Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

Водопроводи існують низького й високого тиску. Водопроводом низького тиску називають такий, вода з якого на гасіння пожежі подається з гідранта за допомогою пожежного насоса. Водопроводом високого тиску називають водопровід, з якого вода подається по рукавних лініях, що приєднують безпосередньо до гідрантів. Для гасіння пожеж на початковій стадії всередині будинків передбачають внутрішні пожежні водопроводи.

Внутрішній водопровід складається з введень, водомірних вузлів, стояків, водопровідної мережі, водозабірної та регулюючої арматури. Внутрішні пожежні крани з приєднаними до них рукавами і стволами встановлюють у нішах або шафках біля введень на площадках опалювальних сходових кліток, у коридорах та інших доступних місцях на висоті 1,35 м від рівня полу.

 

Контрольні запитання і завдання

1. Навести визначення пожежної безпеки.

2.Що є небезпечними факторами пожежі ?

3.Вирішення яких задач забезпечує пожежну безпеку об’єкту?

4.Якими заходами досягається запобігання утворення джерел запалю-вання ?

5.Якими заходами реалізується пожежний захист ?

6.Навести класифікацію вибухонебезпечних зон.

7.Навести класифікацію пожежонебезпечних зон.

8.Які основні завдання і функції органів пожежного нагляду ?

9.У чому полягає відповідальність за дотримання протипожежного ре-жиму ?

10.Мета і завдання пожежно-технічної комісії. 

11.Які існують інструктажі з пожежної безпеки ?

12.Навести перелік основних протипожежних заходів.

13.У чому полягає зонування території підприємства ?

14.Як реалізуються протипожежні розриви ?

15.Як виконуються протипожежні перешкоди ?

16.При яких умовах виходи вважаються евакуаційними ?

17.Класифікація засобів пожежогасіння.

18.Описати стаціонарні засоби пожежогасіння.

19.Навести опис конструкції спринклерних установок.

20.Дати опис конструкції дренчерних установок.

21.Описати пересувні засоби пожежогасіння.

22.Описати первинні засоби пожежогасіння.

23.Привести класифікацію систем протипожежного водопостачання.

24.Як забезпечується протипожежне водопостачання ?

 

РОЗДІЛ 5. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ  ЗАХОДІВ 

З ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

Завдання успішного розвитку будь-якої держави вимагають всебічного економічного аналізу діяльності суспільства. У зв'язку з цим важливим напрямком є ефективне використання виробничого й науково-технічного потенціалу країни, кожного підприємства, їх матеріальних і трудових ресур-сів. 

Затрати, які країна виділяє на поліпшення умов праці, розробку і реалізацію заходів щодо зниження виробничого травматизму і професійної захворюваності, на додаток до значного соціального ефекту, характеризуються й економічними результатами, що виражаються у вигляді таких показників: 

•збільшення періоду професійної активності трудящих;

•ріст продуктивності праці; 

•скорочення втрат, пов'язаних з травматизмом і професійною захворюваністю;

•зменшення плинності кадрів; 

•скорочення витрат на пільги і компенсації, що виділяються працюючим у випадку виробничого захворювання або травматизму. 

Збільшення періоду трудової діяльності працюючих обумовлене тим, що поліпшення умов праці зберігає здоров'я працюючої людини, подовжує тривалість її життя і відповідно збільшує період професійної активності.

Умови праці значно впливають на підвищення продуктивності праці. При сприятливих умовах працездатність людини підвищується, тому що знижуються енергетичні витрати на формування захисних реакцій організму під впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Крім того, підвищується ефективність використання робочого часу в результаті зниження його втрат, викликаного тимчасовою непрацездатністю працюючих.

Статистичні дані показують, що впровадження раціонального комплексу заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, може забезпечити підвищення продуктивності праці на 15...20 %.

Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто скороченням тимчасової непрацездатності працюючих, викликаної різними захворюваннями і травмами. Аналіз статистичних даних, що відносяться до використання фонду робочого часу на одного робітника в цілому по промисловості, показує, що в загальному числі втрат робочих днів неявки через хворобу складають        60...80 %.

Втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність на різних підприємствах різні і складають приблизно 2,5 % його річного фонду на підприємствах з нормальними умовами праці і 5...10 % на підприємствах з незадовільними умовами. Виходячи з цього виконується розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці.

 

Глава 5.1. Методика розрахунку економічної ефективності  заходів

 з охорони праці

 

1.Визначити середньодобовий розмір збитку підприємству (N, грн.), що утворився у зв'язку з професійними захворюваннями і виробничим травматизмом:

 

N = (У1 + У2 + У3 + У4)/Т1,

 

де Т1 – втрати робочого часу протягом року через тимчасову непрацезда-тність до впровадження заходів з охорони праці, днів; У1 – матеріальна допомога з тимчасової непрацездатності за рік, грн.; У2 – виплати, викликані виробничим травматизмом і професійними захворюваннями, грн.; У3 – пенсії з інвалідності, грн.; У4 – витрати на придбання медичного устаткування, видаткових матеріалів і ліків, грн.

2.Визначити скорочення втрат робочого часу після впровадження заходів з охорони праці, днів:

 

Тск = Т1 – Т2,

 

де Т2 – втрати робочого часу протягом року через тимчасову непрацездатність після впровадження заходів з охорони праці, дні.

3.Визначити збільшення амортизаційних відрахувань, грн.:

 

ΔФ = (Ф • С)/100,

 

де Ф – норматив амортизаційних відрахувань, %; С – річні витрати на впровадження заходів з охорони праці, грн.

4.Розрахувати