Основні фактори грунтоутворення

однотипністю надходження органічних речовин і процесів їхнього розкладання і перетворення в гумус;

однотипним комплексом процесів розкладання мінеральної маси і синтезу органо-мінеральний новоутворень;

однотипним характером міграції й акумуляції речовин;

однотипною будовою грунтового профілю і характером генетичних горизонтів;

однотипною спрямованістю заходів щодо підвищення і підтримки родючості грунтів і меліоративних заходів.

У тій чи іншій мірі тип грунту як опорна одиниця систематики грунтів прийнятий усюди. У різних країнах ця одиниця називається по-різному, але сутність її залишається приблизно єдиною.

Підтип грунту – групи грунтів у межах типу, що якісно вирізняються проявом основного і додаткового процесів грунтоутво­рення, часто підтипи грунтів виділяються як перехідні утворення між близькими (географічне або генетичне) типами грунтів.

Як правило, у межах кожного типу виділяється «центральний», найбільш типовий підтип і ряд перехідних до інших типів. Поява підтипів може бути зумовлена накладенням додаткового процесу грунтоутворення (дерново-підзолистий грунт, чорнозем опідзолений) ; істотною зміною основної ознаки типу (ясно-сірі, сірі, темно-сірі лісові грунти) ; специфікою розташування в межах грунтової зони (чорнозем південний) ; специфікою кліматичної фації в межах грунтової зони або підзони (чорнозем типовий помірний, чорнозем типовий теплий, чорнозем типовий холодний).

Рід грунту – групи грунтів у межах підтипу, якісні генетичні особливості яких обумовлені впливом комплексу місцевих умов, складом грунтотворних порід, складом і розташуванням грунтових вод, реліктовими ознаками субстрату (солонцюваті, со­лончакові, осолоділі, контактно-глейові, залишково-лугові, залишково-підзолисті грунти).

Наприклад, серед підтипу чорноземів типових помірних виділяються наступні роди грунтів: звичайні, залишково-підзолисті, глибокозакипаючі, залишково-карбонатні, солонцюваті.

Вид грунту – групи грунтів у межах роду, що розрізняються ступенем розвитку основного грунтотворного процесу.

Наприклад, у межах підзолистих грунтів за ступенем розвитку підзолоутворення виділяють види сильно-, середньо- і слабопідзолистих грунтів. У межах чорноземів за ступенем розвитку гумусового горизонту виділяють, з одного боку, види малопотужних, середньо-потужних, потужних і надпотужних чорноземів, а з іншого – види мало-, середньо- і багато- гумусних чорноземів

Підвид грунту – групи грунтів у межах виду, що розрізняються за ступенем розвитку супутнього процесу грунтоутворення. Наприклад, можуть бути виділені в межах середньопотужного малогумусного чорнозему підвиди слабо-, середньо- і сильносолон-цюватих грунтів.

Різновид грунту – групи грунтів у межах виду або підвиду, що розрізняються гранулометричним складом верхніх грунтових горизонтів (легкосуглинкові, середньосуглинкові, супіщані, глинисті, піщані та інші грунти).

Розряд грунту – групи грунтів, що утворилися на однорідних у літологічному або генетичному відношенні породах (на лесах. морені, алювії, граніті, вапняку і т. д.).

Підрозряд грунту – група грунтів, що розрізняються ступенем сільськогосподарського освоєння або ступеня еродованості (слабо-, середньо-, сильнозмитий грунт, слабо-, середньо-, сильноо-культурений грунт).

Основні типи грунтів за прийнятою класифікацією наведено в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Класифікація основних типів грунтів

Тип грунтуГрунтотвірна породаУмови формуванняХарактерні процесиРослинністьПризначення

Арк-

тичніКам’янисті породи і моренні відкладиХолодний арктич-ний клімат, вічна мерзлотарозтріскування, промиванняМохи, лишайникиНе використовуються в с/г, але можуть бути використані для полювання і розведення рідких видів тварин

ПідзолистіМоренні відклади, суг-линки, водно-льодови-кові відклади, піски і супіски, глини, алювіа-льні відклади терасПеревага кількості опадів над випаровуваннямПромивний режим і винос продуктів грунтоутворення, ненасичені основамиДеревна – лі-сова, трав’я-ниста – луч-на і болотнаПридатна після проведення меліорацій

ДерновіПідзолистий процес з білою кремнеземною присипкоюПід хвойною рослинністю з трав’янистим покривомВідносно високий вміст гумусу, насичені основамиХвойні і листяно-хвойні ліси, кущово-трав’яний покрив 

Сірі лісовіПідзолистий процес з умовами гумусованості і водного режиму.

