Особливості перекладу «Хибні друзі перекладача»

Стаття налічує 3005 слів. Оскільки, це науковий текст є ряд особливостей при перекладі інтернаціоналізмів. У тексті статті трапляються випадки вживання інтернаціоналізмів та псевдоінтернаціоналізмів. 

Щодо інтернаціоналізмів, то у тексті сттаті трапляються такі:

-strategy – стратегія; 

-university – університет; 

-author – автор; 

-problem – проблема; 

-management – менеджмент; 

-standard – стандарт; 

-system – система; 

-export – експорт; 

-infrastructure – інфраструктура;

-toxic – токсичний;

-process – процес;

-hydrocarbon – гідрокарбон;

-risk – ризик;

-sulfur – сульфур;

-epidemiology – епідеміологія;

-carbon – карбон;

-chemicals – хімікати;

-metal – метал;

-іntegrated – інтегрований;

-atom – атом. 

 

Далі розлянемо випадки вживання часткових інтеренаіоналізмів та псевдоінтренаціоналізмів. 

Словосполучення tight oil extraction перекладатиметься не як тугий видобуток нафти, а щільне видобування. 

Словосполуччення fossil fuels – дослівно викопне паливо, а слід перекладати паливо з надр землі. 

Слово important – слід пам’ятати перекладається як важливий. 

 Public – не публічний, а громадський. Здається, що ці слова мають однакові значення, проте їхнє лексичне наповнення відрізняється. 

Слово discuss – означає не дискусію, а обговорення. 

Назва статті починається із слова unconventional, що дослівно перекладається як те, що робиться не звичним чином, тобто нетрадиційно. Хоча, слово нетрадиційний в українській мові має багато лексичних значень, і не дуже підходить до перекладу у науковому стилі. 

Слово methods – хочеться просто перекласти як методи, але варто пам’ятати, що в українській мові це слово має такі значення: методика, прийом, система, спосіб.

Слово oil – варто пам’ятати перекладається як нафта. 

Слово effect, окрім ефект має значення впливати. І в тексті статті вжито саме в цьому значенні. 

Слово gas – перекладається як газ (корисна копалина), оскільки це науковий текст, проте в англійській мові це слово має ще і такі значення – hot balls of gas that become stars; a person or thing that is entertaining or amusing.

Слово volume – у науковий текстах має значення об’єм, а не гучність звуку. 

Словосполучення shale formations варто перекладати як сланцеві відкладення. 

Traffic – означає не тільки трафік, але і рух, перевезення. 

Слово сommunities – в тексті вживається у значенні громада (об’єднання людей з однаковими інтересами) – farm communities. 

Food safety варто перекладати як не безпека їди, а продовольча безпека.

Слово benzene – означає не бензил, а бензол. Тому при перекладі треба буде дуже уважним. 

Слово visual,окрім значення візуальний може вживатися в таких значеннях: зоровий, оптичний та як це слово вжите в тексті – наочний. 

Protocol – в український мові перекладається у більшості випадків як вид документу, тут це слово вжите у значенні інструкція. 

Словосполучення water stress перекладатиметься не стрес води, а рівень води. Слово electricity окрім значення електрика, має ще значення – електричка. Слово form окрім перекладу форма, може перекладатися як: постать, стиль, модуль, бланк, різновид (це значення вжито у тексті).

 

 

Через глобалізацію та підсилену взаємодію мов виникає особливий шар запозичень, що йменуються інтернаціональними словами. Інтернаціоналізми є невід’ємною частиною словникового складу мови при зростаючій ролі культурних та економічних зв’язків між народами та країнами.

Лексика будь-якої мови постійно поповнюється, збагачується, відновлюється. Деякі слова зникають, інші, навпаки, з’являються, а носії мови активно їх використовують. Отже, інтернаціоналізми в сучасній українській мові виконують основну функцію – комунікативну. Вони беруть участь у словотворчих процесах і тим самим збагачують словниковий фонд української мови.

Присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов, а саме:

а) сприяє повсякденній комунікації;

б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов;

в) передає інформацію стосовно культурно-історичних контактів між різними народами;

г) може інтерпретуватися як словник пан-європейської культури;

г) робить вагомий внесок у дискусії стосовно іншомовних запозичень.

Інтернаціоналізми розповсюдились на великих географічних територіях внаслідок мовного втілення спільних понять сучасної науки, культури, техніки, політики. Вони поки що відіграють незначну роль у подоланні мовних бар'єрів, проте їх поширення полегшує процес міжнародного використання інформації, активний обмін якою у новітній час сприяє зростанню кількості міжмовних слів.

