандартизації передбачає широке використання-при створенні і освоєнні нової техніки і нової технології стандартизації, уніфікації, типізації і нормалізації, що дозволяє уникнути необґрунтованого різноманіття в матеріалах, обладнанні, технологічних процесах і різко скоротити тривалість циклу створення та освоєння нової техніки.

При проектуванні виробничого процесу або виробничої системи слід виходити з раціонального використання викладених вище принципів.

 

 

Одиничне виробництво, тип виробництва, що характеризується одиничним (штучним) виготовленням продукції всілякої і непостійної номенклатури.

Одиничне виробництво характеризується великою кількістю замовлень на виготовлення різноманітної продукції одиницями і малими не повторюваних партіями. При цьому в одних виробах переважають механічні роботи, в інших монтажні і т. д.

Для одиничного типу виробництва характерне розроблення укрупнених технологічних процесів і нормативів, у яких зазначаються міжцеховий технологічний маршрут та необхідне устаткування. Уточнення і доопрацювання технологічних процесів здійснюється в цехах і на робочих місцях, що потребує високої універсальної кваліфікації робітників. Устаткування, інструмент і пристосування переважно універсальні. Його габарити і кінематичні можливості мають забезпечувати виконання різноманітних робіт даного профілю. Устаткування розташовується за однотипними групами. Робочі місця, що не мають закріплених за ними операцій, завантажуються різноманітними операціями без певної по черговості. Коефіцієнт закріплення операцій не регламентується і може бути більше 40. Підприємства з одиничним типом виробництва спеціалізуються на виготовленні продукції обмеженого споживання за оригінальною конструкцією і замовленими властивостями [4].

На відміну від масового виробництва і серійного виробництва, при одиничному виробництві допускаються нерегламентований рух виробу по робочих місцях і вільний ритм роботи. Робочі місця, як правило, оснащені універсальним устаткуванням. Технологічний процес уточнюється в цехах. Всіляка номенклатура продукції, а також унікальність замовлень вимагають вживання праці більш кваліфікованих робітників – універсалів.

У одиничному виробництві оперативне керівництво здійснюється з замовний системі, при якій планованої одиницею є замовлення на виріб або складальне з'єднання.

Система грунтується на розробці і дотриманні наскрізних циклових графіків технічної підготовки кожного замовлення і виробництва та його поетапного виконання, в ув'язці з циклових графіком за іншими замовленнями.

Оперативне планування в одиничному виробництві включає розрахунок виробничого циклу по кожному замовлення і розрахунок потрібного числа робочих місць за формулою:

Одиничне виробництво характерне для верстатобудування, суднобудування, виробництва великих гідротурбін, прокатних станів та іншого унікального обладнання. Різновидом одиничного виробництва є індивідуальне виробництво

 

 

Серійне виробництво, тип організації виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу.

За серійного типу виробництва вироби випускаються серіями, деталі обробляються партіями з певною, заздалегідь установленою періодичністю.

Під серією розуміється кількість конструктивно і технологічно однакових виробів, що запускаються у виробництво одночасно або послідовно.

Однорідність конструктивно-технологічних рішень у виробах сприяє створенню великої кількості уніфікованих деталей, які розподіляються для постійного або періодично повторюваного виготовлення за певними робочими місцями [5].

У разі повторного виготовлення однотипних виробів економічно доцільним є використання