Поняття і завдання кримінального провадження

Питання про відвід слідчому чи прокурору вирішує:

під час досудового розслідування – слідчий суддя;

під час судового провадження – суд, який здійснює це провадження  (ч. 2 ст. 81 КПК) .

Слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду  (ч. 1 ст. 75 КПК) .

У складі суду, що здійснює судове провадження, не може бути осіб, які є родичами між собою  (ч. 2 ст. 75 КПК) .

Також необхідно пам’ятати правило про недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні  (ст. 76 КПК) .

Відповідно до вимог ст. 80 КПК відвід може бути заявлено особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Підозрюваний: поняття, права та обов'язки

Підставами для набуття особою статусу підозрюваного є затримання за підозрою у вчиненні злочину або повідомлення її про підозру у порядку, встановленому статтями 276-279 КПК (факт. підстава). З цього моменту вона може повною мірою реалізовувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе.

ФО перебуває у статусі підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру або затримання її за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення до моменту передачі обвинувального акта щодо неї до суду. Як правило, письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення прокурором або слідчим. Затриманій особі письмове повідомлення про підозру (юр. Підстава статусу) вручається не пізн. 24 год з моменту факт. затримання. У випадку невручення особі протягом цього строку повідомлення про підозру її має бути негайно звільнено.

-мають бути достатні підстави для підозри/обвинув.!! підозра або обвинувачення не можуть переходити на інших осіб і в разі смерті підозрюваного, обвинуваченого кримінальне провадження закривається.

Одночасно із повідомленням про підозру прокурор або слідчий повинен довести до відома підозрюваного його права, передбачені ст. 42 КПК, і за необхідності – роз’яснити їх зміст (ст. 276 КПК).

Основні права цих осіб закріплені у частинах 3 і 4 ст. 42 КПК. Підозрюваний під час досудового розслідування мають такі права: 1) знати, у чому їх підозрюють, обвинувачують (є елементом більш широкого за своїм обсягом права на справедливий суд) ; 2) бути повідомленими про свої права; 3) мати захисника та побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави в порядку надання безоплатної правової допомоги; 4) давати або відмовитися давати показання і відповідати на запитання у будь-який момент; 5) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє; користуватися за необхідності послугами перекладача, в тому числі за рахунок держави; 6) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; 7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце його перебування (ст. 213 КПК) ; 8) заявляти відводи; 9) заявляти клопотання щодо проведення процесуальних дій