Пізнання як відображення дійсності

Базис – це сукупність історично певних виробничих відносин, що складають економічну структуру суспільства. Ведучі положення в базисі займають пануючі виробничі відносини. Він є об’єктивним підмурівком, на якому формується відповідна йому надбудова. Надбудова включає:

а) суспільна свідомість; б) ідеологічні відношення (правові, естетичні, політичні, релігійні, соціальні); в) суспільні установи і інститути, що закріплюють ці відносини (держава, політичні партії, творчі союзи, культурно-освітні організації, суд, прокуратура, церква).

Як відносяться категорії “базис” і “надбудова” і відомі нам поняття “суспільне буття” і “суспільна свідомість”?

Підсумовуючи відмічене вище, визначимо місце базису і надбудови в структурі суспільно-економічної формації, виходячи з матеріалістичного розуміння історії: 

 

Практична динаміка процесу відображення базису в надбудові визначається економічними інтересами класів, соціальних шарів суспільства, матеріальними потребами людей.

По мірі усвідомлення людьми своїх соціальних інтересів проходить перетворення соціально-об’єктивного в соціально-суб’єктивне. Процес цей здійснюється в сфері надбудовчих явищ. Значить, надбудова виражає суб’єктивну сторону суспільного життя, хоч по відношенню до соціальної групи або окремої людини структурні компоненти надбудови об’єктивні.

Взаємозв’язок базису і надбудови знаходиться в суворо об’єктивній детермінації: надбудова породжується економічним базисом. Базис грає визначальну роль по відношенню до надбудови. Це – об’єктивний загальносоціологічний закон функціонування і розвитку людського суспільства. Характер, особливості базису неминуче відбиваються в надбудові.

Базис і надбудова як найважливіші структурні компоненти суспільно-економічної формації знаходяться в суворо об’єктивній субординації: базис детермінує відповідну надбудову; надбудова відображає породжуючий її базис; еволюція і революційні зміни базису спричиняють за собою еволюційні і якісні перетворення надбудови.

Однак це не означає, що зв’язок базису і надбудови однонаправлений. Виникши на основі визначеного базису, надбудова набуває односистемну самостійність, характеризується особливими законами функціонування і розвитку, впливає активно зворотнім чином на її базис, активізуючи життя суспільства в рамках даної формації.

У історії розвитку суспільства проявляється об’єктивна закономірна тенденція: з переходом до більш прогресивної суспільно-економічної формації зворотний вплив надбудови на її базис, на всі сфери життя суспільства посилюється.

Визначальна роль базису по відношенню до надбудови виступає як загальносоціологічний закон. Якщо суперечливий базис, суперечлива і надбудова, багатоукладність економіки породжує наявність різних зрізів суспільної свідомості, ідеологічних відносин, інститутів і установ (наприклад, нові партії і суспільні рухи на Україні, їх власна структура). Надбудова володіє відносною самостійністю і в свою чергу активно впливає на базис. Це проявляется в тому, що надбудова пов’язана з практичною діяльністю людей, в наявності внутрішніх закономірностей розвитку надбудови, у випередженні (відставанні) елементів надбудови по відношенню до її базису; в спадкоємності між елементами старої і нової надбудови (особливо такі елементи як установи і організації, армія, суд) і т.д.

Потрібно уникати спрощеного погляду, що надбудова експлуататорського суспільства виражає лише інтереси пануючих класів. Реально, нарівні з класовими і соціальними інтересами надбудова виражає і спільні інтереси суспільства. Інакше воно (тобто суспільство) розпалося б.

Історія людства є єдине ціле. І суспільно-економічні формації передусім є стадіями розвитку цього цілого. Ця обставина не заважає їм виступати рівнями розвитку людського суспільства загалом. Є загальна, єдина лінія історичного розвитку людства. І є безліч ліній розвитку окремих народів, що стоять ближче або далі – внаслідок особливих конкретних причин – від стовбовой дороги всесвітньої історії (цивілізації).

Те, що відноситься до цілого, абсолютно необов’язкове не в тій же мірі повинно відноситися до кожної з частин, що входять до складу цілого. Діалектика частини і цілого царює як в природі, так і у всесвітній історії. Поняття “суспільно-економічна формація” як поняття про тип суспільства відрізняється загальністю – і відносно світової історії загалом, і відносно кожного соціального організму.

В умовах сучасного суспільства роль надбудови зростає, вона надає нову функцію – служить засобом свідомої побудови нового базису. Тому таке величезне значення набувають перетворення в надбудові. Наш досвід минулих років показав, що формування в надбудові командно-бюрократичної системи може стати силою, що значною мірою що бере реалізацію переваг, укладених в базисі, що будується. Необхідно пам’ятати, що основною ланкою революційних змін в суспільстві є перетворення надбудови, формування демократичних форм управління. Тільки йдучи таким шляхом можна створити правову державу і громадянське суспільство.

 

1. СУСПІЛЬНЕ БУТТЯ

D. Gesellschaftliche Dasein

Е. Social being

F. Entre social

Es. Ser (existencia) socialМатеріальні суспільні відносини людей до природи і один до одного, що складаються незалежно від суспільної свідомості; це об’єктивна, первинна, визначальна сторона різних видів і форм людської діяльності.

 

2. СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ

D. Gesellschaftliches BewuBtsein

Е. Social consciousness

F. Conscience sociale

Es. Conciencia socialДуховна сторона історичного процесу, вторинна по відношенню до суспільного буття, сукупність поглядів, представлень, ідей, теорій і т.п., що відображають суспільне буття; цілісне духовне явище, що