Поняття конституційного ладу України

Кожна країна, що вважає себе цивілізованою, має свій конституційний лад. І це закономірно. Конституційний лад важливий і необхідний для сучасної держави, перш за все тому, що він визначає її початкові принципи і призначення, функції і основи організації, форми і методи діяльності конституційно-правових інститутів. Конституційний лад встановлює межі і характер державного регулювання у всіх основних сферах суспільного розвитку, взаємовідношення держави з людиною і громадянином [49, c. 6]. Найголовніше – конституційний лад додає визначає фундаментальні права і свободи людини, захищає її честь і гідність.

Українська Конституція сприйняла структуру, характерну для багатьох новітніх конституцій. Окремий її розділ встановлює основи конституційного ладу України, складові сукупність принципів, основних її положень, що є первинною нормативною базою, як для інших положень конституції, так і інших нормативно-правових актів.

Конституційний лад - це спосіб побудови держави, який повинна знати кожна людина, яка живе в демократичній, соціальній і правовій Україні, і є її громадянином [43, c. 122]. 

Конституційний лад формулює початкові зв'язки державної влади з людиною, народом (суспільством), іншими державами, а також її внутрішній устрій. Цю цілісну систему утворюють: визнання людини, її прав і свобод, вищою соціальною цінністю, а також обов'язки держави дотримувати і захищати такі; демократичний характер влади; суверенітет народу; верховенство права; політичне і ідеологічне різноманіття; єдність економічного простору і свобода економічної діяльності; розподіл влад; соціальний характер держави; світський характер держави; верховенство конституції; пріоритет міжнародного права над внутрідержавним; унітарність; визнання і гарантування місцевого самоврядування. 

Конституційного лад визначає найважливіші риси державного і суспільного устрою, характер відносин влади, форми правління і політичного режиму, головні сторони правового регулювання суспільних відносин, а також порядок взаємодії політичної, соціальної і економічної систем суспільства [40, c. 36]. 

Конституційний лад в Україні як правовій державі покликаний забезпечувати:

верховенство закону (в правовій державі жоден державний орган, жоден посадовець або громадська організація, жодна людина не має права посягати на закон); 

взаємну відповідальність держави і особи (важливим гарантом непорушності прав і свобод громадян є конституційне положення, відповідно до якого владні структури держави зобов'язані забезпечити кожному можливість ознайомлення з документами і матеріалами, що безпосередньо стосуються його прав і свобод); 

розподіл влади (це правовий принцип, суть якого полягає в недопущенні зосередження всієї повноти державної влади в руках однієї з її гілок: законодавчої, виконавчої або судової, щоб тим самим запобігти можливості зловживання владою);

гарантування прав і свобод особи (реальна гарантія прав і свобод особи є надзвичайно важливою конституційною ознакою правової держави. Держава зобов'язана не тільки закріплювати права і свободи людини, але і створювати умови для їхнього реального втілення) [18, c. 33-35].

Всі ці та інші засади конституційного ладу визнані особливо важливими і тому вони потребують особливого юридичного і процесуального захисту, у тому числі захисту від тимчасових, поточних обставин.

 

 

В результаті виконання даної  курсової роботи, узагальнивши опрацьований матеріал, можна зробити ряд висновків, а також визначити, чи досягнуті мета та завдання роботи, поставлені у вступі.

Державний лад України, як і будь-якої іншої держави, являє собою передбачену й гарантовану Конституцією організацію (будівництво) держави і її діяльність.

Нинішній державний лад України має чимало особливостей.

По-перше, Українська держава і державний лад України мають у багатьох відношеннях перехідний і змішаний характер, перебувають у стадії становлення.

Розвиток України спрямований на утвердження дійсно суверенної, незалежної держави, повноправного і рівноправного суб'єкта світового співтовариства, до держави, яка не визнає у своїй країні ніякої влади над собою, окрім влади народу.

Це дає підстави стверджувати, що нині Українська держава створила необхідні передумови для  її подальшого поступу, розбудови й утвердження в ній якісно нових рис, притаманних істинно суверенній, демократичній, соціальній, правовій державі, і відповідно, якісно нового державного ладу.

По-друге, державний лад України утверджує в Україні національну державу. Це обумовлено передусім тим, що сучасне державотворення в Україні має в своїй основі реалізацію багатовікової української ідеї створення (поновлення, відродження) самостійної (незалежної, суверенної), соборної (єдиної, унітарної), вільної, демократичної, справедливої, правової, соціальної, розвинутої держави.  В той же час Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

По-третє, як свідчить процес державотворення в Україні в останні роки, Українська держава утверджується як європейська держава, якій притаманні істотні риси більшості європейських держав та держав світу. Підтвердженням тому є Конституція України 1996 р.

Вона сприйняла значною мірою, хоча й критично, багатовікові досягнення європейської наукової конституційної думки і практики в галузі державотворення. Зокрема, вчення, ідеї, положення про правову державу, про верховенство права, про розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, про демократію, парламентаризм, місцеве самоврядування, вибори, референдуми та інші форми прямого народовладдя, про конституційне судочинство, правосуддя тощо. Форми нашої держави як за характером правління, тобто організацією державної влади, так і за характером державного устрою обирались при підготовці Конституції 1996 р. з максимальним урахуванням досвіду європейських держав.

По-четверте, Україна з моменту проголошення своєї незалежності виступає як важливий міжнародний фактор, який впливає на інші держави і міжнародні організації й зазнає відповідно значного впливу з їх боку.

