Особливості проектування у сфері природокористування

механізмів очищення.

2. Впровадження якісно нових технологій, які дадуть можливість поступово перейти до замкнутого технологічного циклу з мінімальним використанням ресурсів і обмеженою кількістю відходів.

Один з головних напрямків еколого орієнтованого проектування в промисловості - створення безпечних виробництв. Використовуючи досягнення науки, технологічний прогрес може бути організований таким чином, щоб відходи виробництва не забруднювали НПС, а знову надходили у виробничий цикл як вторинна сировина. Безвідхідним є таке виробництво, у який уся вихідна сировина в кінцевому рахунку перетворюється в ту чи іншу продукцію. Розрахунки показують, що 80% відходів теплоенергетичний, гірничодобувної, коксохімічної галузей придатні в справу. При цьому одержувана з них продукція найчастіше перевершує по своїх якостях вироби, виготовлені з первинної сировини.

Екологічно чистими є і деякі альтернативні (стосовно тепловим, атомним і гідроелектростанціям) джерела енергії. Необхідний найшвидший пошук способів практичного використання енергії сонця, вітру, припливів, геотермальних джерел. Серед основних напрямків екологізації промислового виробництва виділяють: впровадження наукоємних технологій, спрямованих на комплексне використання сировини, енергоресурсів та цільових продуктів; розроблення та впровадження передових маловідходних та безвідходних ресурсозберігаючих технологій; виведення з експлуатації виробництв з екологічно недосконалими технологіями; проведення науково-технічних робіт, спрямованих на зниження аварійних ситуацій та їх запобігання на підприємствах галузі; розробка і впровадження у виробництво технологічних програм переробки відходів і відпрацьованих нафтопродуктів з метою поліпшення екологічного стану довкілля; підвищення обсягів оборотного водопостачання до 75-80 відсотків загального його обсягу; обмеження використання природних корисних копалин, потреба в яких може бути задоволена в результаті використання вторинних та поновлюваних ресурсів; запровадження систем запобіжного технологічного моніторингу НПС на об’єктах з підвищеним екологічним ризиком.

Основою запровадження прогресивних та еколого безпечних технологій виробництва в аграрному секторі економіки є зростання технічної забезпеченості сільськогосподарського виробництва в поєднанні з використанням високоврожайних культур і високопродуктивних тварин. Якість сільськогосподарських робіт визначається досконалістю техніки, що впливає на врожайність культур і продуктивність тварин. В свою чергу, нові, якісніші та врожайніші сорти культур вимагають досконаліших і ефективніших машин, які слід використовувати в процесі виробництва.

Серед основних напрямків НТП в галузі сільського господарства на сучасному етапі виділяють: забезпечення розширеного відтворення родючості грунтів шляхом формування та реалізації системи грунтозахисних природоохоронних заходів; забезпечення активного переходу на біологічні методи ведення сільського господарства та виробництво екологічно чистої продукції; впровадження систем зворотного водопостачання та безстічного водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод); захист грунтів від водної ерозії: спеціальні методи пахоти, контурна обробка поля, ґрунтозахисні сівозміни, полив по бороздам, будівництво спеціальних гідротехнічних споруд, посадка рослинності тощо; впровадження у виробництво культур і сортів інтенсивного типу.

До основних методів НТП в будівельному комплексі відносять: продовження реконструкції існуючої технічної бази; механізація будівельного процесу та перетворення суто будівельних робіт на складально-монтажні роботи; розширення випуску нових будівельних матеріалів; впровадження ефективних збірних будівельних матеріалів та економічних конструкцій; випуск продукції поліпшеної якості (на основі "Євростандартів"); комплексне використання сировини; повніше використання вторинної сировини; розробка і впровадження мобільної, легкої, екологічно безпечної та низькоенергоємної будівельної техніки та механізованого інструменту; розробка і втілення архітектурно-планувальних заходів, заходів захисту окремих об'єктів, заходів переорієнтування інфраструктури територій; обмеження використання природних корисних копалин, використання вторинних та поновлювальних ресурсів.

