Основні правила професійного спілкування

Предмет:

Етика

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

justify;">«Як це регламентовано?»;

«Як у вас організоване рішення того чи іншого питання?»;

«У чому причина появи цього розпорядження?»;

«Чому прийняте саме таке рішення?»;

Питання повинні бути цілеспрямованими і мати ділову, предметну основу. Не варто під час бесіди задавати каверзні, мрячні питання. Питання повинні бути чітко сформульовані, і повторювати їх потрібно тільки з визначеною метою;

Якщо під час бесіди ви припустились помилки, то в цьому треба зізнатися, а не намагатися підсунути помилку іншому за схемою: «Але ж це ви сказали...!». За допущену помилку можна вибачитися, але при цьому, я думаю, буде зайвим «ставати на коліна».

Треба уміти виявляти і гнучкість. Часто в бесідах бувають різкі повороти. Але насамперед треба йти назустріч співрозмовникам.

5. ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Важливою складовою комерційного успіху в діяльності фірми є вміння вести ділову розмову. Чим вищий рівень культури усного мовлення при веденні переговорів чи просто в розмові зі співробітниками, підлеглими, іншими людьми, тим вищий авторитет людини, що займається підприємницькою діяльністю, тим кращі і плідніші результати роботи.

Професійне спілкування сприймається як усний мовний контакт між людьми, що зв’язані інтересами справи і мають повноваження для встановлення ділових контактів, вирішення ділових проблем і здійснення конкретних підходів до їх вирішення. Тобто ділова розмова – це «дракон із чотирма головами», де:

Перша голова відповідає за грамотність і правильність мовлення (мовний склад розмови) ;

Друга – завідує логікою і обмірковує доведення (логічний склад) ;

Третя – думає про створення гарного психологічного клімату бесіди, про враження, що справляє на оточуючих (психологічний склад) ;

Четверта – керує нашою мімікою, жестами, манерами (немовний склад розмови).

При цьому тулуб дракона – наш мозок, який контролює діяльність усіх голів.

Спілкування – це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування.

Спілкування є необхідною умовою для будь-якої діяльності. Через спілкування відбувається навчання й виховання, засвоєння людиною різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій і звичаїв.

Фахівці з проблем спілкування виокремлюють професійне (ділове) спілкування, що відбувається в умовах конкретної діяльності і є її засобом. Професійне спілкування часто має індивідуальний характер і виявляється в способах спілкування, що їх вибирає суб’єкт у певних комунікативних ситуаціях.

Усне професійне мовлення – це розмовно-літературне мовлення в процесі виконання людиною службових обов’язків. Мета професійного спілкування – регулювання ділових стосунків у виробничо-професійній діяльності через розв’язання професійних завдань.

Шляхом зіставлення ділового спілкування як специфічної форми взаємодії і спілкування в цілому як загального виявлено такі особливості ділового спілкування:

Наявність певного офіційного статусу об’єктів;

Спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів і підтримку стосунків між представниками взаємозацікавлених установ;

Регламентованість, тобто підпорядкованість загальноприйнятим правилам і обмеженням;

Передбачуваність ділових контактів, які попередньо планують, визначають їх мету, зміст, можливі наслідки;

Творчий характер взаємин, спрямованість їх на вирішення ділових проблем, досягнення мети;

Взаємоузгодженість рішень і подальша організація співпраці партнерів;

Взаємодія економічних інтересів і соціальне регулювання здійснюється у правових межах. Ідеальний результат таких взаємин – це партнерські стосунки, що ґрунтуються на обопільній повазі й довірі;

Значущість кожного партнера як особистості;

Безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що хвилюють їх внутрішній світ.

Отже, ділове спілкування – це будь-яка професійна комунікативна діяльність (головно-мовленнєва), репрезентована сферою, яка дає відповідь на 4 запитання:

Задля якої мети ми це говоримо?

Що ми хочемо сказати?

За допомогою яких мовних засобів ми це робимо?

Яка реакція на наше мовлення?

Спілкування відбувається за певними правилами і вимагає ґрунтовної підготовки.

Правила професійного спілкування – «рекомендації щодо ефективного спілкування, які склалися в суспільстві й віддзеркалюють комунікативні традиції певного етносу». Ці правила засвоюють у процесі навчання та шляхом наслідування й репрезентують під час спілкування автоматично.

Основні правила спілкування такі:

Будьте завжди ввічливими, привітними й доброзичливими, з повагою ставтеся до співрозмовника;

Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте;

Не бійтеся розпочинати розмову з незнайомими людьми, але не будьте нав’язливими;

Говоріть (пишіть) про те, що може зацікавити слухачів (читачів), враховуйте їх вік, характер, інтереси;

Не завдавайте людям шкоди словом. Не ображайтеся, не говоріть неприємного іншим, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів;

Намагайтеся ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю відмовою;

Використовуйте в спілкуванні звертання і ввічливі слова: будь ласка, вибачте, не ображайтеся, чи не змогли б ви, на жаль тощо. Слідкуйте за культурою мовлення;

Намагайтеся, щоб спілкування з вами було для людей корисним і приємним, умійте допомагати людям словом і ділом.

Усне професійне мовлення повинно відповідати певним вимогам, найголовнішими серед яких є такі:

1) чіткість, недвозначність формулювання думки;

2) логічність, смислова точність, звідси -- небагатослівність мовлення;

3) відповідність між змістом мовлення, ситуацією мовлення і використаними мовними засобами;

4) укладання природних, узвичаєних словосполучень; вдалий порядок слів у реченнях;

5) різноманітність мовних засобів, багатство