 

 

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня1996 року // Голос України від 13 липня 1996 року (зі змінами та доповненнями).
2. Кримінальний кодекс України: Ксилон - Харків - 2003.
3. Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року.
4. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР від16 липня 1990року // Відомості Верховної Ради Української РСР- 1990.- № 3 - С. 429
5. Закон України від 7 лютого 1991 року "Про власність" // База даних НАУ- ЕКСПЕРТ.
6. Закон України від 18 січня 2001 року  "Про громадянство України" // База даних НАУ- ЕКСПЕРТ.
7. Закон України від 16 червня 1992року  "Про об’єднання громадян" // База даних НАУ- ЕКСПЕРТ.
8. Закон України від 6 грудня 1992 року "Про Збройні Сили України" // База даних НАУ- ЕКСПЕРТ.
9. Закон України від 21 травня 1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" // База даних НАУ- ЕКСПЕРТ.
10. Закон України від 10 грудня 1991року "Про дію міжнародних договорів на території України" // База даних НАУ- ЕКСПЕРТ.
11. Алебастрова А. Й. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебное пособие - М. - 1997. - 274 с.
12. Алексеев С. С. Философія права. - М.: Норма - 1998.
13. Баглай М. В. Конституционное право Русской Федерации: М. - 1996.- 437с.
14. Баглай М.В., Габричидзе Б.М. Конституционное право Российской Федерации. - М., 1996. - 280 с.
15. Білинський А. Поділ влади - Сучасність- 1993., № 2 с.78-79.
16. Болотіна Н. Право людей на соціальне забезпечення в Україні // Право України  2000 р.- № 4.- с.35- 39.
17. Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні // Право України - 2000р.- № 1.- с.32
18. Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України - 1998р. - № 1.- с.34 - 38.
19. Георгіца А.З. Конституційно-правові інститути зарубіжних країн, Чернівці: «Рута», 1994. -138с.
20. Государственное право Российской Федерации, Учебник / Под ред. О.Е.Кутафина. - М.: Юрид.лит., 1996. - 584 с.
21. Еременко Ю. П. Советская Конституция и законность, Саратов, 1989, 418 с.
22. Загальна теорія держави і права / За ред. академіка АПрН України, д.юр.н., проф. В.В.Копєйчикова. - К.: Юрінком, 1997. - 320 с.
23. Кабишев В.М. Становление конституционного строя России. - Саратов, 1993.- 102с.
24. Козлова Е. Й., Кутафин О. Е. Конституционное право России, М. -  Юрист, 1996. - 435 с.
25. Колодій А., Копєйчиков В. Шляхом «органічного компромісу» // Урядовий кур'єр. - 1996. -  15-16. - с. 4.
26. Коментар до Конституції України. К.- 1996.- 376с.
27. Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина ( друге видання, доповнене і перероблене), за ред. Хавронюк М. І., К. - 2003 ., А. С. К. - 384с.
28. Конституцинное (государственное) право: Справочник Под ред В.И.Лафитского. - М.: Юристь, 1995. - 90 с.
29. Конституционное право: Учебник / Отв. ред. А.Е.Козлов. - М.: Изд-во БЕК, 1997.-464с.
30. Конституция Российской Федерации: Энциклопедический словарь / В.А.Туманов, В.Е.Чиркин и др. Изд- 2-е, перераб. й доп. - М.: Юристь, 1997.-222 с.
31. Конституційне право України / За ред. проф. Погорілка В.Ф. Вид. 3-тє.- К.: Наукова думка – 2002, 736 с.
32. Копейчиков В.В. Про теоретичні засади конституційного ладу // Вісник АПрН - № 1. - 1993р.
33. Котюк В.О. Основи держави і права: Навч. посібник. - К., 1994. - 44 с.
34. Кравченко В.В, Конституційне право України: Навч. посібник, Частина І.-К.: 1998. - 88 с.
35. Кравчука С. С. Советское государственное право - М.-1989.- 374 с.
36. Лисенков С.Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. - К. Либідь, 1997. - 160 с.
37. Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій для студ. юрид.вузів і фак-в. - К.: Вентурі, 1995. - 240 с.
38. Михалева Н.А. Конституционное право зарубежньїх стран СНГ:/ Учебн.пособие. - М.: Юристь 1998. - 274 с.
39. Молдаван В.В., Мелащенко В.Ф. Конституційне право: опорні конспекти: Навч. посібник для студ. юрид.вузів та фак-в. - К. Юмана, 1996. - 272 с.
40. Нова Конституція України. Огляд, коментарі і текст Основного Закону. 3-тє видання. - К.: Наукова думка, 1998. - 56 с.
41. Нор В., Стецюк П. Конституція Основний Закон України в запитаннях відповідях: Навч. посібник з основних положень Конституції України. - Львів, 1996. - 48 с.
42. Основи конституційного права України / За ред. акад. АПрН України, проф. В. В. Копєйчикова. - К. - Юрінком Інтер, 1997. - 287с.
43. Основи конституційного права України / За ред. академіка АПрН України, проф.Копєйчикова В.В.- К.: Юрінком, 1997. - 208 с.
44. Політологія / За ред. О.І.Семківа. - Львів: Світ, 1994. - 592 с.
45. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. - К.: Наук. думка, 1992. - 99 с.
46. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність // Право України - 2000р.- 12.- с.16.
47. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави та права - К. - 1994р.- 236с.
48. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. - К.: Т-во «Знання України», 1993. - 192 с.
49. Степанюк О. Норми конституційного права України. - Чернівці, 1994.- 91 с.
50. Тодика Ю. М. Основы общественного строя Украины - Х. – Факт - 1999.- 247с.
51. Шаповал В. Ідея розподілу влад в конституційній теорії і практиці в Україні // Вісник АПрН. - 1994р.- 2.- с.29-37.
52. Юридична енциклопедія ( том ІІ ) - 139 с.