Педагогіка як наука та галузь практичної діяльності

Антон Семенович Макаренко (1888-1939) висунув і перевірив на практиці принципи створення і педагогічного керівництва дитячим колективом, розробив методики трудового і родинного виховання, формування свідомої дисципліни. Йому належать праці «Педагогічна поема», «Прапори на баштах» та інші.

В подальшому істотний вклад в розвиток педагогічної науки вніс Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970), який досліджував моральні проблеми виховання молоді. Багато його дидактичних порад зберігають своє значення в наш час при осмисленні сучасних шляхів розвитку педагогічної думки і освіти. Вдосконалення виховання молоді на основі демократичної педагогіки Сухомлинського означає: визнання особистості людини базовим компонентом навчально-виховного процесу, об’єктом і суб’єктом навчання і виховання; гуманне спілкування між людьми, створення умов для самовираження, самоствердження і самодіяльності людини.

Узагальнимо особливості цього етапу.

- Особливості педагогічної діяльності: поява масових шкіл для представників усіх верств населення.

- Особливості теоретичного осмислення:

педагогіка виділяється у самостійну науку, предметом якої стають закономірності навчання та виховання.

Де відображено результати:

у творах Я. А. Коменського, Ж. -Ж. Руссо, Й. Песталоцці, М. І. Пирогова, Д. Дідро, М. В. Ломоносова, Дж. Локка, К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського та ін.

IV етап етап розвитку педагогіки – сучасний. Наведемо особливості цього етапу.

- Особливості педагогічної діяльності:

інтеграція та диференціація, поява технологічного підходу в освіті.

Особливості теоретичного осмислення: використання міждисциплінарних підходів, серед яких:

діяльнісний підхід;

системний підхід;

кібернетичний підхід.

- Де відображено результати:

наукові праці педагогів-дослідників ХХ ст. : С. Гессен, Б. Скіннер, Н. Тализіна, Н. Кузьміна, І. Лернер, В. Краєвський, Ю. Бабанський, В. Оконь, М. Ярмаченко та інші.

Сучасна педагогічна наука розвивається, спираючись на такі джерела розвитку педагогіки:

• практична діяльність;
• народна педагогіка;
• наукові дослідження;
• висновки інших наук і результати міждисциплінарних досліджень;
• педагогічна спадщина;
• передовий педагогічний досвід;
• художні твори про виховання.

Отже, педагогіка як наука пройшла складний шлях розвитку.

 

 

Для визначення педагогіки як науки важливо відповісти на питання: «Що ж вона вивчає?». Це можна зробити через осмислення об’єкта і предмета педагогіки.

Об’єкт – це область дійсності, яку досліджує дана наука. Об’єктом педагогіки виступають явища, які обумовлюють розвиток індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Предмет – це спосіб бачення об’єкту з позицій даної науки. Предметом педагогіки є свідомо і цілеспрямовано організований педагогічний процес. Як і всяка наука педагогіка має свій категоріальний апарат.

Останнім часом до основних категорій все частіше відносять і категорію «формування», під якою розуміють процес становлення особистості під впливом усіх факторів (соціальних, економічних, педагогічних, екологічних та інших). Деякі дослідники пропонують віднести до основних категорій і такі, як «едукація», «самоосвіта», «педагогічний процес», «педагогічні інновації», «педагогічні технології» та низку інших. Однак ці підходи мають дискусійний характер.

 

 

Педагогічна система поняття більш широке, ніж педагогічний процес. Педагогічна система – це сукупність взаємопов’язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого, цілеспрямованого та спроектованого педагогічного впливу на формування особистості з наперед заданими якостями. Тобто це єдність певних компонентів, які визначають порядок здійснення процесу виховання. Педагогічна система створюється для здійснення педагогічного процесу.

Під педагогічним процесом розуміють спеціально організовану, таку, що розвивається в часі і в межах певної виховної системи взаємодію педагога та учнів, спрямовану на досягнення поставленої мети і покликану привести до перетворення особистісних властивостей і якостей останніх. Таким чином, це процес, в якому знання та досвід педагогів перетворюються в якості особистості.

Педагогічна наука досліджує суть, закономірності, принципи, тенденції і перспективи розвитку педагогічного процесу, розробляє теорію і технологію його організації, удосконалює зміст і створює нові організаційні форми, методи і прийоми педагогічної діяльності.

Розрізняють такі функції педагогічної науки: загальнотеоретичну, прогностичну і практичну.

Загальнотеоретична функція педагогічної науки полягає в теоретичному аналізі закономірностей педагогічного процесу. Наука описує педагогічні факти, явищі, процеси, пояснює, за якими законами, за яких умов, чому вони протікають, формує висновки.

Прогностична функція педагогіки полягає в обґрунтованому передбаченні розвитку педагогічної реальності (яким, наприклад, буде вищій навчальний заклад майбутнього, як змінюватиметься контингент студентів і т. п.). На базі науково обґрунтованого прогнозу стає можливим процес планування.

Практична (прикладна) функція педагогіки полягає в тому, що на основі фундаментального знання удосконалиться педагогічна практика, розробляються нові методи, засоби, форми, системи навчання, виховання, управління освітніми структурами.

