Педагогічні умови організації роботи психолога з важковиховуваними учнями

Таким чином, треба весь час аналізувати процес і результат впливу на дитину, вчасно усувати причини, що породжують важковиховуваність. Як уже говорилося, важким підліток стає тоді, коли збігається відразу кілька несприятливих чинників і причин: бездоглядність, педагогічні помилки і нездоровий вплив сім'ї.

Також були складені методичні рекомендації для роботи вчителів з такими учнями. Учителю необхідно:

- знати індивідуальні особливості дітей;

- володіти основними принципами вивчення індивідуальних особливостей;

- вміти організувати роботу з цими дітьми, будувати індивідуальний підхід до них.

Унаслідок виховного впливу учень починає усвідомлювати потребу змінитися на краще. Тому важливо розібратися в суперечливій поведінці учня, не карати його суворо, щоб не зірвати перших спроб на шляху до виправлення.

 

 

Андреев Н. А. Асоциальное поведение несовершеннолетних / Н. А. Андреев, Ю. В. Тараканов. – Самара, 2001. – 154 с.

Баженов В. Г. Воспитание педагогически запущенных подростков / В. Г. Баженов – К. : Рад. шк., 1986. – 130с.

Бондарчук О. І. Психологія девіантної поведінки: Курс лекцій / О. І. Бондарчук. – К., 2006. – 88 с.

Власова О. І. Педагогічна психологія / О. І. Власова. – К. : Либідь, 2005. – 400 с.

Іваницький О. В. Девіантна поведінка молоді в Україні: чинники виникнення та державні заходи подолання / О. В. Іваницький // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка, 2008. – С. 55-63.

Кащенко В. П. Педагогическая коррекция: Исправление недостатков характера у детей и подростков / В. П. Кащенко – М. : Издательский центр «Академия», 2000. – 304 с.

Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения / Ю. А. Клейберг. – М. : ТЦ Сфера, 2003. – 160 с.

Козубовська І. В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування / І. В. Козубовська, Г. В. Товканець. – Ужгород: Патент, 1998. – 195 с.

Кузьмінський А. І. Педагогіка у запитаннях і відповідях / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання, 2006. – 311 с.

Лесгафт П. Ф. Воспитание ребенка / П. Ф. Лесгафт. – СПб. : Северо-Запад, 2012. – 416 с.

Коллектив и воспитание личности / А. С. Макаренко. – Москва: Педагогика, 1972. – 336 с.

Немченко С. Г. Девіантна поведінка як чинник порушення життєвої компетенції: актуальність проблеми / С. Г Немченко // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 1. – Бердянськ: БДПУ, 2005. – С. 98-102;

Немченко С. Г. Портрети девіантних підлітків. Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл / С. Г. Немченко: Запоріжжя: ”Прем’єр”, 2005. – 84 с.

Никитин А. Ф. Основы права. Учебник для 10-11 классов / А. Ф. Никитин. -М. : Дрофа, 2006. – 416 с..

Протасова Н. И. Психологическая помощь детям с девиантным поведеним: Методичні рекомендації / Н. И. Протасова. – Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. – 19 с.

Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.

Степанов В. Г. Психология трудных школьников: Учебное пособие для студентов высших, педагогических учебных заведений / В. Г. Степанов. – 3-е изд., перераб. и дополн. – М: Издательский центр «Академия», 2001. – 336с.

Титаренко Т. М. Такие разные дети / Т. М. Титаренко. – К. : Рад. шк., 1989. -144 с.

Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М. М. Фіцула. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – 528 с.

Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э. Фромм -М. : АСТ, 2004. – 159 с.

 

Опитувальник Спілбергера-Ханіна (СХ)

 

Опитувальник СХ призначений для оцінки реактивної та особистісної тривожності. Особистісна тривожність розглядається авторами як відносно стійка індивідуальна якість особистості, яка характеризує ступінь її занепокоєння, турботи, емоційної напруги внаслідок дії стресових факторів. Реактивна тривожність – це стан спеціаліста, який характеризує ступінь його занепокоєння, турботи, емоційної напруги та розвивається за конкретною стресовою ситуацією. Якщо особистісна тривожність є стійкою індивідуальною характеристикою, то стан реактивної тривожності може бути достатньо динамічним і за часом, і за ступенем вираженості. Опитувальник Ч. Спілбергера складається з 40 питань-суджень, з котрих 1-20 призначені для оцінки реактивної тривожності (шкала «Як ви себе почуваєте в даний момент?») та 21-40 – для визначення особистісної тривожності (шкала «Як Ви себе почуваєте звичайно?»). На кожне запитання можливі 4 відповіді за ступенем інтенсивності (зовсім ні, мабуть так, вірно, цілком вірно) – для шкали реактивної тривожності, та 4 відповіді