Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних препаратів дітям, хворим на бронхіальну астму

 

 

Ковбаско К. М. Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних засобів дітям, хворим на бронхіальну астму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 10 – педіатрія. – Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, 2002.

В роботі вивчені клінічні особливості, цитологічний та мікробіологічний склад бронхіального вмісту у дітей, хворих на бронхіальну астму та при ускладненні її респіраторною інфекцією. На підставі даних, отриманих при експертній оцінці історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в міському алергологічному відділенні МДКЛ № 2 м. Києва, – визначені основні клінічні ознаки респіраторної інфекції, яка супроводжує бронхіальну астму.

Вивчений та проаналізований мікробіологічний склад бронхіального вмісту при загостренні бронхіальної астми різної тяжкості у дітей. Виявлено, що при бронхіальній астмі має місце колонізація бронхолегеневої системи різноманітними мікроорганізмами, що є підставою для виникнення вторинного інфекційного процесу, який ускладнює перебіг основного захворювання у 41, 9% обстежених дітей та потребує призначення антибактеріальної терапії. Встановлено та доведено, що в залежності від тяжкості бронхіальної астми в бронхіальному вмісті переважають різні мікроорганізми: при легкому та середньоважкому перебігах – пневмокок, гемофільна паличка, B. catarrhalis. Для тяжкого перебігу бронхіальної астми характерне підвищення питомої ваги грамнегативної флори (ентеробактерій та синьогнійної палички).

Визначені клініко-параклінічні особливості “атипової” інфекції респіраторної системи (Сhlamуdia spp., Mycoplasma pneumoniae), які ускладнюють бронхіальну астму. “Атипові” патогени виявлено при легкому перебігу – в 6, 7% випадків, при середньоважкому – в 42, 9%, при тяжкому перебігу – в 23, 6% спостережень.

Доведено, що найважливішою ознакою бронхолегеневої інфекції, яка ускладнює бронхіальну астму є підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті (більше ніж 10х106/мл).

На підставі клінічних показників, виявлення домінуючого мікроорганізму, підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті, а також при інфікуванні внутрішньоклітинними патогенами, призначалась антибактеріальна терапія. Використання препаратів цефатоксіму та спіраміцину призводило до елімінації патогену та більш швидкого наставання ремісії. Проведені катамнестичні спостереження протягом 8-12 місяців свідчать, що кількість загострень після проведеної антибактеріальної терапії зменшилась на 39, 4%.

Ключові слова: бронхіальна астма у дітей, бронхіальний вміст, бронхолегенева інфекція, антибактеріальна терапія.

 

 

Ковбаско К. М. Показания и противопоказания для назначения антибактериальной терапии детям с бронхиальной астмой. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 10 – педиатрия. – Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев, 2002.

Изучены особенности клиники и диагностики респираторных инфекций у детей с бронхиальной астмой. Выявлены особенности микробиологического и цитологического состава бронхиального содержимого у детей с разной тяжестью бронхиальной астмой, а также при присоединении респираторной инфекции, по сравнению с показателями здоровых детей. Изучена распространенность бактериальных и “атипичных” (внутриклеточных) респираторных инфекций среди детей с бронхиальной астмой. Определены особенности неспецифической резистентности и реактивности у детей с бронхиальной астмой. На основании полученных данных определены критерии назначения антибактериальных препаратов детям с бронхиальной астмой. Проведена оценка эффективности антибактериальной терапии.

Обследовано 112 детей с обострением бронхиальной астмы в возрасте 6-14 лет, группу контроля составили 25 здоровых детей того же возраста.

Выявлено, что обострение бронхиальной астмы у всех детей сопровождается колонизацией респираторного тракта патогенными и/или условно-патогенными микроорганизмами в виде монокультур или ассоциаций, что в 49, 1% случаев приводит к возникновению респираторной инфекции.

