випадку необхідно вивчати новий матеріал для виявлення форм, у яких за покращення ознаки відповідають рецесивні гени. Використовуючи створений нами матеріал, можна лише підтримати існуючий рівень показників ознаки “кількість насінин на рослині” при одночасному покращенні інших ознак.
Пошук
Особливості успадкування кількісних ознак льону-довгунця
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
24
Мова:
Українська
Найвищий вміст волокна в стеблах мали сорти Ірма та Могилівський-2 – 28. 0 та 27. 6% відповідно. Найкращими гібридними комбінаціями за цим показником були Могилівський-2 х Ірма, Ірма х Могилівський-2, Вікінг х Могилівський-2 (27-30%).
Сорти Могилівський-2 та Ірма мали високі значення ефектів ЗКЗ. Важлива роль специфічних взаємодій у детермінації ознаки «вміст волокна у стеблах» спостерігалась в таких гібридних комбінаціях, як Могилівський-2 х Ірма, Аріане х Томський-16, Вікінг х Томський-16.
З'ясувалося, що у сортів Томський-16 та Могилівський-2 головну роль в детермінації ознаки «вміст волокна» відіграють гени з адитивними ефектами, позаяк різниця варіанс ЗКЗ та СКЗ була позитивною: 2gi 2si. У решти сортів більшість специфічних взаємодій визначаються генами з неадитивними ефектами.
Перетин лінією регресії позитивної частини осі Wr свідчить про неповну ступінь домінування по всіх локусах. Позитивне середнє значення коефіцієнту кореляції між показником вмісту волокна в стеблах і відповідними значеннями Wr+Vr свідчить про те, що ефекти домінантних генів не є однонаправленими. Тому, можливо, якась частина домінантних генів відповідає за збільшення ознаки.
При успадкуванні ознаки «вміст волокна у стеблах» рослинами нашого набору сортів переважну роль відіграють гени з ефектами адитивної дії, а тому більша частина цієї ознаки між батьківськими сортами успадковується, на що вказує незначна різниця між коефіцієнтами успадкування в широкому та вузькому розумінні. Спостерігалась повна відсутність гетерозису по даній ознаці та неоднакова ступінь домінування в різних локусах хромосом. Відсутня асиметричність розподілення домінантних та рецесивних генів (табл. 3).
Таким чином, ознака «вміст волокна в стеблах» контролюється у даних сортів адитивно-домінантною генетичною системою, а при її успадкуванні суттєвішу роль відіграють гени з адитивною дією. Сорти Могилівський-2 та Ірма, які мали найвищі значення ЗКЗ, створюють гібриди з підвищеним вмістом волокна в стеблах. Ознака успадковується, а тому більша частина мінливості батьків передається гібридам і порівняно легко може бути зафіксована в наступних поколіннях.
Таблиця 3
Оцінки генетичних компонентів сортів льону-довгунця за ознакою «вміст волокна в стеблах»
Однак слід зазначити, що в покращені ознаки «вміст волокна в стеблах» приймають участь крім рецесивних, і домінантні гени, а тому ускладнюється добір за фенотипом.
Нами виявлені тісні прямолінійні і високодостовірні позитивні кореляційні зв'язки між ознаками «загальна висота рослин» та «технічна висота стебла», «технічна висота стебла» та «вміст волокна у стеблах», «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині». Негативний кореляційний зв'язок спостерігався між ознаками «загальна висота рослин» та «кількість коробочок на рослині».
ВИСНОВКИ
1.Всі господарсько-цінні ознаки, за якими здійснювали дослідження сортів льону-довгунця, мають складний генетичний контроль, котрий визначається адитивно-домінантною генетичною системою.
2.В основі генетичного контролю кількісних ознак лежать переважно гени з адитивною дією. За ознаками «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині» має місце ефект наддомінування та гетерозисний ефект, внаслідок чого в контролі цих ознак основну роль відіграють гени з неадитивною взаємодією. Середня ступінь домінування в різних локусах не однакова. По ознаках між сортами розподілення домінантних та рецесивних генів майже однакове, але спостерігається асиметричність в їх розподілі. Існує незначна чисельна перевага домінантних генів над рецесивними.
3.За збільшення показників ознак «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині» відповідають домінантні гени, а за їх зменшення – рецесивні. Збільшення показників решти ознак визначають рецесивні гени.
4.Коефіцієнти успадкування в широкому та вузькому розумінні відрізняються між собою та варіюють по роках досліджень в таких межах: «загальна висота рослин»-Н2=0. 85-0. 95, h2=0. 77-0. 83; «технічна висота стебла»- Н2=0. 86-0. 96, h2=0. 61-0. 69; «кількість коробочок на рослині»- Н2=0. 64-0. 88, h2=0. 33-0. 45; «кількість насінин на рослині»- Н2=0. 79-0. 92, h2=0. 13-0. 22; «вміст волокна в стеблах»- Н2=0. 88-0. 95, h2=0. 64-0. 74.
5.Існують достовірні різниці за всіма ознаками між сортами по загальній (ЗКЗ) та специфічній (СКЗ) комбінаційній здатності. За ознаками «загальна висота рослин», «технічна висота стебла» та «вміст волокна в стеблах» співвідношення варіанс ЗКЗ до СКЗ свідчать про перевагу генів з адитивною взаємодією в їх контролі. Співвідношення варіанс за ознаками «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині» вказує на головну роль неадитивних генів в контролі цих ознак.
6.У гібридів, отриманих за повною діалельною схемою, присутні реципрокні ефекти по всіх ознаках. За ознакою «загальна висота рослин» реципрокні ефекти достовірні на рівні Р=0. 05, а за ознакою «кількість насінин на рослині» вони достовірні на рівні 0. 01.
7.За наслідками оцінок специфічної комбінаційної здатності виявлено найкращі гібридні комбінації по кожній ознаці.
8.Існують тісні прямолінійні і високодостовірні позитивні кореляційні зв'язки між селекційними ознаками «загальна висота рослин» та «технічна висота стебла», «загальна висота рослин» та «вміст волокна в стеблах», «технічна висота стебла» та «вміст волокна в стеблах», «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині». Між ознаками «загальна висота рослин» та «кількість коробочок на рослині» кореляційний зв'язок негативний.
9.Створено