Особливості успадкування кількісних ознак льону-довгунця

Найвищий вміст волокна в стеблах мали сорти Ірма та Могилівський-2 – 28. 0 та 27. 6% відповідно. Найкращими гібридними комбінаціями за цим показником були Могилівський-2 х Ірма, Ірма х Могилівський-2, Вікінг х Могилівський-2 (27-30%).

Сорти Могилівський-2 та Ірма мали високі значення ефектів ЗКЗ. Важлива роль специфічних взаємодій у детермінації ознаки «вміст волокна у стеблах» спостерігалась в таких гібридних комбінаціях, як Могилівський-2 х Ірма, Аріане х Томський-16, Вікінг х Томський-16.

З'ясувалося, що у сортів Томський-16 та Могилівський-2 головну роль в детермінації ознаки «вміст волокна» відіграють гени з адитивними ефектами, позаяк різниця варіанс ЗКЗ та СКЗ була позитивною: 2gi 2si. У решти сортів більшість специфічних взаємодій визначаються генами з неадитивними ефектами.

Перетин лінією регресії позитивної частини осі Wr свідчить про неповну ступінь домінування по всіх локусах. Позитивне середнє значення коефіцієнту кореляції між показником вмісту волокна в стеблах і відповідними значеннями Wr+Vr свідчить про те, що ефекти домінантних генів не є однонаправленими. Тому, можливо, якась частина домінантних генів відповідає за збільшення ознаки.

При успадкуванні ознаки «вміст волокна у стеблах» рослинами нашого набору сортів переважну роль відіграють гени з ефектами адитивної дії, а тому більша частина цієї ознаки між батьківськими сортами успадковується, на що вказує незначна різниця між коефіцієнтами успадкування в широкому та вузькому розумінні. Спостерігалась повна відсутність гетерозису по даній ознаці та неоднакова ступінь домінування в різних локусах хромосом. Відсутня асиметричність розподілення домінантних та рецесивних генів (табл. 3).

Таким чином, ознака «вміст волокна в стеблах» контролюється у даних сортів адитивно-домінантною генетичною системою, а при її успадкуванні суттєвішу роль відіграють гени з адитивною дією. Сорти Могилівський-2 та Ірма, які мали найвищі значення ЗКЗ, створюють гібриди з підвищеним вмістом волокна в стеблах. Ознака успадковується, а тому більша частина мінливості батьків передається гібридам і порівняно легко може бути зафіксована в наступних поколіннях.

 

Таблиця 3

Оцінки генетичних компонентів сортів льону-довгунця за ознакою «вміст волокна в стеблах» 

 

Однак слід зазначити, що в покращені ознаки «вміст волокна в стеблах» приймають участь крім рецесивних, і домінантні гени, а тому ускладнюється добір за фенотипом.

Нами виявлені тісні прямолінійні і високодостовірні позитивні кореляційні зв'язки між ознаками «загальна висота рослин» та «технічна висота стебла», «технічна висота стебла» та «вміст волокна у стеблах», «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині». Негативний кореляційний зв'язок спостерігався між ознаками «загальна висота рослин» та «кількість коробочок на рослині».

 

 

1.Всі господарсько-цінні ознаки, за якими здійснювали дослідження сортів льону-довгунця, мають складний генетичний контроль, котрий визначається адитивно-домінантною генетичною системою.

2.В основі генетичного контролю кількісних ознак лежать переважно гени з адитивною дією. За ознаками «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині» має місце ефект наддомінування та гетерозисний ефект, внаслідок чого в контролі цих ознак основну роль відіграють гени з неадитивною взаємодією. Середня ступінь домінування в різних локусах не однакова. По ознаках між сортами розподілення домінантних та рецесивних генів майже однакове, але спостерігається асиметричність в їх розподілі. Існує незначна чисельна перевага домінантних генів над рецесивними.

3.За збільшення показників ознак «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині» відповідають домінантні гени, а за їх зменшення – рецесивні. Збільшення показників решти ознак визначають рецесивні гени.

4.Коефіцієнти успадкування в широкому та вузькому розумінні відрізняються між собою та варіюють по роках досліджень в таких межах: «загальна висота рослин»-Н2=0. 85-0. 95, h2=0. 77-0. 83; «технічна висота стебла»- Н2=0. 86-0. 96, h2=0. 61-0. 69; «кількість коробочок на рослині»- Н2=0. 64-0. 88, h2=0. 33-0. 45; «кількість насінин на рослині»- Н2=0. 79-0. 92, h2=0. 13-0. 22; «вміст волокна в стеблах»- Н2=0. 88-0. 95, h2=0. 64-0. 74.

5.Існують достовірні різниці за всіма ознаками між сортами по загальній (ЗКЗ) та специфічній (СКЗ) комбінаційній здатності. За ознаками «загальна висота рослин», «технічна висота стебла» та «вміст волокна в стеблах» співвідношення варіанс ЗКЗ до СКЗ свідчать про перевагу генів з адитивною взаємодією в їх контролі. Співвідношення варіанс за ознаками «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині» вказує на головну роль неадитивних генів в контролі цих ознак.

6.У гібридів, отриманих за повною діалельною схемою, присутні реципрокні ефекти по всіх ознаках. За ознакою «загальна висота рослин» реципрокні ефекти достовірні на рівні Р=0. 05, а за ознакою «кількість насінин на рослині» вони достовірні на рівні 0. 01.

7.За наслідками оцінок специфічної комбінаційної здатності виявлено найкращі гібридні комбінації по кожній ознаці.

8.Існують тісні прямолінійні і високодостовірні позитивні кореляційні зв'язки між селекційними ознаками «загальна висота рослин» та «технічна висота стебла», «загальна висота рослин» та «вміст волокна в стеблах», «технічна висота стебла» та «вміст волокна в стеблах», «кількість коробочок на рослині» та «кількість насінин на рослині». Між ознаками «загальна висота рослин» та «кількість коробочок на рослині» кореляційний зв'язок негативний.

9.Створено