Длительная интоксикация, стойкие физикальные изменения над легкими, которые резистентны к бронхолитической терапии на фоне интенсивной (более 105 микробных тел в 1 мл) колонизации мокроты и повышения количества нейтрофилов в бронхиальном содержимом больше 10х106/мл являются диагностическими критериями респираторной инфекции, которая сопровождает обострение бронхиальной астмы. Выявлено, что микробный пейзаж имеет определенные особенности в зависимости от тяжести бронхиальной астмы. Во всех случаях при респираторной инфекции, которая сопровождает бронхиальную астму, в мокроте определяются ассоциации микроорганизмов. Основными этиологическими факторами при бронхиальной астме легкого и среднетяжелого течения являются пневмококк, гемофильная палочки, B. catarrhalis. Для респираторной инфекции, которая сопровождает тяжелое течение бронхиальной астмы характерно наличие граммотрицательной микрофлоры – энтеробактерий и синегнойной палочки. В определенном количестве наблюдений в составе микробных ассоциаций не выявлено доминирующего микроорганизма, что диктует необходимость дальнейшего обследования этих больных.

Кроме бактериальных патогенов, которые осложняют течение бронхиальной астмы, у 20, 5% детей была диагностирована инфекция, вызванная “атипичными” микроорганизмами. Признаками “атипичной” респираторной инфекции являются длительная интоксикация, физикальные изменения над легкими, которые сохраняются на фоне базисной и бронхолитической терапии, длительные изменения на пикфлуометрии, повышение количества нейтрофилов в мокроте более 18, 0х106/мл и наличие специфических IgG к Chlamydia spp., и/или специфических IgM к Mycoplasma pneumoniae.

Неспецифическими признаками респираторной инфекции у детей с бронхиальной астмой является повышение IgG и IgM в сыворотке крови, повышение НСТ-теста нейтрофилов периферической крови более 2, 0, а также увеличение количества патологически измененных и разрушенных клеток в буккальном соскобе более 50%.

Наличие респираторной бактериальной инфекции является показанием к назначению антибактериальных препаратов. В случаях “атипичной”, грамположительной или грамотрицательной кокковой флоры использовался спирамицин 150 МЕ/кг массы в течении 14 дней; при выявлении грамотрицательной патогенной или условно-патогенной флори был использован цефотаксим 30-50 мг/кг внутримышечно в течении 7-10 дней. Антибактериальная терапия проводится на фоне базисной. При использовании антибактериальных препаратов ни в одном случае не было отмечено побочных эффектов от фармакотерапии.

Использование антибактериальных препаратов приводило к клинико-лабораторному улучшению, элиминации возбудителя и к быстрейшему наступлению ремиссии. Проведенные катамнестические наблюдения свидетельствуют о том, что частота обострений после проведенной антибактериальной терапии уменьшилась на 39, 4%.

Ключевые слова: бронхиальная астма у детей, бронхиальное содержимое, бронхолёгочная инфекция, антибактериальная терапия.

 

 

Kovbasko K. M. Indications and contraindications for the administration of antibacterial therapy to children with bronchial asthma. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in medical sciences by speciality 14. 01. 10 – Pediatrics. – A. A. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 2002.

Clinical and diagnostic peculiarities of respiratory infections in children suffering from bronchial asthma have been studied. The peculiarities of microbiological and cytological composition of bronchial contents in children with bronchial asthma have been established and compared to those in healthy children. The prevalence of bacterial and “atypical” (intracellular) respiratory infections in children with bronchial asthma has been investigated.

The presence of bacterial infection served as an indicator for the administration of antibacterial preparations. In case of “atypical”, Gram-positive or Gram-negative coccal flora, spiramycin was prescribed; when Gram-negative pathogenic flora was present, cephotaxim was administered.

Antibacterial preparations caused elimination of the causative agent and more rapid remission. Catamnestic observations testify to the fact that antibacterial therapy decreases the rate of aggravations by 39. 4%.

Key words: bronchial asthma in children, bronchial contents, bronchopulmonary infection, antibacterial therapy.

 

 

БА – бронхіальна астма

БВ – бронхіальний вміст

БАЛП – бронхіальна астма легкого перебігу

БАСП – бронхіальна астмі середньоважкого перебігу

БАТП – бронхіальна астма тяжкого перебігу

ІМ – індуковане мокротиння