ЗАГАЛЬНІ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ЯК СКЛАДОВА РОБОТА З СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ КЛИЄНТІВ
СОЦІАЛЬНА РОБОТА З МОЛОДДЮ
СОЦІАЛЬНА РОБОТА З СПЕЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ
РОБОТА З НЕБЛАГОПОЛУЧНИМИ СІМ'ЯМИ
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МОЛОЗАБЕСПЕЧЕНИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Теорія соціальної роботи — система основних ідей у суспільній сфері знань, форма наукового пізнання, що дає цілісне уявлення про закономірності і суттєві зв'язки дійсності. Теоретичні підходи до соціальної роботи сформувалися на початку XX ст. у працях зарубіжних західних дослідників. Найбільш відомі з них такі: М. Річмонд, В. Робінсон, Дж. Тарт, О. Ранк , Г. Гамільтон, Ф. Бістек, Х.Х. Перлман, Ф. Холліс і Р. Смоллі та ін. Дж. Конопка, X. Нортен, М. Росс, Р. Перлман та інші дослідники спрямовували свою роботу на пошук загальної методологічної бази соціальної роботи [1]. Спираючись на погляди сучасних дослідників, модель соціальної роботи можна визначити як практико-орієнтоване теоретичне обґрунтування соціальної роботи, що базується на розумінні використання різних парадигм теорії соціальної роботи з урахуванням конкретної соціально-історичної ситуації, можливостей здійснення соціального захисту тих, хто потребує допомоги.
Клієнти соціальної роботи: родини, в яких існують проблеми дитячої занедбаності; родини в яких дитина виховується лише одним із батьків; особи які перебувають в ув’язненні чи колишні ув’язненні; особи які мають психічні захворювання; особи похилого віку; діти які мають проблеми у навчанні та їх родини; безпритульні діти; наркомани; та інші які потребують соціальної допомоги. Найчастіше клієнтами соціальної роботи є ті, що потребують допомогу, тобто хворі, бідні, та ті що самі не можуть захистити свої інтереси.
Мета цієї роботи показати особливості соціальної роботи на різних групах клієнтів. Для цього навожу приклад роботи з молоддю, неблагополучними сім'ями та спеціальними клієнтами, а також соціальний захист мало захищених верств населення.
Вирізняють три основні групи теорій соціальної роботи:
- психолого-орієнтовані;
- соціолого-орієнтовані;
- комплексно-орієнтовані.
Психолого-орієнтовані теорії об'єднують сукупність теорій, в центрі яких — ідея допомоги клієнту шляхом оптимізації його власних зусиль щодо використання його особистісних і соціальних ресурсів для впливу на ситуацію.
Однією з найпоширеніших теорій цього напряму є психодинамічна, в основу якої покладено можливості психоаналізу. Психоаналіз суттєво розширив уявлення про сутність допомоги в соціальній роботі, про кожний зі складових елементів допомоги: отримання інформації про клієнта; діагностування соціального відхилення; прогнозування перспектив поліпшення стану; лікування — надання допомоги клієнту.
Соціолого-орієнтовані теорії соціальної роботи зосереджують увагу на соціальному контексті допомоги: соціальних детермінантах виникнення складних ситуацій, соціальних нормах і патології, соціальному контролі за поведінкою індивіда.
Допомога клієнту полягає у виявленні факторів оточення клієнта, фіксації впливу на нього інших людей, а також соціальних факторів. Це робиться для того, щоб разом із соціальними працівниками досягти поставленої мети, «обходячи» або «усуваючи» обставини, які можуть призвести до небажаних наслідків.
Комплексно-орієнтовані теорії соціальної роботи об'єднують концептуальні підходи кількох гуманітарних наук — соціології, психології та педагогіки. Таке об'єднання зумовлене складністю та комплексним характером як об'єктів соціальної роботи, так і типових ситуацій допомоги клієнтові.
Практика соціальної роботи свідчить про те, що комплексно-орієнтовані теорії, найефективніше використовуються у складних життєвих ситуаціях, причини яких охоплюють сукупність соціальних, психологічних, а часто й біологічних факторів [3].
Тому актуальнішою стає розробка комплексно-орієнтованих теорій, на основі яких можна було б надавати системну соціальну допомогу при порушенні процесу соціалізації індивіда в певний період його життя, особливо коли такий процес набирає кризового характеру.
Важливу роль у роботі соціальних фахівців відіграють принципи:
- принцип універсальності-недопущення дискримінації при наданні соціальної допомоги за ознаками соціального статусу;
- принцип охорони соціальних прав-соціальні служби повинні поважати і оберігати соціальні права своїх клієнтів;
- принцип соціального реагування-полягає в необхідності вживати заходів щодо розв’язання соціальних проблем;
- принцип профілактичної спрямованості - налаштовує на докладання зусиль спрямованих на запобігання виникненню соціальних проблем;
- принцип опори на власні сили клієнта, його активну позицію у розв’язанні своїх проблем;
- принцип толерантності - часто соціальні працівники мають справу з особами які можуть визнатися невизначними але