Основи складання та використання матеріалів великомасштабного картування ґрунтів на прикладі ВП НУБіП України НДГ "Великоснітинське ім. О.В. Музиченка"

Н2-47 см – гумусовий, свіжий, сірий, легкосуглинковий, щільний, крупнопилувато–грудкуватий, червориїни, ледь помітний блиск SiO2, коріння – тонке, малочисельне, перехід поступовий за кольором.

Нр 48-122 см -  верхній перехідний, вологий, сірий з буризною, легкосуглинковий, пухкий, крупнопилувато - зернисто–грудкуватий, кроториїни, червориїни, коріння – тонке, незначне, перехід поступовий.

Ph 123-222 см – нижній перехідний, вологий, грязно-палевий, легкосуглинковий, слабкоущільнений, крупнопилувато-грудкуватий,червориїни, перехід поступовий.

Рk 223-260 см – лес кротовинний, вологий, грязнувато- палевий, крупнопилуватий, пухкий, карбонати у вигляді псевдоміцелію, кротовини, червориїни з вмістом гумусових речовин.

 

 

Масштаб грунтових досліджень залежить від характеру та інтенсивності використання земель, складності грунтового вкриття. Категорії складності грунтових досліджень, їх виділяють п'ять, визначаються строкатістю та різноманітністю грунтового вкриття, що пов'язані з частою зміною грунтотворення (рослинних асоціацій, ґрунтоутворюючих порід, гідрологічних умов).

Дослідна ділянка за категорією території по складності грунтового покриву відноситься до третьої категорії: лісостепова територія з розчленованим рельєфом, різноманітними грунтотворюючими  породами, неоднорідністю грунтового вкриття.

Для проведення робіт необхідно мати точну топографічну основу відповідного масштабу, а також аерофотознімки, план внутрішньогосподарського землекористування. Топографічна карта необхідна для отримання додаткових даних про рельєф, а при відсутності аерофотоматеріалів служить основою для проведення грунтової зйомки. Відкоректований контурний план землекористування використовують для уточнення відомостей про земельні угіддя господарства.

Підготовчий період. Роботу було розпочато з попереднього знайомства з об'єктом дослідження на топографічній карті масштабом 1:10000 та на аерофотозйомці, так і на місцевості: був прокладений маршрут досліджень, намічені найбільш типові за рослинністю, рельєфом, кліматом ділянки, де було заплановано закласти розрізи (4 шт.) ці роботи відносяться до рекогнозування. Це загальне маршрутне ознайомлення з територією господарства

Польовий період. За час проведення ми дали оцінку генетичну та агрономічну характеристику досліджуваних нами грунтів практичним шляхом, а саме: були закладені 4 розрізи, зроблені прив'язки, встановлені межі полян та межі грунтів, були також зроблені фотознімки та проведена попередя обробка інформації.

Камеральний період. Після закінчення польових досліджень складається план видів камеральних робіт, що передбачає їх виконання у визначений термін. У першу чергу відправляються до відповідних лабораторій проби, які супроводжуються описом і вказівками щодо проведення необхідних видів аналізів. У цей же період здійснюється проявка фотоплівок і друк фотознімків. Завершується робота складанням ландшафтної карти та легенди до неї. 

У даний період був проведений аналіз польової роботи. Польова карта була перенесена на грунтовий нарис масштабом 1:1000, на яку ми перенесли розрізи, дороги, об'єкти прив'язки, гранулометричний склад. Також була зроблена цифрова карта, на якій ми відтворили свої розрізи, межі грунтів.

 

 

Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Вона встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, виділяючи агровиробничі групи ґрунтів, будується за об'єктивними ознаками і властивостями, які мають вирішальне значення у розвитку та рості сільськогосподарських культур.

Об'єкт бонітування – грунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. Чорнозем типовий середньосуглинковий на лесовидних суглинках- 72 балів. Чорнозем лучний легкосуглинковий на лесах – 71 бал. Чорнозем лучно-болотний  - 65 балів

На нашій досліджуваній території найвищий бал бонітету мають чорнозем типовий середньосуглинковий на лесах – 75 балів.

 

 

Сільськогосподарське виробництво, як ніяке інше, знаходиться в тісному зв,язку з умовами навколишнього середовища, наявністю і можливістю експлуатації природніх ресурсів – землі, прісної води, лісів, рослинного і тваринного світів. Без господарського, науково обгрунтованого відношеню до використання природних багатств неможливе розширене виробництво в сільському господарстві.

  Проблема охорони та раціонального використання земель є однією із найважливіших завдань людства, бо 98 % продуктів харчування, які споживає людина, отримуються за рахунок обробітку землі.

Основними джерелами забруднення навколишнього середовища, в першу чергу грунту, в процесі сільськогосподарського виробництва являється мінеральні добрива, залишки пестицидів, відходи тваринних комплексів, а також ерозія грунтів.

     Заходи щодо підвищення продуктивності земель та їхньої охорони дуже різноманітні й повинні здійснюватись комплексно, як єдина система, взаємно доповнюючи один одного і посилюючи дію всіх інших.

    Для того, щоб зберегти фізичні властивості ґрунтів — структуру, пористість, оптимальний водно-повітряний режим — потрібно різко скоротити повторність обробітку ґрунтів, перейти на прогресивні та ефективні його форми, легкі машини і механізми.

     Перспективним засобом підвищення продуктивності чорноземів є зрошення, але воно має бути науково обґрунтованим і контрольованим відповідно до властивостей ґрунту. Практика застосування зрошення показала, що чорноземи швидко втрачають родючість при неправильному зрошенні.

 

 

Метою і завданнями навчальної практики є одержання теоретичних знань і практичного досвіду з картографування ґрунтового покриву, оволодіння організаційними навиками і методикою дослідження ґрунту як складного природно-історичного об'єкту та проведення ґрунтово-картографічних досліджень. Також освоєння методики складання базових і спеціальних ґрунтових карт, використання ґрунтово-картографічних матеріалів у практичних цілях.

Предметом картографії ґрунтів є просторова диференціація ґрунтового покриву і його структура, організація і проведення ґрунтових обстежень, методика складання і виготовлення ґрунтово-картографічних матеріалів.

Тобто картографія грунів в сучасному світі є важливою галузю. Картографічний метод дає змогу створювати тематичні карти, наносячи на них безліч об'єктів, відображаючи їх взаємо розташування і взаємозв'язки. Цей метод використовують на всіх етапах дослідження – від збирання вихідних даних до розроблення нових наукових матеріалів. Складання різноманітних тематичних карт підвищує інформаційну місткість наукового матеріалу. Карти є дієвим інструментом наукових досліджень.

 

 

1.Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В. Ґрунтознавство з основами геології. Навч. посіб. – К.: Оранта, 2005. – 684с.

2.Гнатенко О.Ф., Петренко Л.Р., Капштик М.В. Практикум з ґрунтознавства. – К.: ВЦ НАУ, 2002. – 230с.

3.Крупский Н.К., Полупан Н.И. Атлас почв Украинской ССР. – К.: Урожай, 1979. – 160с.

4.Купчик В.І., Іваніна В.В., Несторов Г.І., Тонха О.Л., Метьюз Г., Лі М. Грунти України: властивості, генезис, менеджмент родючості. Навчальний посібник/За редакцією В.І. Купчика. – К.: Кондор, 2007. – 414с. 

5.http://fastiv-region.gov.ua.

6.http://bio.chnu.edu.ua