Особливості проектування у сфері природокористування

Тема 2. Особливості проектування у сфері природокористування

2.1. Характеристика галузей сфери природокористування.

2.2. Урахування основних напрямів раціонального природокористування при розробці інвестиційних проектів.

2.1. Характеристика галузей сфери природокористування

На всіх етапах історичного розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людини з природою. В сучасних умовах посилюється взаємозалежність господарства і природи. Розвиток продуктивних сил в умовах ринкової економіки пов’язаний з включенням у господарство краю дедалі більшої кількості природних ресурсів та природних умов і збільшення навантаження на навколишнє середовище. Особлива увага сьогодні повинна приділятись розвитку та функціонуванню природогосподарських галузей, де економічне зростання обмежується вимогами до раціонального використання природних ресурсів й охорони НПС. До галузей, які активно використовують природні ресурси та впливають на стан НПС відносять:

Сільське господарство. Сільське господарство України - найбільш природомістка галузь, що має могутній природно-ресурсний потенціал. У сільськогосподарському виробництві щороку використовується понад 10,9 млрд. куб. метрів води, або 36,4 відсотка її загального споживання

Сільськогосподарське водопостачання – це комплекс технічних та організаційних заходів по забезпеченню водою сільських населених пунктів та об’єктів сільськогосподарського виробництва, в тому числі тваринницьких комплексів, ферм, водопойних пунктів на пасовищах. Найбільше господарське навантаження припадає на малі річки, тому водність їх поступово зменшується. Відпрацьована вода в більшості випадків повертається забрудненою, що призводить до погіршення якості води. Побутові відходи та стоки сільськогосподарських комплексів часто є джерелами багатьох інфекційних хвороб, зокрема дизентерії, холери, вірусного гепатиту, паратифу тощо.

Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва.

Надмірне і неправильне використання мінеральних добрив і пестицидів, неправильний обробіток грунту, втрати поживних речовин з урожаєм, порушення агротехніки призводить до втрати гумусу грунтів та порушення їх структури. Крім того, під час сільськогосподарського використання землі здатність виробляти біомасу зменшується. Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності грунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів

Промисловість. Основний вид природних ресурсів, що використовується у промисловому виробництві - водні (близько 44% загального водоспоживання в країні). До галузей промисловості, які використовують водні ресурси у процесі виробництва належать енергетика, чорна металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудування і металообробка, лісова, легка та харчова промисловості. Головними користувачами (найбільш водоємними) є енергетика та чорна металургія. Саме тому необхідно проводити постійну роботу, спрямовану на економію води в промисловості. Зростання об’ємів виробництва призводить до скорочення поточних витрат на очищення стічних вод, скорочення номенклатури продукції знижує водоємність виробництва,

Промислове виробництво забруднює атмосферу викидами газів та індустріального пилу. Основні джерела забруднення: теплові електростанції, металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні та інші заводи. Металургійна промисловість, що включає чорну та кольорову металургію, коксове та прокатне виробництво, а також суміжні допоміжні об'єкти і процеси, є однією з найбільш забруднюючих галузей промисловості, викиди якої від стаціонарних джерел забруднення досягають 38 відсотків загальної кількості забруднюючих речовин.

При видобуванні вугілля часто відбувається відчуження сільськогосподарських угідь та інших земельних ділянок під відвали. Під час добування нафти і газу здійснюється забруднення грунтів, поверхневих та підземних вод. Відбуваються зсувні явища, просадки, осідання поверхні, зміна режиму і складу підземних вод.

Підприємства нафтогазового комплексу за рівнем шкідливого впливу на довкілля вважаються об'єктами підвищеного екологічного ризику. Вони є потенційними джерелами забруднення довкілля, що може статися у разі порушення технологічних режимів роботи устаткування чи аварійної ситуації. Деякі об'єкти забруднюють довкілля і за нормальних умов роботи, що зумовлено існуючими технологічними процесами.

Головними причинами, що призводять до загрожуючого стану довкілля, є:

- застаріла технологія виробництва та обладнання, висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два - три рази відповідні показники розвинутих країн;

- високий рівень концентрації промислових об'єктів;

- несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;

- відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо), низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об'єктів;

- відсутність належного правового та економічного механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем; відсутність належного контролю за охороною довкілля.

Будівельний комплекс - це самостійна галузь промисловості, яка є базою економічного і науково-технічного розвитку всіх складових господарства. На будівництво йде значна частина держбюджету. Комплекс складається з виробництва будівельних матеріалів та власне будівництва як процесу.

Жодна з галузей господарства не може обійтись без капітального будівництва. Основне завдання будівельного комплексу - створення і оновлення основних фондів господарства держави.

За економічним призначенням продукція промисловості будівельних матеріалів є основною частиною матеріально-технічної бази України. Забезпечує зростання обсягів капітального будівництва і його технічний прогрес на основі впровадження ефективних матеріалів та конструкцій. Найнебезпечнішою в екологічному аспекті галуззю промисловості будівельних матеріалів залишається цементна промисловість, підприємства якої найбільше забруднюють довкілля. Тому треба створити спеціальну програму істотного зменшення впливу підприємств з виробництва цементу на довкілля.

Сировинною базою будівельного виробництва служать природні матеріали (кам’яні та лісові) та штучні матеріали (керамічні, мінеральні, бетонні, асбестоцементні тощо). Будівельний комплекс є найбільшим споживачем деревини в Україні. На промислове та житлове будівництво витрачається близько 60% пиловника та будівельного лісу.