Основи землевпорядного проектування

Б - оціночний бал поля.

В складних умовах, особливо при роздрібненості окремих масивів, наявності вкраплених угідь, допускається відхилення від середньої площі поля на 10-12%, а інколи і більше з ціллю запобігання прирізків і відрізків в вигляді невеликих ділянок, не зручних для механічної обробки. 

Розмір допустимої нерівності полів також залежить від спеціалізації сівозміни, кількості полів, зайнятих основними культурами, її трудоємністю.

При проектуванні полів існуючі в натурі елементи організації території необхідно по можливості зберігати, а запропоновані зміни повинні бути детально економічно обґрунтовані. Особливо детальне обґрунтування потребує ліквідація поліпшених доріг і шляхових споруд.

Але збереження існуючих елементів організації території далеко не завжди буває доцільним, так як розміщення їх часто має серйозні недоліки.

По завершенню проектних дій по розміщенню полів складають технологічну характеристику, яка характеризує створені проектом територіальні умови, ступінь виконання окремих вимог до розміщення полів.

7.6. Розміщення полезахисних лісосмуг

Полезахисні лісосмуги створюють більш придатні мікрокліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур в порівнянні з відкритою місцевістю, допомагають охороні природи і поліпшенню умов праці і відпочинку працівників в полі.

Лісосмуги зменшують швидкість вітру і сухість повітря, затримують більше снігу і зменшують швидкість його розтавання, що поліпшує зволоженість ґрунтів.

Лісосмуги по своєму призначенню і розміщенню підрозділяються: привододільні, вітроломні, водорегулюючі. Їх відрізняють по конструкції, ширині, наборі деревних і кущових порід, правилам і способу розміщення.

В умовах рівнинної місцевості проектують систему вітроломних лісосмуг. Основне її призначення – зниження швидкості вітру. Система продувних або ажурних  лісосмуг сприяє рівномірному розподіленню снігу по поверхні, кращому влагонакопиченню, створенню більш кращих мікрокліматичних умов (зниження випаровування вологи, зменшення сухості вітру і глибини промерзання ґрунту). Під впливом перелічених умов на захищеній лісосмугами  площі підвищується урожайність сільськогосподарських культур.

Полезахисне лісорозведення пов’язано і з великими труднощами.  Для смуг необхідні значні площі плодючих орних земель (2-5%), що зменшує посівні площі сільськогосподарських культур. Для їх створення на території з плохими лісорослинними умовами , вимагаються значні витрати праці. В перші роки після посадки необхідний регулярний полив. Постійна нестача вологи для поливу, характерна для сухого степу, а також організаційно-господарські труднощі у забезпеченні потрібного догляду призводять до поганого приживання та загибелі насаджень. Посадка лісових насаджень на відстані, забезпечує ефективну дію, але знижує продуктивність використовуємої техніки при виконанні робіт. Наявність захисних смуг визиває труднощі у застосуванні авіації при боротьбі з сосняками та шкідниками росли. 

Наявність вказаних негативних явищ необхідно враховувати при проектуванні лісосмуг. При цьому особливе значення набуває рішення наступних питань: вибір напрямку лісосмуг; визначення ширини і конструкції; розміщення лісосмуг на встановленій відстані одна від одної.

Вітроломні лісосмуги  потрібно орієнтувати так, щоб вони розміщувались поперек основного напрямку суховійних вітрів і пилових бур, а також  мали продувну або ажурну  конструкцію. При цьому допускається відхилення від основного напрямку до 40°.

Відстань поміж лісосмугами повинна бути такою, щоб забезпечити добрий захист полів і хороші умови для машинно-тракторних агрегатів.

Вітроломні лісосмуги складають з 3-4-5-ти рядів дерев, шириною 9-11 -13 м.

Ширину смуги захисного впливу вираховують по формулі:

С = Клп*Н*Кαср                                                                                                                                                                                                                                (3.18.)

Де Клп - кількість середніх висот дерев лісосмуги, вкладених в ширині захисної смуги (25-35)

Н - середня  висота лісосмуги

Кαср - середній коефіцієнт захисного впливу.

Кαср = ∑V*Кα/ ∑V                                                                                                                                                                                     (3.19.)

Де V - повторність вітрів по четвертям парних напрямків (Північ + Південь; Північний схід + Південний захід: Схід + Захід: Північний захід + Південний схід), %

Кα - коефіцієнт захисного впливу,  залежить від кута атаки. При куті атаки 90° -1.0, 80° - 0,98; 70° - 0,94; 60° -0,87;  50° - 0,77;  45° -0,71; 40° -0,64; 30° - 0,50;  20° -0,35; 10°-0,20; 0°-0,05.

Захищену площу визначають за формулою:

Р = ∑Lл1 В1 + ∑Lл2