+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
236
Мова:
Українська
якщо він сухий, відкинути від потерпілого дріт з допомогою дерев’яної палки і т.п.
При напрузі вище 1000В слід використовувати діелектричні рукавиці, боти і в необхідних випадках ізолюючу штангу.
Міри першої медичної допомоги потерпілому залежать від його стану. Якщо потерпілий при свідомості але до цього був без тями, або довгий час знаходився під дією струму, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря або швидко доставити в лікарню.
При відсутності свідомості, але збереженні дихання потрібно рівно і зручно укласти потерпілого на м’яку підстилку, розстібнути пояс та комір, забезпечити притік свіжого повітря. Слід також давати нюхати нашатирний спирт, скропити водою лице, розтирати і зігрівати тіло.
При відсутності ознак життя потрібно почергово роботи штучне дихання і масаж серця.
3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
Стікання струму в землю можливе тільки через провідник, який знаходиться в безпосередньому контакті з землею. Такий контакт може бути випадковим або навмисним. В останньому випадку провідник, який знаходиться в контакті з землею, називається заземлювачем.
При стіканні струму в землю відбувається різке пониження потенціалу заземленої струмопровідної частини до значення потенціалу заземлювача , рівного добутку струму, що стікає в землю , на опір, який цей струм зустрічає на своєму шляху
. (3.1)
Це явище різкого зниження потенціалу є досить благоприємним по умовам безпеки і використовується як одна з мір захисту від ураження струмом при випадковій появі напруги на металічних струмопровідних частинах, які з цією метою заземлюють.
Однак наряду з пониженням потенціалу заземленої струмопровідної частини при стіканні струму в землю виникають і негативні явища, а саме:
•поява потенціалу на заземлювачі і металічних частинах, які знаходяться з ним в контакті;
•поява потенціалу на поверхні ґрунту навколо місця стікання струму в землю.
Ці явища можуть містити в собі небезпеку для життя людини.
Характер розподілу потенціалу на поверхні ґрунту оцінимо, розглянувши випадок стікання струму в землю через найбільш простий заземлювач – півкулю радіусом (рис. 3.1). Для спрощення вважаємо, що земля у своєму об’ємі однорідна, тобто в довільній точці має однаковий питомий опір (Омм). Тоді на віддалі х від центру заземлювача густина струму буде
(3.2)
Практично при х = 20 м . При постійному струмі, а також при змінному з частотою 50 Гц поле розтікання можна розглядати як стаціонарне поле, тому:
, (3.3)
де – питомий опір , а – напруженість електричного поля (В/м).
Рис. 3.1. Розподіл потенціалу на поверхні ґрунту навколо місця стікання струму через напівкульовий заземлювач
Звідси, напруженість електричного поля:
, (3.4)
а спад напруги на елементарному шарі ґрунту товщиною визначиться через напруженість наступним чином:
. (3.5)
Тоді потенціал в любій точці А на віддалі х від заземлювача визначиться спадом напруги в ґрунті на віддалі від х до нескінченості, тобто:
. (3.6)
Звідси , коли , а при ( – радіус самого заземлювача)
. (3.7)
Розв’язавши сумісно рівняння (3.6) і (3.7) отримаємо:
, (3.8)
де . Це є рівняння рівнобічної гіперболи.
Таким чином, потенціал на поверхні ґрунту навколо місця стікання струму в землю змінюється по закону гіперболи, зменшуючись від свого максимального значення