Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних препаратів дітям, хворим на бронхіальну астму

У дітей 2 групи (з клінічними ознаками респіраторної інфекції) в БВ більше ніж в 2 рази підвищується кількість нейтрофілів, що розцінено як нейтрофільна запальна відповідь, яка свідчить про інфекційне ураження респіраторної системи. На підставі урахування кількості нейтрофілів в БВ при різній тяжкості БА нами запропоновано “Спосіб визначення інфекційного процесу в бронхолегеневій системі” (А. с №36506А України, МПК G01N33/487; Заявка №99127143; Пріоритет від 28. 12. 1999 р. ; Опубл. 16. 04. 2001 р. ; Бюл. 3-ІІ, 1. 157 с.).

Для вирішення питання щодо раціонального та обґрунтованого призначення антибактеріального засобу необхідно мати дані про мікроорганізми, які викликають бронхолегеневі інфекції при загостренні БА. Нами вивчався мікробіологічний склад БВ у здорових дітей та при загостренні БА різної тяжкості. Встановлено, що у здорових дітей БВ стерильний. При БА різної тяжкості у всіх дітей спостерігається певна колонізація БВ різної інтенсивності. У дітей з респіраторною інфекцією мікробні патогени перебувають в асоціаціях та інтенсивність колонізації перевищує 5 Lg КУО/мл, що, згідно літературних даних (Шапіро А. В., 1986; Chodosh S., 1987), вважається етіологічно значимою при респіраторних інфекціях. Окрім того, виявлено, що в залежності від тяжкості БА у дітей 2 групи серед мікробних асоціацій домінують певні сімейства мікроорганізмів. Мікробний пейзаж БВ, має певні особливості в залежності від тяжкості БА:

1) В усіх випадках при респіраторній інфекції, яка ускладнює БА, виявлено асоціації мікроорганізмів.

2) При БАЛП та БАСП основними етіологічними чинниками респіраторних інфекцій є пневмокок, гемофільна паличка та B. catarrhalis.

3) Для респіраторної інфекції, яка ускладнює БАТП характерним є наявність в БВ грамнегативної флори – ентеробактерій та синьогнійної палички.

4) При БА різної тяжкості на фоні клінічних ознак респіраторної інфекції в певному відсотку випадків не спостерігалось домінуючого мікроорганізму в складі мікробних асоціацій: при БАЛП – в 6, 7% випадків, при БАСТ – в 56, 2% спостережень, при БАТП – в 26, 3%, що диктує необхідність подальшого обстеження.

5) Для мікробного пейзажу БВ при БА характерна наявність грибів роду Candida, які супроводжують інфекційний процес, але значної ролі в його виникненні не відіграють.

Отримані дані свідчать про те, що у дітей з клінічними ознаками респіраторної інфекції перебіг БА супроводжується більш інтенсивною колонізацією БВ в кількісному і якісному відношенні. Наявність мікроорганізмів в діагностично значущій кількості (>105 КУО/мл), особливо в асоціаціях на фоні нейтрофільної запальної відповіді є найважливішими діагностичними ознаками респіраторної інфекції, яка ускладнює перебіг БА та потребує проведення антибактеріальної терапії.

У 18 дітей (16, 1%) 2 групи на фоні клінічних ознак респіраторної інфекції та нейтрофільної запальної відповіді кількість мікроорганізмів в БВ не перевищувала етіологічно значиму, а у 3 дітей (2, 7%) БВ виявився стерильним. При подальшому обстеженні у цих хворих виявлено т. з. “атипові” патогени.

Серед обстежених хворих “атипові” патогени виявлено у 26 дітей (23, 2%). Серед них у дітей з БАЛП – у 3 дітей (2, 7%), з БАСП – у 14 дітей (12, 5%), з БАТП – у 9 дітей (8, 0%). З них IgG до Chlamydia spp. виявлено у 13 дітей, та IgM до Mycoplasma pneumoniae – у 9 хворих. У 4 хворих (3, 5%) з БАСП виявлено одночасно антитіла до обох збудників. Серед 25 здорових дітей тільки у 3 дітей (12, 0%) виявлено антитіла до M. pneumoniae.

Неспецифічними ознаками “атипової” інфекції, яка ускладнює БА, виявились тривала інтоксикація та зберігання сухого кашлю з виділенням гнійного або слизово-гнійного мокротиння, змішаний характер задишки; сухі та вологі хрипи, які зберігаються на фоні використання базисної та бронхолітичної терапії. При інструментальному обстеженні спостерігається значна вентиляційна недостатність по змішаному типу, а також значні та тривалі зміни на пікфлуометрії. Відсутність будь-якої динаміки від застосування b-лактамних антибактеріальних лікарських засобів на фоні цих ознак можна вважати побічною ознакою приєднання “атипової” респіраторної інфекції. Помірний нейтрофільоз крові з паличкоядерним зсуванням ліворуч та значне підвищення ШОЕ, що спостерігається протягом тривалого часу, є особливостями загального аналізу крові при інфекції, викликаній внутрішньоклітинними збудниками. Підтвердженням того, що внутрішньоклітинні патогени викликають ураження саме респіраторної системи, є наявність нейтрофільної запальної відповіді – підвищення кількості нейтрофілів в БВ. Інфікування “атиповими” патогенами у дітей зі спадково обумовленою схильністю до алергічних захворювань, може призводити до реалізації БА. Відсутність специфічної антибактеріальної терапії призводить до пролонгації нападу БА та неефективності базисної терапії.

Певні зміни відмічались в імунному статусі дітей, в яких БА супроводжувалась респіраторною інфекцією, порівняно з неускладненим перебігом БА. Нами спостерігались вірогідне підвищення рівнів IgG, IgM, фагоцитуючої активності нейтрофілів (більше 2, 0) та збільшення кількості патологічних та зруйнованих клітин в букальному соскобі (більше 50%). Ці ознаки можна використовувати як додаткові критерії для діагностики супутнього інфекційного процесу, який ускладнює БА.

Отже, респіраторна інфекція, яка супроводжує перебіг БА потребує проведення специфічної антибактеріальної терапії на фоні базисної. В терапії нами використовувались макролідний препарат спіраміцин та цефалоспорін 3-ї генерації цефотаксім.

Для оцінки ефективності лікування, дітей з респіраторною інфекцією розділено на 3 групи. В першу групу увійшли 28 дітей: у 10 хворих виявлено грампозитивні та грамнегативні кокові мікроорганізми, у 18 – в