Поняття і завдання кримінального провадження

Потерпілий: поняття, права та обов'язки

Фізична особа є потерпілою від злочину, якщо їй заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду вчиненням злочину. При цьому немає жодної різниці у статусі між потерпілими, яким нанесено моральну, фізичну чи майнову шкоду. Якщо внаслідок злочину настала смерть особи, або якщо вона фізично не може подати таку заяву, це може зробити близький родич або член сім’ї. У такому випадку саме він визнається потерпілим та користується усіма відповідними правами.

Права і обов’язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо нього злочину. Особа, яка прийняла заяву від потерпілої особи про вчинення злочину, повинна вручити їй пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого  (ст. 55 КПК) .

Потерпілий має право: 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; 2) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; 3) заявляти відводи та клопотання; 4) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; 5) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг; 6) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди; 7) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення; 8) одержувати копії процесуальних документів; 9) інші права, визначені у ст. 56 КПК України.

Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:

• бути заздалегідь поінформованим про час і місце судового розгляду;
• брати участь у судовому провадженні;
• брати участь у безпосередній перевірці доказів;
• підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.

На будь-якій стадії кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення  (ст. 56 КПК) .

Потерпілий зобов’язаний:

1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

3) не розголошувати без дозволу суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Захисник. Його права та обов'язки

Захисником підозрюваного, обвинуваченого може бути лише професійний адвокат (має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю). Отже, при зверненні за правовою допомогою до конкретного адвоката необхідно перевірити в нього наявність цього свідоцтва. Відомості про адвоката мають бути занесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Захисник може бути залучений у будь-який момент – підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами на проханням чи за згодою підозрюваного, обвинуваченого (ст. 48 КПК).

не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.

З моменту надання свідоцтва/ордеру слідчому, прокурору, слідчому судді, суду захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. Захисник не може користуватися процесуальними правами, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику: не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання; давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати; укласти угоду про визнання винуватості чи про примирення з потерпілим тощо.

+ право захисника брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого.

новелою КПК є положення про те, що конфіденційні побачення захисника з підозрюваним, обвинуваченим мають відбуватися без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

Захисник зобов’язаний: 1) використовувати засоби захисту, передбачені законом, з метою забезпечення прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, що спростовують винність його підзахисного або здатні пом’якшити чи виключити кримінальну відповідальність щодо підозрюваного, обвинуваченого; 2) прибувати до місця виконання процесуальних дій за участю підзахисного; 3) не розголошувати без згоди підзахисного відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять таємницю.

Захисник після його залучення не має права відмовитися від виконання своїх обов’язків за винятком випадків, коли: 1) є обставини, що виключають його участь у кримінальному провадженні (наприклад, зупинено дію його свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю) ; 2) захисник не згодний з підзахисним щодо обраного ним способу захисту (наприклад, обвинувачений вимагає від захисника застосування незаконних способів – підкуп судді, залякування свідка тощо) ; 3) підозрюваний, обвинувачений умисно не виконує умови договору зі захисником (порушує умови договору щодо оплати послуг адвоката чи систематично недотримується законних порад захисника) ; 4) у захисника (на його думку) відсутня належна кваліфікація для участі в цьому провадженні, що є особливо складним (ст. 47 КПК).

Цивільний позивач і цивільний відповідач: поняття, права та обов'язки

При визначенні особи як цивільного позивача у кримінальному провадженні слід виділити 2 категорії учасників цих правовідноси: ФО, якій кримінальним правопорушенням або іншим снд завдано майнової/моральної шкоди, а також ЮО, якій кримінальним правопорушенням або іншим