У темно-сірих інтенсивний прояв дернового процесу, на відміну від світло-сірихПриблизно однакова кількість опадів і випаровування, листяно-лісова зона. У темно-сірих інтенсивний прояв дернового процесу, на відміну від світло-сірихКисла реакція в верхніх горизонтах, особливо в світло-сірихТрав’янисті ліси (бук, граб) В процесі окультурення знижується їх кислотність, підвищується гумусність. Вирощують: оз. і яр. пшеницю, кукурудзу, картоплю, льон

Бурі лісовіВідклади вторинних глинистих мінералівоглеєння грунтового профілю, осадок, багатий на зольні елементиОглеєння, слабокисла або кисла реакція, зернові, овочеві, технічні, плодові культуривикористовуються під лісові угіддя; в сільському господарстві вони придатні під зернові, овочеві, технічні, плодові культури

ЛучніШаруваті алювіальні і делювіальні відкладиНа терасах і в дельтах річок, формуються під рослинним покривом, представленим лучною формацією грунтове періодичне або постійне капілярне зволоження грунтового профілюкореневищні злаки, вегетуючими до заморозків, а також під тундрові ліси з тополею, тамарискомвикористовуються в сільському господарстві в умовах зрошування

ЧорноземиЛеси та лесовидні суглинкиЛітнє осушення і зимове промерзання, сприятливий гідротермічний режим (водний і температурний) Реакція нейтральна 

КаштановіКарбонатні леси та лесовидні суглинки, засолені суглинки і глини, продукти вивітрювання пісковиків, давньоалювіальні відкладиСухий континентальний степовий клімат з великим теплим літом та мало сніговою зимою Нейтральна або слабо лужна реакціяНизькоросла степоваЗернове господарство, вирощують кращі сорти твердої пшениці, кукурудзи, проса, соняшнику

СолодіРозсолонцювання солонців або дія на незасолені грунти натрієвих солейЛісостепова і степова зона, серед чорноземів і темно-сірих лісових грунтівОглеєння, осолодіння, низька плодороднітьДеревна рослинність: береза, айва; вологолюбива трав’яниста рослинністьНа сінокоси і пасовища

СолонціЗасолена порда, наявність обмінного натрію в ГПКПригнічена степова рослинність, де засолені породи близько підходять до поверхніНакопиченя солів, рН 10-11Водорості лишайникиПри меліорації: гіпсування при зрошенні

СолончакиОглеєні порода, інколи має запах сірководнюНакопичення солей за рахунок випаровування вологиМалогумусні, низька плодородністьСолелюбиві рослиниПри меліорації (дренаж, промивка) використовуються під сінокоси

СіроземиЛеси і леовидні суглинки, часто галечникиФормується в пригірських рівнинах, долинах рік, необхідний гідротермічний режимІлювіальний процес, високо карбонатний, малогумуснийТополя, айва, пирій, ячміньПри зрошенні с с/г під пшеницю, кукурудзу, рис, тощо

БолотніГлеєвий горизонт, мокрий, сизий, нерідко сильно мергельованийВ сіроземній зоні в умовах надлишкового зволоження поверхневими і грунтовими водами, під болотною рослинністюВміст гумусу від 2-3% до 15-20% Болотня рослинність: осока, ситник, очеретНа сінокоси

КоричневіКарбонатнаВ помірно теплий і субтропічних умовах під ксерофіт ними дубово-грабовими лісами і кущамиВиділення карбонатів, висока гумусованістю, нейтральна або слабо лужна реакціяКсерофітна рослинність: дуб, грабПід зернові, виноград, інжир, гранат, сильнокам’янисті – під пасовища

ЖовтоземиТерасові відклади, головним чином глинистихВ умовах вологого субтропічного клімату, під лісами з великою участю вічнозелених рослин і поширюються на давніх морських терасах і прилягаючих до них передгір’яхКисла реакція, з органічних речовин переважають фульвокислоти, вміст гумусу2-7% Вирощують: цитрусові, чай, тютюн

ЧервоноземиЧервоноземна кора вивітрюванняПід лісовою рослинністю з участю вічнозелених рослин і субтропічного кліматуВміст гумусу 5-6% інколи – 10-12%. Переважають фульвокислоти. Реакція кисла. Висока водопроникністьВирощують: чайний кущ, цитрусові (манда-рини, апельсини, лимо-ни), тютюн та ін. 

Повне найменування будь-якою конкретного грунту, відповідно до існуючих уявлень, складається з назв усіх таксонів, починаючи з типу грунту і кінчаючи тим рівнем, який допускається масштабом дослідження. Слід мати на увазі, що номенклатура нижчого таксономічного рівня часто має безпосереднє відношення тільки до деякої частини вищого тасономічного рівня. Наприклад, виділяти види дерново-підзолистих грунтів за ступенем оглеєння доцільно тільки для дерново-підзолистих оглеєнних грунтів; а ступінь солончакуватості вказується тільки для чорноземів солончакуватих і т. д.

Приклад повної назви грунту з обліком усіх таксономічних рівнів: чорнозем (тип) типовий помірний промерзаючий (підтип) глибоко закипаючий (рід) середньогумусний середньопотужний (вид) слабосолонцюватий (підвид) важкосуглинковий (різновид) на лесі (розряд) слабко змитий (підрозряд).

 

Горін М. О. Екологічне грунтознавство. – Харків: ХНАУ, 2005. – 106 с.

Назаренко І. І., Польчина С. М., Нікорич В. А. Грунтознавство: Підручник. – Чернівці: Книги ХХІ, 2004. – 400 с.

Тихоненко Д. Г., Горін М. О., Лактіонов М. І. Грунтознавство. – К. : Вища освіта, 2005. – 703 с.

Шикула М. К., Гнатенко О. Ф., Петренко Л. Р. Охорона грунтів. – К. : Знання, 2004. – 398 с.