Особливості успадкування кількісних ознак льону-довгунця

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

 

Спеціальність: 06. 01. 05 – селекція і насінництво

 

Ганганов Володимир Миколайович

УДК: 633. 521: 631. 52: 575

 

КИЇВ-1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в відділі льону Інституту землеробства УААН в 1996-1998 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України, завідувач відділом льону Інституту землеробства УААН Карпець Іван Панкратович.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, начальник головного управління прикладних досліджень та інноваційної діяльності Міністерства України у справах науки і технологій Редько Віктор Володимирович кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу генетики та селекції кормових культур, Інституту землеробства УААН Башкірова Наталя Вікторівна.

Провідна установа: Інститут лу”бяних культур УААН

 

 

Актуальність теми. У даний час перед селекціонерами стоїть завдання створити сорти льону-довгунця, які б забезпечували високу продуктивність по волокну і насінню, поліпшену якість продукції та були стійкими до хвороб, вилягання й екстремальних умов середовища. Для виведення таких сортів необхідно мати вихідний матеріал з найбільшою кількістю позитивно-трансгресивних за комплексом ознак форм. Крім того важливо передбачити, які комбінації схрещувань забезпечать в наступних поколіннях створення бажаних трансгресій, що значно перевищують батьківські сорти. Для цього варто глибоко і детально вивчити характер успадкування ознак, отримати найбільш повну інформацію про генетичні властивості сортів та перспективність їх використання в селекції.

На вивченні згаданих питань і були зосереджені дослідження по темі дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження проводились у відповідності до завдань:

«Створити і впровадити нові конкурентоспроможні сорти льону-довгунця» і «Вивчити генетичну природу залежності маси і якості волокна у льону-довгунця», передбачених проектом «Луб'яні культури» та галузевою науково-технічною програмою УААН.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення характеру успадкування основних господарсько-цінних ознак сортів льону-довгунця, отримання якнайповнішої інформації про їх генетичні властивості та перспективність використання в селекції, а також створення вихідного матеріалу з найбільшою кількістю позитивно-трансгресивних за комплексом ознак форм.

Для досягнення цієї мети були поставленні такі завдання:

- отримати гібриди першого покоління за повною діалельною схемою між п'ятьма сортами льону-довгунця;

- вивчити гібриди та батьківські сорти за основними господарсько-цінними ознаками («загальна висота рослин», «технічна висота стебла», «кількість коробочок на рослині», «кількість насінин на рослині» та «вміст волокна у стеблі») ;

- визначити генетичну структуру, особливості і характер успадкування основних господарсько-цінних ознак, шляхом генетичного аналізу за методом Джинкса-Хеймана, здійснивши аналіз загальної та специфічної комбінаційної здатності сортів;

- визначити реципрокні ефекти та коефіцієнти успадкування в широкому та вузькому розумінні;

- виділити перспективні сорти та гібриди й намітити селекційні шляхи покращення ознак з урахуванням генетичної природи кожної ознаки;

- встановити гібридні комбінації, які мають найкращі показники за комплексом господарсько-цінних ознак.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні в селекційній роботі із льоном-довгунцем застосовано генетичний аналіз за методикою Джинкса-Хеймана, в результаті якого було встановлено генетичну структуру ознак «загальна висота рослин», «технічна висота стебла», «кількість коробочок на рослині», «кількість насінин на рослині», «вміст волокна у стеблах», з’ясовано генетичну природу основних господарсько-цінних ознак у сортів льону-довгунця і отримано поглиблені знання про особливості і характер їх успадкування та селекційну цінність сучасних сортів цієї культури.

Практичне значення одержаних результатів. Виділено перспективний гібридний матеріал з позитивним комплексом господарсько-цінних ознак, який придатний для створення високопродуктивних сортів льону-довгунця. Доведена можливість скорочення тривалості селекційного процесу шляхом визначення комбінаційної здатності та здійснення генетичного аналізу сортів на основі гібридів F1 за методикою Джинкса-Хеймана. Застосування цього методу дозволяє зменшити сектор пошуку позитивних трансгресій серед великої кількості комбінацій.

Апробація роботи та публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи розглянуто і схвалено на засіданні відділу льону Інституту землеробства УААН (1996-1998 роки) та відділу льону Інституту сільського господарства Полісся (1997-1998 роки). Її результати оголошено широкому загалові фахівців і обговорено на засіданні Методичної комісії з питань селекції і насінництва Інституту землеробства УААН.

Публікація результатів досліджень. Основні результати досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковані в 6 наукових працях.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто провів польові та лабораторні дослідження, проаналізував та узагальнив отримані результати, сформулював висновки й пропозиції для селекційної практики.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках машинописного тексту, включає вступ, 8 розділів, висновки, рекомендації для селекційної практики, список використаних джерел і додатки. В основній частині вміщено 36 таблиць, 15 рисунків.

Список використаних джерел включає 186 найменувань, з яких 24 іноземних авторів.

 

 

В розділі подано короткий аналіз результатів досліджень у минулому з питань ролі гібридизації та добору в селекційній роботі, характеру успадкування господарсько-цінних ознак гібридами льону-довгунця. За результатами літературних джерел розглянуто також мінливість ознак у інших сільськогосподарських культур. На основі здійсненого аналізу визначені питання, які ще недостатньо вивчені, й обгрунтована необхідність проведення нових досліджень.

Дослідні ділянки, на яких висівали і випробовували гібриди F1, в 1996 знаходились на