Основи розвитку образної пам'яті у дошкільників

Таким чином, якісні зміни роботи пам'яті можуть відбуватися в порівняно ранньому періоді розвитку дитяти (у старшому дошкільному віці), але лише за умови спеціальний організованого, цілеспрямованого навчання програмам логічного запам'ятовування. Доцільне одночасне навчання дітей різним прийомам логічного запам'ятовування, оскільки вони спираються на аналогічні розумові операції. Істотну роль в підвищенні продуктивності запам'ятовування грає також самоконтроль. Результати даних досліджень представляються вельми важливими у зв'язку з підготовкою дошкільників до навчання в школі.

Завдання вивчення ролі слова в розвитку пам'яті у дитяти розглядала Б.Н. Зальцман.

Дітям від 3 до 7 років показувалися кольорові фігури з мозаїки, після чого випробовувані повинні були викласти з мозаїки ці фігури по пам'яті. У першій серії дослідів розгляд фігур здійснювався без словесного супроводу, в другій серії - з назвою кольору, кількості кольорів і розташуванням забарвлення у фігурах.

У першому випадку молодші дошкільники сприймали фігури мовчки, потім найчастіше брали перші частини мозаїки, що попалися, і викладали яку-небудь фігуру, бо, що їм показувалося. На відміну від цього в другому випадку тих, що зовсім не зуміли відновити фігуру не було. У цій серії спостерігалися цілеспрямовані пошуки елементів фігури. Слово явним чином сприяло аналітико-синтетичній діяльності дітей.

Дошкільники середнього віку широко користувалися словом (причому вже своєю мовою) навіть в першій серії дослідів. Спеціальній стимуляції їм для цього не вимагалося.

У старших дошкільників використання мови (причому знову-таки своїй) було ще значнішим. На відміну від дошкільників середнього віку у них спостерігалося планомірніше позначення того, що характеризувало собою викладену перед ним фігуру. Істотний вплив робила на них в цьому напрямі постановка питань дорослими (у другій серії дослідів). Поважно також, що в даному віці полегшуючу роль при запам'ятовуванні починала грати вже не лише зовнішня, але і внутрішня мова, що передувала зовнішній дії.

Таким чином, неважко бачити, що результати всіх робіт, присвячених дослідженню взаємин образної і словесної пам'яті, образу і слова в процесах запам'ятовування і відтворення, вказують на нерозривну єдність обох видів пам'яті, на єдність плотського (наочного, образного, конкретного) і словесно-логічного, абстрактного в запам'ятовуванні і відтворенні.

 

Метою даного дослідження є розробка програми з розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку. І була висунута така гіпотеза: у дошкільному віці можна істотно поліпшити показники запам'ятовування тексту за умови спеціального розвитку.

Предметом дослідження є: розвиток пам'яті текстового матеріалу у старших дошкільників, а об'єктом - особливості пам'яті у дітей дошкільного віку.

Були сформульовані наступні завдання справжнього дослідження:

1. Діагностика і виявлення дітей з недостатньо розвиненою пам'яттю.

2. Розробка і апробація програми з розвитку пам'яті для дітей старшого дошкільного віку.

3. Діагностика ефективності апробованої програми.

Як випробовувані було використано 10 дітей старшого дошкільного віку однієї з груп дитячого саду. Вік дітей: від 5 років до 6 років.

На першому етапі дослідження використовувалася методика, направлена на вивчення мимовільної і довільної зорової пам'яті .

Методика складається з двох серій експериментів.

У першій серії випробовуваним пропонувалося уважно розглянути по черзі 10 кольорових цифр і після назвати ті з них, які запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової мимовільної пам'яті. У другій серії експерименту випробовуваним пропонувалося запам'ятати 10 цифр, які показувалися по черзі, і після показу випробовуваним також пропонувалося назвати ті цифри, які вони запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової пам'яті. На другому етапі дослідження дітей старшого дошкільного віку застосовувалася методика, направлена на оцінку пам'яті, - короткочасною і довготривалою. Випробовуваним пропонувалося запам'ятати 10 слів в одному пред'явленні. Далі випробовувані називали слова, які вони запам'ятали, - це був показник короткочасної пам'яті. Потім випробовуваним показали ці 10 слів ще 3 рази, потім робилася перерва 1 година і випробовуваних (не показуючи слів) просили пригадати знову все 10 слів - це показник довготривалої пам'яті.

Тестування проводилося індивідуально, після попереднього півгодинного знайомства дитяти з експериментатором. Після п'ятнадцятихвилинної перерви, під час якої дитя було зайняте малюванням, приступали до першої серії дослідів.

Між експериментами робилися невеликі (5-6 хвилин) перерви.

Після проведення експериментів зіставлялися середні показники по результатах, отриманих в кожному експерименті. Встановлювалися співвідношення показників, отриманих у одних і тих же дітей при різних видах запам'ятовування.

Далі по результатах діагностики, з 10 чоловік, що брали участь в дослідженні, було виявлено 5 дітей з недостатньо розвиненою пам'яттю. З цими дітьми проводився формуючий експеримент протягом 2 тижнів. Робота по розвитку пам'яті відбувалася в двох напрямах: груповому (коректувально-розвиваюча робота) і індивідуально з кожним дитям.

Після закінчення занять по розвитку пам'яті був також зроблений діагностичний зріз по цьому ж банку методик і були зіставлені результати, отримані на початку, з результатами, отриманими