Організаційно-економічний механізм підвищення інвестиційної активності в регіоні

1. Значні вільні фінансові ресурси залишаються у господарюючих суб'єктів. Так, чистий прибуток і сума амортизаційних відрахувань у 1999-2000 рр. перевищували чисті капітальні витрати в регіоні;

2. Велика частина фінансових ресурсів акумулюється у населення регіону і майже цілком витрачається на поточні потреби – придбання товарів і оплату послуг. Сума вільних коштів населення, які можливо використовувати у відтворювальних процесах, складала в 1998 році 1462, 5 млн. грн., у 1999 році – 1746, 7 млн. грн., у 2000 році – 1218, 0 млн. грн.

Таким чином, Донецька область має значний потенціал власних фінансових ресурсів, ефективне використання яких може стати основою соціально-економічної стабілізації в регіоні. Основна ж частина вільних коштів зосереджена на діючих підприємствах, що потребує всебічного сприяння з боку органів державної влади і місцевого самоврядування в їх виробничому використанні. До того ж сформована тенденція росту рентабельності промислової продукції дає можливість залучення кредитних ресурсів у процес розширеного відтворення, навіть без використання пільг.

З метою визначення “вузьких” місць фінансового забезпечення регіонального інвестиційного процесу необхідно оцінити ефективність функціонування кожного із джерел надходження коштів. Оцінку пропонується здійснювати на основі розробленої автором системи індикаторів інвестиційної активності суб'єктів інвестиційної діяльності.

В умовах, що склалися, необхідно розробити і впровадити жорсткий механізм залучення і утримання грошових ресурсів у виробничій сфері, в реалізації якого провідну роль повинні грати банки. Ключовим моментом цього механізму повинні стати: введення окремого режиму руху амортизаційних коштів підприємств і коштів, що звільняються від оподаткування у зв'язку з їх інвестиційною спрямованістю; система інвестиційних рахунків з обмеженням використання коштів, що на них накопичуються, винятково для капітального будівництва і закупівель устаткування. За допомогою такого механізму можна також забезпечити контроль за використанням інвестиційних ресурсів через систему інвестиційних рахунків чи інвестиційних договорів з комерційними банками з метою кредитування виробничої сфери, відновлення оборотних коштів, виробничих інвестицій.

Вирішення проблеми активізації інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання неможливе без зниження податкового навантаження, розробки діючого механізму капіталізації прибутку, а також використання системи державних замовлень, гарантій і програм, формування ринку ефективних інноваційних і інвестиційних проектів за умови їх спільного державно-комерційного фінансування.

Головним напрямком посилення інвестиційної активності банків повинно стати стимулювання довгострокових кредитів через надання гарантій уряду та регіональних органів влади. У зв'язку з цим необхідно розробити систему підтримки банківських інвестицій, вигідних економічних нормативів, пільгового оподаткування прибутку, створити систему захисту довгострокових інвестицій від знецінення в умовах інфляції, а також забезпечити погодженість інтересів банківських і регіональних органів державної влади шляхом створення спеціалізованого регіонального інвестиційного банку.

Роль регіонального інвестиційного банку, що має в своєму розпорядженні значні активи і володіє достатньою інформацією про фінансово-господарський стан і кредитоспроможність більшості підприємств галузі – потенційних одержувачів інвестицій, може полягати і в створенні механізмів, що значно зменшують для іноземних компаній ризики, пов'язані з фінансуванням довгострокових проектів. Мова іде насамперед про кредитні ризики, пов'язані з реальною окупністю проектів і поверненням вкладених у проекти коштів.

У цих умовах повинен значно зрости регулюючий вплив держави на масштаби інвестиційної пропозиції. Це, в першу чергу, стимулювання діяльності інвесторів у використанні прибутку для накопичення капіталу, а також створення умов для розвитку будівельних організацій, що виступають на ринку як продавці інвестиційного товару.

Однією з причин неефективного функціонування циклу відтворення інвестиційних ресурсів (зокрема, іноземних інвестицій) у регіоні є те, що отриманий при сприянні механізму податкових пільг капітал не реінвестується, а залишає сферу відтворення. Нестабільність економічного середовища не сприяє залученню нових інвесторів у регіон, а пільговий режим інвестування часто стає засобом уникнення оподаткування.

Використання економічних і адміністративно-правових важелів активізації інвестиційної діяльності повинне будуватися на принципах системності, комплексності і погодженості економічних інтересів. Необхідною умовою активізації інвестиційної діяльності на територіях зі спеціальним інвестиційним режимом і в регіоні в цілому є створення нової ринкової інфраструктури, здатної організувати стійкий інвестиційний процес і міжгалузеве переливання капіталу в масштабах галузей і регіонів країни.

Розвиток інфраструктури є однією з найбільш складних задач, що вимагає надання розширених повноважень місцевим адміністраціям для пошуку засобів для її вирішення. Для цього необхідно використовувати увесь спектр фінансового інструментарію, починаючи з організації муніципальних запозичень і закінчуючи створенням цільових фондів.

Оцінка методів залучення іноземних фінансових ресурсів у регіональному відбитті дозволило сформулювати можливості місцевих органів влади в управлінні інвестиційним процесом. Практично всі методи залучення інвестицій, за винятком управління митними тарифами, можуть істотно доповнюватися на регіональному рівні. Податкове регулювання можливо доповнювати місцевими пільгами в межах сум, що зараховуються в регіональний бюджет. У такий же спосіб можуть бути реалізовані (за рахунок місцевого бюджету) методи часткового фінансування, пільгового кредитування. Ряд заходів цілком залежить від регіональної влади – регулювання за допомогою комунальних тарифів, цін, надання гарантій. Як показали дослідження, активізація іноземного інвестування більшою мірою залежить від макроекономічної стабільності, пожвавлення економіки і появи позитивних тенденцій у відродженні виробництва. Важливою задачею при цьому є забезпечення певного балансу між обсягами внутрішнього і зовнішнього фінансування регіональної економіки.

З метою активізації діяльності іноземних інвесторів необхідно підсилити систему заходів для переорієнтації потоків іноземних інвестицій, яка включає, зокрема, податкові пільги, що стимулюють капіталізацію прибутку і реінвестування доходів, залучення інвестиційних кредитів, розвиток компенсаційних угод, договорів про розподіл продукції та