Педагогічні умови стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади стимулювання навчально-пізнавальної діяльності у молодших школярів на уроках

1. 1 Проблема стимулювання навчально-пізнавальної діяльності у психолого-педагогічній літературі

1. 2 Психологічні передумови стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів

1. 3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів

Розділ 2. Педагогічні умови стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках

2. 1 Загальна характеристика стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів

2. 2 Методичні рекомендації для вчителів початкових класів щодо стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів

Висновок

Використана література

Додатки

Вступ

Перед сучасною початковою освітою постає завдання надання можливості кожному вчитися індивідуально і, як наслідок, – формування життєвої траєкторії, на основі якої розвивається генеральна здібність до самовизначення щодо культури, суспільства, світу, інших людей, самого себе. Одним із актуальних завдань освіти є підвищення ефективності навчання, забезпечення різнобічного особистісного розвитку дітей відповідно до їх індивідуальних нахилів і здібностей, залучення вихованців та учнів до активної пізнавальної й творчої діяльності. Важливо не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки навчити їх самостійно здобувати потрібну інформацію, осмислювати її, робити висновки та приймати відповідальні рішення. Сьогодні робиться акцент на тому, щоб школа створювала умови для саморозвитку та самореалізації кожного учня, але, аналіз практики навчання молодших школярів засвідчує, що в них часто недостатньо розвинена навчальна діяльність. Це не дозволяє їм повністю реалізувати свій потенціал у навчанні. Тому формування навчально-пізнавальної діяльності школярів у наш час є актуальною проблемою.

У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності стає навчальна, яка не просто розвиває дитину, зміцнює її психічні процеси, але й визначає склад її особистості, ті моральні еталони, мотиви і потреби, які істотно впливають на весь життєвий шлях людини. Навчальна діяльність не дана в готовій формі, у школі вона повинна бути сформована. Спочатку у дітей початкових класів розвивається інтерес до самого процесу навчальної діяльності. Тільки потім їм стає ясно, що учіння – це серйозна справа, яка вимагає посидючості й уваги. Після виникнення інтересу до результатів навчально-пізнавальної діяльності формується інтерес до її змісту, виникає потреба набути знання.

Про необхідність оволодіння вміннями навчатися й розвитку навчально-пізнавальної діяльності в цілому починаючи з перших років шкільного періоду йдеться в працях А. Дістерверга, Й. Песталоцці, В. Сухомлинського К. Ушинського та інших.

Психолого-педагогічні передумови становлення навчально-пізнавальної діяльності розкривають П. Гальперін, М. Добринін, Л. Занков, Г. Костюк, А. Леонтьєв, Г. Люблінська, Н. Менчинська, М. Махмутов, С. Рубінштейн, М. Скаткін, В. Сухомлинський, Н. Тализіна І. Харламов, Т. Шамова та інші. Науковці пропонують цікаві підходи до визначення суті вміння вчитися, дослідження методів, способів, прийомів формування цього вміння у молодших школярів. На думку вчених, правильно налаштована діяльність – це така організація навчально-виховного процесу, що реалізується на основі потреб людей в оволодінні навчальними компетентностями й умінні спілкуватись. Основні вимоги до такої організації полягають у тому, що урок є постійним відкриттям істини, шляхом до пізнання нового, з'ясування закономірностей навколишнього світу.

Над проблемою стимулювання навчально-пізнавальної діяльності працювали Л. Аристова, Д. Ельконін, В. Давидов, М. Данилов, М. Осипова та інші. У результаті багатопланових експериментальних досліджень проблеми формування у молодших школярів ставлення до навчально-пізнавальної діяльності як до особистої мети свого розвитку В. Давидов обґрунтував способи відбору змісту навчання в початковій школі, які враховують особливості та структуру навчальної діяльності й забезпечують формування в учнів теоретичного мислення.

Науковцями, П. Гальперін, М. Добринін, Л. Занков, Г. Костюк, Й. Песталоцці, В. Сухомлинського встановлено, що молодший шкільний вік є сензитивним для формування навчально-пізнавальної діяльності дитини. Саме в цей період розвивається увага, пам’ять, мислення, мовлення, потреби та мотивація.

Разом з тим в практиці роботи початкових класів питання стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів залишається відкритим. Часто основна увагавчителів спрямовується на оволодіння змістом навчання, а завдання набуття вмінь, пов’язаних із самим процесом навчання стає другорядним. Це зумовлює актуальність дослідження на тему «Стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках».

Об'єкт дослідження – процес навчання молодших школярів.

Предметом дослідження курсової роботи є методи, прийоми, засоби, які стимулюють навчально-пізнавальну діяльність учнів молодших класів на уроках.

Мета роботи: теоретично дослідити проблему стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, обґрунтувати та запропонувати методичні рекомендації щодо стимулювання навчально-пізнавальної діяльності на уроках.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:

теоретично дослідити стан вирішення проблеми стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у психолого-педагогічній літературі;

визначити особливості навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів;

проаналізувати стан навчально-виховної роботи зі стимулювання навчально-пізнавальної діяльності на уроках в практиці початкової школи;

обґрунтувати та сформулювати методичні рекомендації щодо стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи на уроках.

Гіпотеза дослідження: стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів на уроках відбувається більш ефективно за умови врахування індивідуальних відмінності та рівня розвитку учнів, їхніх вікових можливостей, використання системи методів стимулювання навчальної діяльності і прийомів емоційного стимулювання самостійної активності учнів

Методи дослідження: теоретичні: теоретичний аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду.

Дослідження проводилося на базі Лісківської ЗОШ І-ІІ ступенів 2 клас.