Раціональне використання та відтворення лісових ресурсів передбачає: боротьба з втратами деревини під час вирубування, диференціація за зонами способів головної рубки лісу; застосовування різних видів рубок головного користування (суцільні, поступові та вибіркові), які забезпечують захисні, екологічні та інші функції лісу, а також потреби ринку в деревині; раціоналізація методів переробки деревини, запровадження технологій, що зменшують втрати деревини; здійснення комплексу санітарно-оздоровчих та профілактичних заходів з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками та хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами; інтенсифікація лісового господарства і переведення його на екологічну спрямованість; впровадження сучасних технологій та препаратів в лісорозведенні та лісовідновленні з метою покращення приживлюваності та збереженості лісових культур, зокрема полімерних препаратів (вологонакопичувачі) та регуляторів росту рослин.

Екологізація транспортної галузі передбачає: розробку технології виробництва моторного пального з альтернативних видів сировинних ресурсів; оснащення нових автомобілів ефективними системами і пристроями зниження викидів (каталітична нейтралізація, автомати пуску і прогрівання, системи уловлювання пари пального); розробку та впровадження нових типів двигунів внутрішнього згорання з підвищеними економічними характеристиками; розробку нових видів екологічно чистого автотранспорту з використанням альтернативних джерел енергії; розробку комплексу типових прогресивних технологій та проектних рішень щодо будівництва та реконструкції в автопідприємствах споруд очищення використаної води; розробку комплексу технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації; розробку технологій та технічних засобів для регенерації, знешкодження та утилізації відходів основного виробництва на підприємствах морського транспорту.

З метою раціонального ведення рибного господарства передбачається: проведення дослідно-конструкторських робіт із створення нових сіткоматеріалів, знарядь лову для океанічного і прибережного рибальства, створення екологічно чистих технологій вилову риби та інших гідробіонтів; дослідження проблем розвитку морської та прісноводної аквакультури - штучного відтворення і вирощування різних видів риб та інших водних живих ресурсів; опрацювання рекомендацій, обґрунтувань та технологій їх культивування; розробка екологічно безпечних ефективних методів профілактики хвороб риб та їх лікування; створення високого генетичного потенціалу в рибництві шляхом проведення науково-дослідних і виробничо-експериментальних робіт із селекції та збереження генетичних ресурсів промислово цінних, рідкісних та зникаючих видів риб; розробка нових ресурсозберігаючих технологій і комплексів обладнання для переробки риби та інших водних живих ресурсів з метою їх раціонального використання;

Реорганізація комунального господарства та зменшення його негативного впливу на НПС передбачає:

впровадження ефективних технологій та обладнання для очищення стічних та зливових вод населених пунктів;

розробка програм щодо впровадження технологій утилізації осадів водопровідних і каналізаційних очисних станцій, нових ефективних коагулянтів, флокулянтів, малих очисних споруд, а також отримання нетрадиційного джерела енергії – біогазу; впровадження технологій водокористування, що мають нижчу водомісткість, впровадження замкнутих систем водопостачання. реконструкція, ремонт і модернізація водопровідних і каналізаційних мереж; впровадження раціональних норм водоспоживання; застосування засобів обліку споживання води, збільшити використання підземних вод для питного водопостачання. Впровадження технологій та обладнання для очищення стічних та зливових вод. Впровадження технологій утилізації осадів водопровідних та каналізаційних очисних станцій, нових ефективних коагулянтів, отримання нетрадиційного джерела енергії – біогазу.

НТП у водному господарстві та меліорації земель повинен бути спрямований на впровадження ресурсозберігаючих технологій, зокрема: запровадження прогресивних технологій меліоративного землеробства і раціонального використання земельних та водних ресурсів; оперативне управління технологічними процесами; автоматизація водорозподілу на великих системах; удосконалення поливної техніки, засобів автоматизації та водообліку; застосування водозберігаючих спеціальних способів поливу (крапельне, внутрішньогрунтове, аерозольне, синхронно-імпульсне); удосконалення способів транспортування води, оновлення парку дощувальних машин; застосування ресурсозберігаючих та енергоощадливих технологій, підвищення надійності меліоративних систем; механізація експлуатаційних робіт на меліоративних системах; оптимізація сівозмін, удосконалення структури посівів; створення водоохоронних зон, берегозахісних лісосмуг, агроландшафтне облаштування території; переобладнання систем односторонньої дії на системи з двостороннім регулюванням водно-повітряного режиму грунтів тощо.

Питання для самоперевірки:

1. Особливості впливу сільського господарства на стан природних ресурсів.

2. Охарактеризуйте галузі промисловості, що використовують водні ресурси.

3. Лісовий комплекс та його роль у природокористуванні.

4. Сучасні проблеми водного господарства та меліорації земель.

5. Транспортна галузь як один із забруднювачів повітря.