Основи складання та використання матеріалів великомасштабного картування ґрунтів на прикладі ВП НУБіП України НДГ "Великоснітинське ім. О.В. Музиченка"

 

Вступ

1.Загальні відомості про досліджувальну територію

2.Природні умови та фактори грунтоутвореня місцевості

2.1Клімат

2.2Рельєф і гідрологія місцевості

2.3Ґрунтоутворюючі породи.

2.4Рослинність та її вплив на ґрунтоутворення

2.5Діяльність людини як фактор ґрунтоутворення

3.Процеси ґрунтоутворення в умовах місцевості

4.Характеристика грунтів території дослідження

4.1Експлікація грунтів

4.2Опис грунтових профілів та властивості досліджуваних грунтів

5.Основи картографії грунтів у полі

6.Бонітування грунтів

7.Заходи по підвищенню родючості грунтів території дослідження

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Картографія – наука про дослідження, моделюванні та відображенні просторового розташування, поєднання і взаємозв'язку об'єктів і явищ природи і суспільства. У більш широкому трактуванні картографія включає технологію і виробничу діяльність. Також є одним із способів відображення сферичної поверхні Землі на плоскому аркуші паперу. Традиційними проекціями вважаються конічна, азимутальна і циліндрична. 

Картографія є галузю науки, техніки та виробництва, що охоплює вивчення створення і практичне використання карт. Включає такі розділи: картознавство, математична картографія, екологічна картографія, картометрія, складання і редагування карт, видання карт і атласів. В Україні наукові дослідження з картографії проводять у Відділенні географії інституту геофізики НАН України, на відповідних кафедрах вузів та у відомчих НДІ.

Картографія ґрунтів - розділ ґрунтознавства, який розглядає питання методики картографічного відображення ґрунтового покриву в різних масштабах.

Картографічний метод дослідження – метод наукового дослідження, у якому карта виступає як модель досліджуваного об'єкта і проміжна ланка між об'єктом і дослідником.

Карти є важливим джерелом для одержання якісних і кількісних характеристик грунтів та інших різноманітних обєктів. З їх допомогою можна визначити довжини рік, площі зображених земель, вертикальне розчленування земної поверхні тощо. За топографічними картами, складеними в різний час, можна виявити динаміку змін рельєфу, гідрографічної сітки, берегової лінії озер, морів, простежити трансформацію угідь.

 

 

ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В.Музиченка» - сучасне господарство, що технологічно пов'язане з навчальним процесом у системі підготовки спеціалістів сільського господарства та інших галузей агропромислового комплексу.  Створене дослідне господарство з метою практичного навчання студентів та переробки і реалізації продукції тваринництва; надання послуг, виконання робіт, здійснення некомерційної діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку; здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання  природних ресурсів.

Знаходиться господарство в селі Велика Снітинка,  яке входить в Фастівський район Київської області України. Широта: 50004'60'' – північної широти, довгота: 30001'00'' – східної довготи. Висота над рівнем моря – 202м.  Територія досліджень розміщена  на Придніпровській височині в Лісостеповій зоні, над річкою Унавою (притока Ірпіня), через селище проходить важливий залізничний вузол. Село Велика Снітинка розташоване за 7 км від районного центру та за 5 км від залізничної станції Снітинка. Населення – 2700 жителів

 

Рисунок 1. Космічний знімок Великої Снітинки

  

 

Формування ґрунтового покриву пов'язано з фізико-географічним середовищем та історією його розвитку. Сучасні ґрунти України з формувалися у післяльодовикову епоху. Найбільш тісно ґрунтовий покрив пов'язаний із природним рослинним покривом. На ґрунтоутворення  впливає:

клімат;

рельєф місцевості;

материнська гірська порода;

рослинність;

час та виробнича діяльність людини.

 

 

Клімат є один з основних факторів ґрунтоутворення і географічного поширення ґрунтів. Про різнобічний вплив його на ґрунтоутворення зазначав ще В. В. Докучаєв. Відомо, що клімат впливає на ґрунтоутворення як прямо (визначає гідротермічний режим ґрунту), так і опосередковано – через рослинність, мікроорганізми і тварин.

Основними кліматичними факторами, які впливають на процеси ґрунтоутворення, є сонячна радіація, атмосферні опади і вітер.

  Клімат району помірно континентальний з досить теплим літом та помірно холодною зимою. Середньорічна температура повітря становить +70С. В січні температура в середньому становить -6,20С, а в липні – +19,10С. 

Таблиця 4. Середньомісячна температура повітря (0С) за 2014 рік:

Місяці В серед ньому за  рік

ІІІІІІІVVVIVIIVIIIIXXXIXII

-4,0-10,02,511,618,120,023,720,416,210,14,7-4,99

 

Абсолютний максимум температури досягає +380С, мінімум -330С, що засвідчує можливість вимерзання в малосніжні зими озимих та пошкодження плодових багаторічних насаджень, а в окремі періоди сухого жаркого літа спостерігається підгорання озимих та ярих зернових.

Середня багаторічна норма суми активних температур понад +10°С за вегетаційний сезон становить 3078.

    Глибина промерзання ґрунту в середньому становить 40 см. Вона залежить не тільки від температури і глибини снігового покриву, але також від типу ґрунтів та їх механічного складу.

 

 

Рельєф – своєрідний фактор ґрунтоутворення. Його значення у формуванні і географічному поширенні ґрунтів велике і різноманітне. Він виступає як головний фактор перерозподілу сонячної радіації і опадів. Залежно від експозиції і крутизни схилів впливає на водний, тепловий, поживний і сольовий режими ґрунту, визначає