Поняття і завдання кримінального провадження

Стадії кримінального процесу України

Стадія кримінального процесу – відносно відокремлена частина процесу, що 1) має своє завдання; 2) регулюється своїми процес. нормами; 3) має своїх учасників.

Система: 1) досудове розслідування (загальне правило – відбувається завжди) ; 2) підготовче провадження (І стадія, яка відбувається в суді) ; 3) судовий розгляд (центральна частина – суд приймає рішення) ; 4) провадження в суді апеляційної інстанції; 5) провадження в суді касаційної інстанції; 6) провадження у ВСУ; 7) провадження за нововиявленими обставинами; 8) виконання судового рішення.

Історичні форми кримінального процесу

Форма крим. процесу – структура крим. -процес. діяльності, механізм її організації, що відображає джерело руху, розвитку судочинства та визначає процес. статус його учасників. Джерело руху – той, хто ініціює крим. процес (потерпілий, держ. тощо).

Типологізація крим. процесу: І) морфологічна типологія (теоретичне уявлення про ідеал + реально існуючі типи) : 1) змагальний крим. процес (на ранніх етапах потерпілий перед арбітром ініціював процес, шукав винного, привозив його до арбітра і починалось змагання, навіть поєдинок. Потім королі почали думати, що вони теж можуть приймати рішення про притягнення до відповідальності. Так виникає обвинувальний процес) ; 2) обвинувальний;

ІІ) ідеальна типологія (відсторонена від історичної реальності) : 1) змагальний процес (наявність сторін; розмежування процес. f; пасивна роль суду в доказуванні; рівноправність сторін – стародавні Греція, Рим, Русь) ; 2) інквізиційний/розшуковий (сторін немає, сторони нерівноправні, «цариця» доказів – визнання своєї вини, активна роль суду в доказуванні – імперський Рим, всі середньовічні країни) ; 3) змішаний (поєднання попередніх типів з можливою перевагою 1 з них в цілому або на певні стадії. З’явл. у Франції після революції 1789 р.) ;

ІІІ) історична типологія: 1) розшуковий (церква, прокуратура, спец. посадові особи; змагання не було. Ініціатива – від держ.) ; 2) обвинувальний (наближених до змагання, де ініціатива виходить від приватної особи).

Підвиди обвинувальної форми крим. процесу: 1) приватно-правовий; 2) публічно-позовний (на 1 плані публ. інтереси, але є сторони, які можуть змагатися. Питання ініціації виходять з публ. інтересів) ; 3) публічно-змагальний (наш законодавець намагався його досягти, але не зміг).

Джерела кримінального процесуального права України

Джерело права – засіб зовн. об’єктивізації (вираження) норм права. Джерела КПП – система засобів зовн. вираження норм КПП.

Види (за юр. силою) : 1) КУ; 2) м-п акти; 3) ЗУ; 4) підзаконні акти.

КУ – Основний Закон Укр., що закріплює сусп. -політ. і держ. устрій, права, свободи та обов'язки гр-н Укр. ЗУ та ін. н-п акти приймаються на основі Конституції і мають їй відповідати. Закріплює принципи судочинства та основн моменти притягнення особи до крим. відповідальності.

М-п акти – м-п договори, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, є частиною нац. закон-ства. Напр., Загальна декларація прав людини; Європейська конвенція про видачу правопорушників; Конвенція про передачу засуджених осіб, Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод тощо.

ЗУ – кодифіковані та не кодифіковані. Кодифіковані – КПК. Некодифіковані – ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуртуру», «Про ОРД», «Про міліцію», «Про СБУ», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тощо.

Підзаконні акти – акти КМУ; акти міністерств і відомств.

Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб

Дія в просторі: 1) крим. провадження в Укр. здійснюється з підстав та в порядку, передбачених КПК, незалежно від місця вчинення к-п порушення; 2) КПЗ Укр. застосовується також при здійсненні провадження щодо к-п порушень, вчинених на території дип. представництва чи консульської установи Укр. за кордоном; 3) на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами Укр. під прапором або з розпізнавальним знаком Укр., якщо це судно приписано до порту, розташованого в Укр.

Винятки: 1) якщо міжнар. договорами Укр. передбачено поширення юрисдикції Укр. на особовий склад ЗСУ, який перебуває на території ін. держ., то провадження щодо к-п порушень, вчинених на території ін. держ. стосовно такої особи, здійснюється в порядку КПК Укр. ; 2) при виконанні на території Укр. окремих процес. дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держ. у рамках міжнар. співробітництва застосовуються положення КПК. На прохання компетентного органу іноземної держ. під час виконання на території Укр. таких процес. дій може застосовуватися процес. закон-ство іноземної держ., якщо це передбачено міжнар. договором Укр., а за відсутності такого – якщо таке прохання не суперечить закон-ству Укр.

Дія в часі: 1) процес. дія проводиться, а процес. рішення приймається за правилами КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття рішення; 2) допустимість доказів визначається КПК, чинним на момент їх отримання.

Дія КПЗ за колом осіб: 1) крим. провадження за правилами КПК здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 6 КПК; 2) особливості крим. провадження щодо окремої категорії осіб визначаються главою 37 КПК.

Крим. провадження щодо особи, яка користується дип. імунітетом, може здійснюватися за правилами КПК