Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

При ураженні людини електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити її від дії струму, тому що від тривалості цієї дії залежить важкість електротравми.

Заходи першої допомоги при оживленні людини залежать від її стану. Тому цикл реанімації складається з двох частин:

1.Швидке визначення стану потерпілого.

2.Енергійне кваліфіковане надання долікарської допомоги.

Для визначення стану постраждалого потрібно укласти його на спину й перевірити наявність дихання і серцевих скорочень. 

Наявність дихання в потерпілого визначають за підйомом і опусканням грудної клітки під час самостійного вдиху й видиху. При порушенні дихання потерпілий має потребу в проведенні штучного дихання.

При наявності серцевих скорочень пульс найкраще перевіряти по сонній артерії. Відсутність пульсу на ній свідчить, як правило, про припинення руху крові в організмі.

Про відсутність кровообігу в організмі можна судити за станом очних зіниць, які в цьому випадку розширені. При відсутності пульсу необхідний зовнішній масаж серця.

Перевірка стану потерпілого, включаючи надання його тілу відповідного положення, перевірку дихання, пульсу і стану зіниць, повинна виконуватися швидко – протягом 15...20 с.

У період уявної або клінічної смерті протягом 4...5 хв. зміни на останньому рівні життєзабезпечення людини ще оборотні й її можна врятувати. Отже, допомога потерпілому повинна бути зроблена кваліфіковано, протягом перших 4...5 хв. Основні методи долікарської допомоги включають: штучне дихання «рот у рот», «рот у ніс», а також зовнішній масаж серця.

Для проведення штучного дихання потерпілого потрібно укласти на спину на тверду основу, розстебнути одяг і забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, які можуть бути закриті запалим язиком, сторонньою речовиною або предметом у порожнині рота. Голову потерпілого треба повернути набік, очистити рот пальцем, обгорненим марлею або хусткою. Після цього той, хто надає допомогу, одну руку підсуває потерпілому під шию, а долонею іншої надавлює на чоло, максимально закидаючи голову назад. При цьому корінь язика відходить від задньої стінки гортані, відкриваючи вільний доступ повітря в легені, а рот відкривається.

Штучне дихання виконують в такий спосіб. Глибоко вдихнувши, той, хто надає допомогу, робить енергійний видих у рот потерпілого. Як тільки грудна клітка потерпілого піднялася, наповнення повітря припиняють. Після цього у потерпілого відбувається пасивний видих. Якщо пульс у потерпілого визначається добре, то інтервал між вдуванням повітря повинен складати 5 с (12 дихальних циклів на хвилину). 

При зупинці серця, не втрачаючи ні секунди, потерпілого треба укласти на тверду основу і звільнити від одягу, оголити груди. Далі прощупуванням потрібно визначити місце натиснення: воно повинне знаходитися на два пальці вище м'якого кінця грудини. Після цього той, хто надає допомогу, повинен покласти на це місце долоню однієї руки, а поверх неї під кутом 900 – долоню другої руки. Надавлювати треба швидким поштовхом, злегка допомагаючи нахилом усього корпуса. Нижня частина грудини у потерпілого при натисненні повинна зміститися вниз на 3...5 см. Тривалість натиснення – не більше 0,5 с, з інтервалом 0,5 с. З появою самостійного пульсу, що свідчить про відновлення серцевої діяльності, потрібно негайно припинити масаж серця, але продовжувати проведення штучного дихання.

Штучне дихання і непрямий масаж серця необхідно проводити до відновлення стійкого самостійного дихання й діяльності серця в потерпілого або до передачі його медичному персоналу.

 

Контрольні запитання і завдання

1.Як класифікуються приміщення за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом ?

2.До яких основних нестандартних процесів в організмі людини призво-дить протікання електричного струму? 

3.Класифікація електричних травм.

4.Місцеві електричні травми. Умови виникнення місцевих електричних травм.

5.Види місцевих електричних травм.

6.Електричні удари. Умови виникнення електричних ударів.

7.Види електричних ударів. Зупинка дихання.

8.Види електричних ударів. Фібріляція серця.

9.Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом. 

10.Наведіть порогові значення величини електричного струму відносно ступеню ураження людини електричним струмом.

11.Яка схема трифазної електричної мережі з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення ?

12.Наведіть схему трифазної електричної мережі з ізольованою нейтраллю джерела живлення.

13.Які існують типи напруг у трифазних електричних мережах. Співвідношення між напругами у трифазних електричних мережах.

14.Які існують схеми включення людини в електричний ланцюг ?

15.Навести схему двофазного включення людини у трифазній електричній мережі.

16.Навести схему однофазного включення людини у трифазній електричній мережі.

17.Провести порівняльний аналіз небезпеки ураження при двофазному та однофазному включенні людини в електричну мережу.

18.Які методи захисту людини застосовують в електроустановках ?

19.Викладіть суть методу застосування необхідного типу ізоляції.

20.У чому полягає метод забезпечення недоступності струмоведучих частин електроустановки ?

21.Викладіть суть методу електричного розподілу мереж.

22.Викладіть суть та область застосування методу застосування малих на-пруг.

23.Захисне заземлення. Визначення, область застосування. 

24.Принцип дії захисного заземлення.

25.Види захисних заземлюючи пристроїв.

26.Викладіть принцип дії виносного захисного заземлення.

27.Викладіть принцип дії контурного захисного заземлення.

28.Алгоритм розрахунку захисного заземлюючого пристрою.

29.Конструкція захисного заземлення.

30.Занулення. Визначення, область застосування.

31.Принцип дії занулення.

32.Алгоритм розрахунку занулення.

33.Блокування. Область застосування блокувань.

34.Електричні блокування.

35.Механічні блокування.

36.Призначення захисного відключення.

37.Етапи надання