Особливості патогенезу та критерії адекватності інтенсивної терапії поліорганних порушень при важкому гестозі

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

 

Дніпропетровська державна медична академія

 

Колесніков Андрій Миколайович

 

УДК 616-008. 3/. 5: 618. 3-06: 616. 8-009. 24-08-039. 35

 

 

14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Дніпропетровськ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Черній Володимир Ілліч, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО Донецького державного медичного університета ім. М. Горького.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шлапак Ігор Порфірійович, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупіка лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, доктор медичних наук, професор Клігуненко Олена Миколаївна завідуюча кафедрою анестезіології, інтенсивної та гіпербаротерапії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця (м. Київ) Міністерства охорони здоров´я України.

Захист відбудеться “13” вересня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08. 601. 01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

 

Актуальність проблеми. Незважаючи на велику кількість наукових праць з діагностики і профілактики важкого гестозу (прееклампсії різного ступеня важкості та еклампсії), частота вагітностей і пологів, ускладнених гестозом, в Україні становить від 10 до 15%, а в структурі материнської смертності вони займають 3-4 місце [Б. М. Венцківський, Р. В. Богатирьова, 1999; А. Г. Коломийцева, 1999; В. І. Кулаков, Л. Є. Мурашко, 1998]. За даними літератури, аналіз незадовільних результатів терапії гестозів виявив, що у більшості випадків можна було б уникнути як летальних випадків, так і важких ускладнень, що призводять до інвалідізації жінок [В. І. Кулаков і співавт. 2000]. Основними помилками, що ведуть до ускладнень, є недооцінка ступеня важкості стану вагітної, особливо при моносимптомних клінічних формах гестозу, неадекватна терапія та необґрунтована пролонгація вагітності [А. В. Куліков і співавт., 2001; В. М. Кустаров, В. А. Лінде, 2000].

За сучасними поглядами на проблему важкого гестозу, прееклампсія та еклампсія розглядаються як поліорганна недостатність. Багатьма авторами запропоновано розглядати синдром системного запального відгуку на моделі гестозу [І. Д. Медведінський і співавт., 2000; В. В. Строганов, 1999; Д. Н. Кіншт і співавт., 1999]. Однак причини розвитку такого важкого ускладнення під час перебігу вагітності залишаються невідомими. Наявність понад 40 теорій розвитку даного ускладнення обумовила розробку такої ж кількості схем інтенсивної терапії, які у своїй більшості суперечать одна одній [Р. Н. Степанова і співавт, 1999; Г. М. Савельєва і співавт., 1998; Б. Піпкін, 1998].

Тому з’ясування особливостей патогенезу, виявлення провідних пускових моментів та розробку комплексу діагностичних критеріїв поліорганної недостатності при важкому гестозі з метою оцінки адекватності етіопатогенетичної інтенсивної терапії та зменшення відсотка важких органних і поліорганних порушень у вагітних, роділей та породілей можна вважати актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом планової наукової праці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького “Принципи діагностики та інтенсивної терапії системного запального відгуку організму на вплив агресії” (№ держ. реєстрації 0198U007053).

Мета дослідження полягає у поліпшенні результатів комплексного лікування вагітних, роділей та породілей із важкими формами гестозу шляхом розробки патогенетичних діагностичних критеріїв поліорганної недостатності для оцінки адекватності та оптимізації інтенсивної терапії у даної категорії пацієнток.

Для досягнення мети були висунуті такі завдання:

На підставі імунологічних, неврологічних, клініко-лабораторних, біохімічних та інструментальних методів обстеження розробити методику визначення ступеня важкості поліорганної недостатності при важкому гестозі.

Визначити роль порушення проникності гематоенцефалічного бар’єру з подальшим аутоімунним ураженням структур головного мозку у формуванні поліорганної недостатності при гестозі важкого ступеня.

Розробити методику раннього виявлення церебральної недостатності у вагітних, роділей та породілей із важким гестозом на підставі неврологічного та імунологічного обстеження.

За допомогою імунологічних та клініко-біохімічних методів обстеження встановити можливу роль бактеріальної алергізації у розвитку гестозу важкого ступеня.

Розробити критерії адекватності проведеної інтенсивної терапії важкого гестозу на підставі інструментальних (реографія), імунологічних, неврологічних, клініко-лабораторних методів дослідження.

Розробити методи оптимізації посиндромної інтенсивної терапії та знизити ступінь важкості поліорганних порушень і відсоток ускладнень, таких, як гостре порушення мозкового кровообігу та еклампсія, під час лікування пацієнток із гестозом важкого ступеня.

Об'єкт дослідження: вагітні, роділлі та породіллі із важким гестозом (прееклампсією різного ступеня важкості та еклампсією).

Предмет дослідження: поліорганна недостатність в пацієнток із важким гестозом та визначення критеріїв адекватності інтенсивної терапії.

Методи дослідження. Програма обстеження пацієнток з метою оцінки ступеня прояву поліорганної недостатності, що має такі розділи: 1) клінічний – встановлення діагнозу, визначення ступеня важкості поліорганних порушень, визначення ступеня важкості церебральних порушень, контроль ефективності лікування; 2) лабораторний – підтвердження клінічного діагнозу при клініко