+3 8(066) 185-39-18
f прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців:
- одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел для існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною;
- одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел для існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.
Для поліпшення соціального забезпечення громадян в Україні розвивається адресна соціальна допомога. Для підтримки найбільш вразливих верств населення функціонує система гарантованого мінімального сукупного доходу сім'ї, який досягається завдяки реалізації завдань, які держава ставить перед органами влади:
- поглибити адресність державної соціальної допомоги через упорядкування пільг та допомоги, що надаються різним категоріям населення;
- удосконалити механізм надання субсидій на оплату житла, комунальних послуг, палива;
- запровадити для окремих категорій громадян залежно від рівня їхніх доходів надання субсидій на послуги, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності (користування транспортом, телефоном тощо);
- реформувати нормативно-правову базу надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та одиноким непрацездатним особам на основі врахування їхнього сукупного доходу;
- створити систему контролю за ефективним і раціональним використанням коштів для надання державної соціальної допомоги;
- впровадити єдину обліково-інформаційну систему одержувачів соціальної допомоги [9].
Однією із форм адресної соціальної допомоги є житлові субсидії, які надаються громадянам на підставі Програми житлових субсидій, яка впроваджується урядом України з травня 1995 року. Вона стала першою соціальною програмою ринкового типу, яка забезпечила адресну державну підтримку найменш забезпечених сімей і громадян за умов поступового підвищення частки покриття населенням собівартості житлово-комунальних послуг і енергоносіїв.
Адресний характер допомоги означає, що її призначають конкретній сім'ї за зверненням власника чи наймача житла від імені всіх прописаних там осіб. Допомогу надають в безготівковому вигляді шляхом зменшення розміру зазначених вище платежів громадян на утримання житла за рахунок місцевого бюджету.
Головним критерієм для отримання субсидії є рівень доходів сім'ї щодо вартості цих платежів в межах визначених нормативів споживання.
Субсидія є безповоротною допомогою, як і інші форми соціальної допомоги, наприклад, на дітей, для малозабезпечених громадян тощо. При її призначенні громадяни не беруть на себе зобов'язання щодо її повернення. Це принципово відрізняє субсидію від позик, кредитів та інших видів договірних зобов'язань, коли особа мусить повертати отримані на певних умовах кошти. Отримання субсидії не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.
Субсидію призначають на такі різновиди послуг та витрат: користування чи утримання (для власників) житла; водопостачання; теплопостачання; газопостачання; водовідведення; електропостачання; вивезення побутового сміття та рідких нечистот; придбання скрапленого газу; придбання твердого та пічного побутового (рідкого) палива.
При визначенні величини субсидії середньомісячний сукупний дохід розраховують на підставі кількості осіб, які, по-перше, прописані, а по-друге, на яких нараховують плату за послуги.
У разі зміни цін та тарифів на оплату послуг, на які призначено субсидію, відділи субсидій зобов'язані самостійно провести перерахунки без звертань заявників. В інших випадках перерахунки субсидій роблять лише за звертаннями заявників — утримувачів субсидії.
Клієнти соціальної роботи – індивід, група людей, сім'я, громада, які не можуть самостійно подолати свої проблеми, вийти з життєвої кризи, функціонувати самостійно і тому потребують допомоги фахових соціальних працівників, є адресатами соціальної роботи.
Соціальна робота з дітьми та молоддю — діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних,потреб [11].
Молодь є майбутнє держави, а тому від забезпечення стартових умов її діяльності залежить подальший розвиток нинішнього суспільства, а також майбутніх поколінь. Цими обставинами пояснюється актуальність дослідження проблем зайнятості та соціального захисту молоді на сучасному етапі національного державотворення України.
Головною метою соціальної роботи з дітьми та молоддю є створення умов позитивно орієнтованої соціалізації особистості, що сприяє соціальній адаптації та самореалізації молодого покоління в інтересах особистості й суспільства. Соціальна робота передбачає взаємодію двох пріоритетних аспектів діяльності держави: соціальна опіка, надання різних видів допомоги різним категоріям молоді і діяльність соціальних інституцій, спрямована на розкриття творчого потенціалу молоді.
Для українського суспільства також є актуальною проблема неблагополучних сімей. Вона вимагає свого розв'язання, оскільки сім'я – найперший фактор соціалізації дитини, від неї залежить, яким буде наше майбутнє, наше суспільство.
Основний зміст соціально-педагогічної роботи з неблагополучною сім'єю складають забезпечення сім'ї різними видами соціального обслуговування (соціальної допомоги та соціальних послуг), реабілітаційна та профілактична робота, соціальний супровід окремих категорій сімей та соціальне інспектування неблагополучних сімей. Вони реалізуються в практичній діяльності соціального педагога шляхом використання різноманітних методів, прийомів і форм соціально-педагогічної роботи.
Спеціальні групи клієнтів соціальної служби — це особи, які потребують сторонньої спеціальної кваліфікованої допомоги і користуються можливими послугами відповідних закладів; при цьому обов'язковим є наявність згоди або контракту щодо надання послуг. Ефективна робота соціального працівника потребує глибоких соціально-педагогічних та психологічних знань. Для спеціальних клієнтів існують відповідні служби, які надають допомогу, а також сприяють забезпеченню благ, які сконцентровані на зусиллях фахівців.
Соціальний захист — це система державного гарантування прав громадян України на матеріальне забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством України. А тому соціальний захист слід розглядати як систему законодавчих, економічних, соціальних і соціально-психологічних гарантій, що надає:
працездатним рівні умови для поліпшення свого добробуту за рахунок особистого трудового внеску;
непрацездатним і соціально вразливим прошаркам населення, насамперед, дітям, молоді, що навчається, інвалідам, пенсіонерам, молодим, неповним та багатодітним сім’ям переваги в користуванні суспільними фондами споживання, в прямій матеріальній підтримці, у зниженні податків [10].
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Теоретичні основи соціальної роботи. [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/14170120/sotsiologiya/teoretichni_osnovi_sotsialn...
- Класифікація методів соціальної роботи. [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://studopedia.su/6_46028_klasifikatsiya-metodiv-sotsialnoi-roboti.html
- Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П. Д. Павленок. — М., 2007.
- Сучасні теорії соціальної роботи. [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://buklib.net/books/30586/
- Тюптя Л.Т. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. посібник — К. : ВМУРОЛ «Україна», 2004.
- В. М. Шахрай неблагополучні сім’ї поділяє на три групи:
- Поняття та основні категорії проблемних сімей. [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ipedahohika.com/lirefs-357-2.html
- Фирсов МЛ., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие. — М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2001.
- Жуков B.І. Соціальна політика: світові тенденції та моделі, застосування в Україні / Соціальна політика та менеджмент у соціальній роботі / За заг. ред. І. Зверєвої та Г. Лактіонової. — К.: Науковий світ, 2001. — С. 8—23.
- Скуратівський В. А., Палій О. М., Лібанова Е. М. Соціальна політика. — К. : Вид-во УАДУ, 2007. — 360 с.
- Соціальна робота: Хрестоматія // Соціальна робота. — Кн. 3. — К. : ДЦССМ, 2002. — С. 371—386.
- Соціальна робота: Короткий енцикл. словник. // Соціальна робота. Кн. 4. — К.: ДЦССМ, 2002. — С. 425.