Основи охорони праці

Клінічна смерть (уявна) – перехідний процес від життя до смерті, що наступає з моменту закінчення діяльності серця і легенів. Під час клінічної смерті ще у всіх тканинах продовжуються обмінні процеси, хоча і на дуже низькому рівні, але достатньому для підтримання мінімальної життєздатності. Першими починають гинути клітини кори головного мозку від кисневого голоду. Тому тривалість клінічної смерті визначається часом з моменту припинення діяльності серця і дихання до початку загибелі клітин кори головного мозку; в більшості випадків вона складає 4-5 хвилин, а при загибелі здорової людини від випадкової причини, наприклад, від електричного струму – 7-8 хвилин.

 

 

 

 

 

3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом

Кінцевий результат дії електричного струму на людський організм залежить від цілого ряду факторів:

•електричного опору тіла людини;

•прикладеної напруги;

•величини та тривалості протікання струму;

•роду і частоти струму;

•індивідуальних особливостей людини;

•умов зовнішнього середовища.

Коротко опишемо кожний з них:

1)Електричний опір людини складається із опору шкіри і внутрішніх тканин. Верхній шар шкіри (епідерміс товщиною ~ 0,2 мм) володіє значним опором від 2000 Ом до 2 МОм, внутрішні тканини лише – 300-500 Ом, причому їх опір залежить від стану шкіри. Середній опір тіла людини, який приймається при технічних розрахунках – 1000 Ом.   

2)З підвищенням напруги, прикладеної до тіла людини (50 В і вище), можливий пробій ороговілого шару шкіри, що приводить до різкого зменшення опору людини. Згідно СНіП пониженою називається напруга 42 В і менше.

3) Величина струму, що проходить через тіло людини, являється основним фактором, що визначає степінь ураження.

а) 0,6-1,5 мА (при f = 50 Гц) – пороговий відчутний струм;

б) 10-15 мА – пороговий невідпускаючий;

в) 20-25 мА – дія струму розповсюджується на м’язи грудей, що приводить до затруднення дихання або припинення дихання. При дії такого струму більш, ніж 3-4 хвилини може наступити смерть внаслідок припинення роботи легенів;

г) 100 мА – струм здійснює безпосередню дію на м’язи серця, викликає зупинення серця або його фібріляцію, тобто швидке, хаотичне скорочення волокон серцевого м’яза (фібріла), в результаті припиняється кровообіг – наступає смерть.

Тривалість протікання струму через тіло людини впливає на результат ураження внаслідок того, що з часом різко зростає струм за рахунок зменшення опору тіла та накопичення негативних наслідків дії струму на організм. Опір тіла людини зменшується за рахунок місцевого нагріву шкіри, що в свою чергу підвищує потовиділення.

4) Рід і частота струму також суттєво впливають на степінь ураження. Найбільш небезпечним для ураження є змінний струм з частотою від 20 до 1000 Гц. Постійний струм менш небезпечний. При постійному струмі пороговий відчутний струм підвищується до 6-7 мА, а пороговий невідпускаючий до 50-70 мА. Змінний струм більш небезпечний за постійний, але це характерно для напруг до 300 В, а при більших напругах дуже небезпечним є як змінний струм, так і постійний струм.

5) Індивідуальні особливості людини – стан здоров’я, підготовленість до роботи, стан нервової системи – мають велике значення на результат ураження електричним струмом. Підвищеним сприйняттям до дії електричного струму володіють люди, які страдають хворобами шкіри, серцево-судинної і нервової системи, легенів і т.д. Тому до роботи з електричними установками допускаються люди, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.

6) Умови зовнішнього середовища суттєво впливають на опір тіла людини, а тому і на ступінь ураження електричним струмом.

Згідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ) всі приміщення діляться за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом на три класи (або категорії):

1.Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі, безпильні приміщення з нормальною температурою повітря та ізолюючою (наприклад, дерев’яною) підлогою, тобто приміщення, в яких відсутні умови, властиві приміщенням з підвищеною небезпекою і особливо небезпечним приміщенням.

2.Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї із наступних ознак: сирістю, коли відносна вологість перевищує 75%; високою температурою повітря, яка перевищує +350С; струмопровідного типу; струмопровідної підлоги (залізна, земляна, залізобетонна, цегляна і т.д.); можливості одночасного торкання людиною до металоконструкцій будівлі, технологічних апаратів і механізмів, які мають з’єднання з землею з одного боку, і до металічних корпусів електрообладнання – з іншого.

3.Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із трьох умов: особливої сирості, коли відносна вологість повітря близька до 100%; хімічно активного середовища, коли складові парів або утворювані відкладення діють руйнуюче на ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання; двох або більше ознак одночасно, властивих приміщенням з підвищеною небезпекою.

 

3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом

Перша долікарняна допомога людині, ураженій електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії стуму і надання йому медичної допомоги. 

Звільнення потерпілого від дії струму може бути здійснено декількома способами. Найбільш простий і вірний – це відключення відповідної частини електрообладнання. Якщо відключити швидко неможливо (наприклад, далеко розміщений вимикач), то можна при напругах до 1000 В перерубати дріт сокирою з дерев’яною рукояткою або відтягнути потерпілого від струмопровідних частин, тримаючись за його одяг,