Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних препаратів дітям, хворим на бронхіальну астму

Обсяг та структура дисертації. Робота складається зі вступу; огляду літератури; викладу основних методик дослідження; 5 розділів власних досліджень; аналізу та узагальнення результатів досліджень; висновків, практичних рекомендації; покажчика літератури. Роботу викладено на 167 сторінках друкованого тексту, ілюстровано 40 таблицями, 6 рисунками, 8 кольоровими фотографіями. Перелік використаних літературних джерел налічує 299 джерел, з них 212 кирилицею і 87 латиницею, що займає 30 сторінок.

 

 

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були проведені клініко-параклінічні дослідження у міському алергологічному відділенні МДКЛ №2 м. Києва. Було обстежено 112 дітей з загостренням БА різної тяжкості у віці 6-14 років. З них з загостренням БА легкого перебігу (БАЛП) – 35 дітей (31, 3%), загостренням БА середньоважкого перебігу (БАСП) – 39 дітей (34, 8%), БА тяжкого перебігу (БАТП) – 38 дітей (33, 9%). Контрольну групу склали 25 здорових дітей того ж віку. 55 дітям, у яких БА була ускладнена респіраторною інфекцією, було проведено катамнестичне спостереження протягом 9 – 12 місяців.

З метою виявлення клініко-параклінічних ознак респіраторної інфекції, була проведена експертна оцінка 255 історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу БА, яка супроводжувалася респіраторною інфекцією та отримували антибактеріальну терапію з позитивним ефектом.

Для діагностики респіраторної інфекції у дітей вивчався мікробіологічний та клітинний склад бронхіального вмісту (БВ), який отримували за допомогою неінвазивного методу індукції мокротиння (після ультразвукової інгаляції 10% розчину NaCl). Вивчалися концентрація мікроорганізмів в 1 мл БВ, абсолютна кількість нейтрофілів та еозинофілів та їх співвідношення.

Серед мікроорганізмів в БВ виявлено 14 видів пневмотропних бактерій, які згруповано в шість сімейств: Micrococcaceae (S. aureus S. epidermidis, S. haemolyticus), Streptococcaceae (S. pneumoniae, S. pyogenes, S. salivarius), Neisseriaceae (B. catarrhalis, N. flava, N. subflava), Enterobacteriaceae (E. coli, K. pneumoniae), Pseudomonadaceae (P. aerugenosa), Hemophylus (H. influenzae) та гриби роду Candida.

Для діагностики респіраторної інфекції, викликаної внутрішньоклітинними мікроорганізмами, які ускладнюють перебіг БА, ми визначали антитіла класу IgM до Mycoplasma pneumoniae, та антитіла класу IgG до Chlamуdia spp.

З метою визначення природної резистентності організму, вивчали імунний стан дітей на підставі визначення кількості лімфоцитів з антигенними детермінантами CD4+ (Т-хелпери / індуктори), CD8+ (Т-супресори), CD3+ (загальні лімфоцити), СD19+ (загальні В-лімфоцити) методом проточної цитофлюориметрії за допомогою моноклональних антитіл. Активність фагоцитозу вивчалась у мікроскопічному тесті, завершеність фагоцитозу оцінювалась за здібністю фагоцитів поглинати клітини St. aureus шт. 209 (Віноградов Г. І., 1988). Кисневозалежна бактерицидна активність оцінювалась цитохімічним методом відновлювання нітросинього тетразолію (НСТ). Крім того, вивчалась кількість патологічних та зруйнованих клітин в букальному соскобі за методикою Дишлового В. Д. (1975).

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

На підставі аналізу даних отриманих при експертній оцінці 255 історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в міському алергологічному відділенні Київської МДКЛ №2 з приводу загострення БА, виявлені найбільш достовірні клінічні ознаки респіраторної інфекції, що обумовило використання антибактеріальних засобів. За діагностичною цінністю ці критерії розташовуються наступним чином: 1) стійкі фізикальні зміни над легенями, що зберігаються після застосування бронхолітичної терапії; 2) гнійний характер мокротиння; 3) зміни в периферійній крові – лейкоцитоз з нейтрофільозом та підвищене ШОЕ; 4) тривалість загострення більше 12-14 днів.

На підставі вищезазначених ознак та виходячи з результатів динамічного спостереження, хворих дітей розділено на 2 групи, перебіг загострення БА у яких суттєво відрізнявся. У 57 дітей (50, 9%), яких віднесено до першої групи, загострення БА виникло переважно після контакту з причинно-значущим алергеном, тривалість його не перевищувала 12 днів, тяжкість стану було обумовлено бронхообструктивним синдромом, не спостерігалось ознак інтоксикації. При аускультації над легенями спостерігались переважно сухі хрипи. Використання базисної та бронхолітичної терапії призводило до значної позитивної динаміки.

У 55 дітей (49, 1%), яких віднесено до другої групи, відмічені такі особливості: початок загострення БА з гострої респіраторної інфекції, яка супроводжувалась інтоксикацією та гіпертермією, спостерігався змішаний характер задишки, мокротиння мало переважно гнійний характер, при аускультації у цих дітей над легенями відмічені вологі різнопухирцеві хрипи, які не зникали після бронхолітичної та базисної терапії. Такі клінічні особливості перебігу загострення БА дають підставу припустити, що у хворих з другої групи основне захворювання ускладнено респіраторною інфекцією.

З метою встановлення характеру запалення у дітей з БА проведено аналіз бронхоцитограми. На підставі наших досліджень встановлено, що кількість клітинних елементів в БВ у дітей з БА значно більша, ніж у здорових (р<0, 001) та підвищується відповідно тяжкості БА. Кількість еозинофілів вірогідно збільшується при більш тяжкому перебігу БА (р<0, 01). Кількість нейтрофілів також збільшується, але значно менше. При визначенні еозинофільно-нейтрофільного співвідношення були виявлені позитивні кореляційні звўязки з показниками тяжкості БА, які передбачено Національним Консенсусом. При визначенні співвідношення в межах 0, 21-0, 59 було діагностовано БАЛП, при величині співвідношення 0, 61-0, 98 – діагностовано БАСП, при еозинофільно-нейтрофільному співвідношенні більше 1, 01 діагностовано БАТП. На підставі еозинофільно-нейтрофільного співвідношення нами запропоновано спосіб визначення ступеню тяжкості БА у дітей по співвідношенню еозинофілів та нейтрофілів в БВ (“Спосіб визначення ступеню важкості бронхіальної астми у дітей”, А. с. №36366А, МПК G01N33/48, Заявка №99126718, пріоритет від 10. 12. 1999