Завдання педагогіки як науки:

- прогнозування розвитку суспільства;

- обґрунтування закономірностей педагогічного процесу;

- розробка і впровадження нового змісту, форм, методів і засобів в освітній процес.

Завдання педагогіки у площині практичної діяльності – передача новим поколінням суспільно-історичного досвіду; планомірний і цілеспрямований вплив на свідомість і поведінку людини з метою формування відповідних установок, понять, принципів, цілісних орієнтацій, що забезпечують необхідні умови для її розвитку, підготовки до суспільного життя, професійної та трудової діяльності.

 

 

Педагогіка має два аспекти: 1) як наука – визначає теоретичний аспект; 2) як мистецтво – визначає практичний аспект.

Педагогіка як наука на початку ХХ ст. почала розділятися на різні споріднені науки. Цей процес триває й зараз. Відбуваються й інтеграційні процеси, коли, на перетині різних, інколи далеких за предметами вивчення наук, утворюється нова наукова галузь з педагогічною складовою – «дочірня», яка залежить від загальної педагогіки. Як вважав відомий сучасний педагог С. Соловейчик: „Педагогіка – вихованка багатьох наук. Спочатку в ній панували філософи. На короткий час вона потрапила під вплив біологів. Потім – психологів. Сьогодні педагогіка і у нас, і у всьому світі знаходиться під привабливістю соціальної психології: ранжуємо, тестуємо, анкетуємо, робимо зрізи – вивчаємо... ”. Як наука педагогіка розвиває методологічний апарат, вивчає закономірності та принципи педагогічного процесу і таке інше.

Педагогіка як мистецтво вимагає реалізацію індивідуальних умінь і навичок педагога. Педагогічне мистецтво, як і будь-яке інше, пов’язане, насамперед з уміннями і навичками педагога. Дехто вважає, що педагогами народжуються. Справді, задатки до педагогічної діяльності заперечувати важко, але ще важче працювати в цій сфері людині з черствою душею. «Серце віддаю дітям» – такий заповіт видатного педагога сучасності В. О. Сухомлинського.

Наведемо цитату з праці К. Д. Ушинського “Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології”, надруковану у 1868 році: „Педагогіка – не наука, а мистецтво – найбільше, найскладніше, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання спирається на науку.... Як мистецтво, воно, крім знань, потребує здібності й нахилу, і як мистецтво ж, воно прагне до ідеалу... досконалої людини”. Отже, педагог повинен володіти педагогічною майстерністю, яка включає й майстерність актора, щоб його діяльність була успішною. Така галузь як театральна педагогіка розробляє інноваційні технології навчання.

Педагогіку слід розглядати як систему педагогічних наук, до якої, наприклад, належать:

- загальна педагогіка: базова наукова дисципліна, що вивчає загальні питання педагогіки, теорію навчання (дидактику), теорію виховання, освітній менеджмент;

- історія педагогіки: вивчає розвиток педагогічної думки на різних історичних етапах;

- порівняльна педагогіка – вивчає методом порівняння виховання та навчання у різних країнах;

- вікова педагогіка – вивчає специфіку навчально-виховної діяльності і певних вікових груп (дошкільна педагогіка, шкільна педагогіка, педагогіка профтехосвіти, педагогіка навчання дорослих (андрагогіка) та інші;

- методики викладання окремих дисциплін – досліджують закономірності викладання та навчання різним дисциплінам;

- спеціальна педагогіка (дефектологія) – вивчає закономірності навчально-виховного процесу аномальних дітей, тобто дітей з вадами розвитку (основні напрями: тифлопедагогіка, сурдопедагогіка, олігофренопедагогіка) ;

- професійна педагогіка: 1) педагогіка вищої школи – вивчає закономірності навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах; 2) педагогіка професійно-технічної освіти – досліджує закономірності підготовки робітників високої кваліфікації;

- соціальна (превентивна) педагогіка – вивчає проблеми виховання важковиховуваних дітей та дорослих, а також попередження таких антисоціальних явищ як наркоманія, алкоголізм тощо;

- етнопедагогіка – вивчає особливості досвіду народного виховання.

Педагогіка має сталі зв’язки з іншими науками:

- соціально-філософськими: філософія, історія, етика, естетика, література, соціологія;

- медико-біологічними науками: анатомією, фізіологією, гігієною, санітарією;

- психологією: віковою, психологією особистості, педагогічною психологією, соціальною та інженерною.

- точними науками: математикою, статистикою та ін. ;

- міждисциплінарними галузями знань: кібернетикою, теорією систем, інформатикою, синергетикою (наука, що вивчає особливості саморозвитку систем), ергономікою (наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження в процесі праці та пристосування до умов виробництва для ефективної роботи).

 

 

1. Дайте визначення педагогіки як науки.
2. Які категорії є основними у педагогіці?
3. Що є предметом та об’єктом педагогіки як науки?
4. Охарактеризуйте особливості історичних етапів розвитку педагогічної науки.
5. Що розуміють під педагогічним процесом?
6. Визначте різницю між педагогічною системою та педагогічним процесом.
7. Розкрийте сутність педагогіки як науки та як мистецтва.
8. Що включає система педагогічних наук?
9. Знайдіть зв’язки педагогіки з іншими науками.