Планування природоохоронної діяльності Луцької нафтоперегонної станції

 4.2. Характеристика джерел утворення викидів надається по технологічному обладнанню.

 4.3. Кількісна та якісна характеристика джерел утворення надаються на основі прямих вимірювань забруднюючих речовин, проектних даних. Надається характеристика максимальних та мінімальних фактичних концентрацій, які отримані безпосередньо інструментальними вимірами. У випадку зміни пректних показників вказується значення концентрацій по останньому технологічному регламенті.

Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин.

  5.1. В розділі надаються параметри джерел викидів, їх потужність.

    5.2. Величина викиду, на основі прямих вимірювань, визначаються по номінальному навантаженню технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу. За максимальну фактичну величину викиду приймають найбільший викид, що визначений при обстеженні технологічного процесу.

   5.3. Подається інформація про викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел. Рзрахунок викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел проводиться розрахунковими методами та методиками, погодженими органами Мінекобезпеки України.

  5.4. Первинні матеріали результатів вимірів і результати, які одержані розрахункоим методом, додаються до звіту з інвентаризації.

Характеристика газоочисних установокю

В розділі надається характеристика газоочисних установок, їх технологічниц стан, ефективність роботи, параметри пилогазоповітряної суміші тощо.

Характеристика викидів забруднюючих речовин від основних виробництв.

В таблиці приводиться характеристика викидів забруднюючих речовин, враховується коефіцієнт корисної дії ККД очистки ГОУ.

Висновки та рекомендовані заходи з експлуатації і наладки технологічного обладнання та газоочисних установок.

В розділі наводиться анаітичний матеріал особливостей експлуатації на даному підприємстві технологічного обладнання і ГОУ, використання промислових технологій, а також можливі заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

 

1. Луцька нафтоперегонна станція розміщена в м. Луцьк. Це підприємство призначене для переробки і подальшого транспортування нафти, а також обслуговування дільниці нафтопроводу “Дружба”.

 Територія Луцької нафтоперегонної станції (рис.2) має наступний вигляд:

1-й проммайданчик – виробничий (основний), до складу якого входять виробничі будівлі: спеціальні електрообезсолюючі установки; паропідігріватори; сферичний електродегідратор; теплообмінники  і холодильники; ємкості товарного парку; газозбирні сітки; газорозпридільча будка; установка для очищення від сірководню; компресорна станцію першого ступеня сепарації; станція газовобензинового виробництва; станцію зтиснення; перекачувальна станція, три ремонтні майстерні для ремонту устаткування,  котельня. Основний проммайданчик має рівну поверхню з ухилом із північного заходу на південний схід.

2-й проммайданчик - побутові приміщення: їдальня, адміністративні приміщення, медблок.

3-й промайданчик – очисні споруди: відстійники.

Окремо варто виділити СЗЗ підприємства.

 Основною продукцією, що випускається станцією, є такі нафтопродукти:

бензин;

гас;

солярне масло;

мазут, з якого добувають важкі мастила, вазелін, парафін.

Сировиною для виробництва цієї продукції є нафта з нафтогазопроводу “Дружба”.

2. Луцький район відноситься до відносно стійкої морфологічної основи ландшафтів. Процес урбанізації і добування невідновлюваних природних ресурсів найбільш деструктивно діють на НПС. За промислово-урбаністичним типом критерію територія тетрпить послаблений промислово–урбаністичний тиск, оцінка – 1бал. Дія шкідливих речовин на НПС виражається послаблено (1 бал). В лучно-сінокосному типі району центральне місце займають високоурожайні луки. Ландшафти долин річок у всіх природних зонах відрізняються підвищеною сприятливістю для розвитку рослинності. Району притаманний землеробський тип використання території, лучно-сінопасний. ліси природно-заповідних об'єктів - 3 бали, а решта 2 бали. Для району характерний перезволожувальний тип ландшафтів – болота, основна функція яких – вологонакопичення (частково – торфонакопичення).

3. Підприємству потрібно переходити на замкнену систему водокористування, застосовувати нові мало- та безвідходні технології виробництва, використовувати на технічні потреби воду з підприємств безпечнішої категорії виробництва. 

      Для зменшення викидів в атмосферне повітря, підприємство мусить перейти з палум'яного методу виробництва на електричне, використовувати вологе вловлювання крупнодисперсних забруднювачів, збільшити наявну кількість адсорберів, покращити стан птрубопровідних систем з метою запобігання виділення газу, парів нафти, нафтопродуктів та утворенню аварійнонебезпечних ситуацій.

Відходи підприємства спочатку тимчасово накопичуються на території підприємства, а потім вивозяться на полігон.

4. За характером, сферами виникнення, призначення інформації, що використовується в управлінні, її поділяють на три класи (рис.5):

1 клас – науково-технічна. Передумовою її виникнення є результати наукових досягнень в різних галузях діяльності. Такі відомості містяться у науков-технічній літературі, патентах, технічній документації;

2 клас – управлінська. Виникає безпосередньо в процесі управління, така як планова, нормативна та необхідна для управлінської діяльності;

3 клас – обліково-статистична. Джерелом її виникнення є діяльність підприємства та адміністративних одтиниць. Вонатстворюється як узагальнення даних про певні факти, явища і необхідна для прийняття рішень.

Луцька нафтопереробна станція має лінійний тип організації управління, функціональний поділ праці.

5. На Луцькій нафтоперегонній станції проводиться стимулювання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища шляхом:

Надання пільг при оподаткуванні підприємств.

Надання на пільгових умовах позичок для реалізації питань щодо забаепечення раціонального використання природних ресурсів та охорони НПС.

Встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів.

Звільнення від оподаткування фондів охорони НПС.

Передачі частини коштів позабюджетних фондів охорони НПС на договірних умовах підприємством.

Типові норми часу на проведення робіт по державному контролю за додерженням природоохоронного  законодавства призначені для нормування праці і визначення чисельності інспекторського складу обласних (регіональних) та республіканської екологічних інспекцій. Нормативи трудозатрат на перевірку водоохоронної діяльності підприємств і організації становлять 41 людино-годин. Нормативи затрат праці на перевірку промислових підприємств-забруднювачів атмосферного повітря становлять 25,5 людино-годин. Нормативи затрат перевірці підприємств з питань утворення, транспортування, розміщення та знешкодження відходів станоить 27 людино-годин.

Призначення і складання звіту на рахунок інвентаризації викидів  - попередження та запобігання надходження забруднюючих речовин в НПС.

 

 

 

Беляев А.В.Охрана окружающей среды. – М., 1989.

Географічна енциклопедія України (в ІІІ томах) . – К, 1990.

Ищенко Е.Г. Внешнеэкономическая деятельность предприятий. - Новосибирск: 1992.

Кохно П.А., В.А. Микрюков. Менеджмент. - Москва:Финансы и статистика, 1993.

Липатов В.С. Методы исследования трудовых процессов. - Москва: МКУ, 1993.Мате Э., Д. Тиксье. Материально-техническое обеспечение деятельности предприятия. - Москва: Прогресс, 1994.

Молоканов Ю. К. Процессы и аппараты нефтегазопереработки. – М.: Химия, 1980.

Природоохоронные нормы и правила проектирования. Справочник. – М., 1986.

Рудин М. Г. Краткий справочник нефтепереработчика. – Л.: Химия, 1980.

Сальников С.Е, М.Н.Губанов, В.В.Масленникова. Комплексные карты охраны природы: содержание и принципы работы.