У сучасній українській мові з’являється велика кількість інтернаціональної лексики англійського походження внаслідок пріоритетної позиції англійської мови в якості глобальної мови. Також можна відзначити проникнення інтернаціоналізмів у всі сфери людської мовної діяльності. Англійська мова, що поширюється й функціонує в теперішній час, забезпечує міжнародне спілкування й сприяє об'єднанню світового співтовариства, особливо у сферах науки й техніки.

Проблема перекладу інтернаціональної лексики на сьогоднішній день одна з найактуальніших, але, на жаль, вона не так багато вивчалася. "Фальшиві друзі перекладача" вводять в оману не тільки перекладачів-початківців, але і досвідчених майстрів.

Перекладачеві доводиться остерігатися не тільки численних псевдоінтернаціоналізмів, які можуть збити з пантелику навіть досвідченого професіонала, і повністю перекрутити зміст вислову, але і складнощів, які можуть виникнути при виборі між збереженням інтернаціональної форми і підбором однокореневого еквівалента рідної або іноземної мови.

Оптимального варіанту перекладу інтернаціоналізмів не існує: у кожному тексті зустрічаються як "фальшиві друзі перекладача, так і слова, що вимагають дослівного перекладу.

 

 

1.Акуленко В. В. Питання інтернаціоналізації словникового складу мови/ В. В. Акуленко. – Харків: Видавництво Харківського університету, 1972. – 216 с.

2.Алімов В. В. Теорія перекладу. Переклад у сфері комунікації/ 

В. В. Алімов. – М.: Книга, 2006. – 158 с. 

3.Білодід І. К. Інтернаціональні елементи в лексиці та термінології/ 

І. К. Білодід. – Харків: Вища школа, 1980. – 208 с.

4.Борисова Л. І. Переклад інтеранаціоналізмів/ Л. І. Борисова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua /faculty/intrel/tpp/ lecture_ 10.htm. 

5.Бублейник Л. В. Проблематика художнього перекладу: семантико-стилістичні аспекти [Текст] : навч. посіб. / Л. В. Бублейник. – Луцьк : Видавництво ВІЕМ, 2011. – 164 с.

6.Будагов Р. А. Нариси по мовознавству/ Р. А. Будагов. – М.: Видавництво Академії Наук, 1993. – 280 с. 

7.Виноградов В. С. Переклад. Загальні лексичні питання/ В. С. Виноградов. – М.: Москва, 2004. – 237 с. 

8.Кияк Т. Р. Мовні паралелі та проблема «фальшивих друзів перекладача» 

Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=22095. 

9.Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу/ А. Я. Коваленко. – К.: ІНКОС, 2003. – 334 с. 

10.Кочерга О. Проблема прикметника в науковій термінології/ 

О. Кочерга // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2002. – № 453. – С. 224-227. 

11.Крупнов В. Н. У творчій лабораторії перекладача/ В. Н Крупнов, В. В. Михайленко// Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта» 2004. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 38-39. 

12.Купрієнко Ю. В. «Хибні друзі перекладача» в науково-технічних текстах та особливості їх перекладу з англійської мови на українську/ 

Ю. В. Купрієнко, Т. В. Сторчило. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/archive 83.pdf

13.Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) [Текст] : підруч. / І. В. Корунець; за ред. : О. І. Тереха. – Вінниця : Нова книга, 2001. – 446 с.

14.Мирошниченко М. В. Проблеми перекладу «хибних друзів перекладача» з англійської мови на українську/ М. В. Мирошниченко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journals.uran.ua/eejet/article/viewFile/1868/1763. 

15.Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови/ М. І. Мостовий. – Харків, 2003. – 397 с. 

16.Рицарєва А. Е. Прагмалінгвістиний аспект інтернаціональної лексики/ А. Е. Рицарєва, Б. Степанишин. – К.: Наука, 2002. – С. 152-155. 

17.Олійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології/ А. Д. Олійник. – К.: Знання, 2002. С. – 6-77. 

18.Сдобников В. В. Теорія перекладу/ В. В. Сдобников, О. В. Петрова. – Харків: Схід-Захід, 2006. – 425 с. 

19.Хайрулин М. В. Деякі питання єдності інтернаціонального і національного в різносистемних мовах/ М. В. Хайрулин. – Казань: Наука, 1991. 

– 61 с. 

20.Шилоносова А. А. Переклад інтернаціональної лексики/ А. А. Шилоносова// The Economist. – 2006. - № 12. – С. 12-15.