Планування природоохоронної діяльності Луцької нафтоперегонної станції

Напіввідбензинена нафта з низу колони ДО-1 направляється через трубчасту піч П-7 в атмосферну колону ДО-2. Частина потоку її повертається в П-7, надаючи додаткову кількість тепла, необхідну для ректифікації.

У колоні ДО-2 нафта розділяється на кілька фракцій. З верха ДО-2 у паровій фазі іде важкий бензин, що конденсується в холодильнику-конденсаторі ХК-2, а потім надходить у стабілізатор ДО-4. Як побічні виводяться гасова і дизельна фракції, що спочатку подаються в секції випарної колони ДО-3. У колоні ДО-3 з побічних продуктів видаляються в присутності водяної пари леткі фракції. Потім гасова і дизельна фракції виводяться з установки. З низу ДО-2 виходить мазут, що через піч П-2 подається в колону вакуумної перегонки ДО-5, де розділяється на вакуумні дистиляти і гудрон. З верху ДО-5 за допомогою пароежекторного насоса А-1 відсмоктуються водяні пари, гази розкладу, повітря і деяка кількість легких нафтопродуктів (дизельна фракція). Вакуумні дистиляти і гудрон через теплообмінники підігріву нафти і кінцевих холодильників ідуть з установки.

Для зниження температури низу і більш повного витягу дистилятних фракцій у колони ДО-2 і ДО-5 подається водяна пара. Надлишкове тепло в ДО-2 і ДО-5 знімається циркулюючим зрошенням.

У стабілізаційній колоні ДО-4 одержують з верха «головку стабілізації» - зріджений вуглеводневий газ, а з низу - стабільний бензин, що не містить вуглеводнів.

 

Загальний план підприємства показано на схемі

 

 

Диференційна оцінка території служить базою для рекомендацій по застосуванню певного набору природоохоронних заходів, рівень інтенсивності яких повинен конкретизуватися в наборі певних напрямків та видів диференційованих за типами ландшафтів і їх господарському використанні.

Всі  ландшафти розділені на 3 групи: відносно стійка, нестійка і малостійка. 

Відносно стійка – відсутність масових деформацій, актуальних і потенційних при можливості певного чи штучного відновлення, після порушень 1- 4 клас ерозійної небезпеки, 5-6 категорії розмиву покривних відходів.

 Малостійка морфологічна основа ландшафтів характеризується суттєвими деформаціями внаслідок активізації ерозійних процесів при можливості певного природного чи штучного відновлення після порушень 5-6 класи ерозійної небезпеки, 3-4 категорії розмиву покривних відходів, 4-5 типи сучасного прояву пружної ерозії.

Нестійка характеризується можливістю крупних і масових деформацій внаслідок активізації ерозійних і інших процесів, що призводить до руйнування земель і незворотніх модифікацій ландшафту в цілому 7-8 класи ерозійної небезпеки, 1-2 категорії розмивності порід, 6-7 типи сучасного прояву яружної ерозії, 1-3 типи районів по стійкості поверхні в області вічної мерзлоти.

 Луцький район відноситься до відносно стійкої морфологічної основи ландшафтів. Процес урбанізації і добування невідновлюваних природних ресурсів найбільш деструктивно діють на НПС.

Із зростанням промисловості, міст, населення виникла реальна загроза беззворотнього виснаження природних ресурсів. Тому природоохоронні заходи в промислово-урбаністичному типі використання території мають глобальне значення. В основу оцінки покладено число жителів, що проживають на даній території. За таким критерієм територія тетрпить послаблений промислово–урбаністичний тиск, оцінка – 1бал.  

Оцінка рівня інтенсивності природоохоронних заходів базується на визначення сили антропогенного впливу на природу.

Головним в структурі охорони природного середовища є: охорона води, повітря, грунту від забруднення і оптимізація міської біоти (парків, скверів) та інших ділянок з відкритим грунтовим покривом. В основу оцінки покладено число жителів. Значну роль відіграє автотранспорт на долю якого припадає більша половина викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Враховуючи дію шкідливих речовин на НПС послаблений (1 бал).

Оцінка с/г земель проводиться з врахуванням того, що основою с/г виробництва служить грунтово-рослинних покрив. Грунт являє собою природний базис на якому формується землеробство і тваринництво. Від стану грунту залежить і продуктивність с/г угідь. Для оброблюваних земель зберереження і підвищення родючості грунтового покриву основна і сама важлива задача охорони природи.

Іригаційно-землеробський тип використання території являє собою найбільш трансформовані агроландшафти. Цей тип використання аридних ландшафтів спряжений зі змінами їх природніх властивостей. Але ці зміни часто супроводжуються штучним зволоженням. Під впливом зрошення підвищується рівень грунтових вод, зростає їх мінералізація, відбувається використання вторинно-засолених грунтів. Землеробський тип виеористання території складає основний фонд трансформованих ландшафтів. Основним критерієм природоохоонної оцінки зарослих земель служить їх стійкість проти ерозії і деформації, які до цього часу наносять значну шкоду с/г. природні передпосилання цих процесів – характер рельєфу, грунтів,клімату.

 На основі аналізу всіх матеріалівпо оцінці стійкості земель до ерозії і деформації всфі с/г території поділяються на 3 категорії:

 

 

Не шкідливі в ерозійно-дефрекційному відношенні, які не потребують захисних міроприємств;

Потенційно нешкідливі, які помітно погіршуються після розвитку ерозії і потребують активних охоронних заходів.

Потенційно шкідливі, які погіршуються від значного розвитку сучасної ерозії її деформацій і потребують проведення комплексу як попереджувальних так і активних міроприємств по охороні земель.

Цим трьом категоріям відповідають 3 рівні інтенсивності заходів по охороні оброблюваних неполивних земель при раціональному їх використанні мінімально необхідний, підвищений високий.

Оцінка с/г земель має 2 типи. Району відповідає землеробський тип. Природна рослинність має вирішальне значення в охороні природи. Рослинний світ – ведучий стабілізуючий компонент надземних геосистем (ландшафтів) і в кінцевому результаті всієї біосфери. Рослинність захищає грунт і літогенну основу ві ерозії,