Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття про сприймання. Загальні особливості та види сприймання. Індивідуальні відмінності у сприйманні людей

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

помiтне вiдчуття. Верхнiй абсолютний порiг (максимальний) – найбiльша сила подразника, при якiй ще виникає рiвноцiнне подразнику вiдчуття. Порiг розрiзнення (диференцiальний) – та найменша змiна подразника, яка викликає лише помiтну рiзницю у вiдчуттi. Адаптацiя – пристосування чутливостi до постійно дiючого подразника, що проявляється пiдвищенням чи зниженням порогiв. Адаптацiя бiльш висока до нюхових, тактильних, свiтлових подразникiв, значно нижча – до больових сигналiв. Взаємодiя i сенсибiлiзацiя – змiна чутливостi однiєї iз систем аналiзаторiв пiд дiєю другої системи, що зумовлено корковими зв’язками мiж аналiзаторами. Слабкi сигнали iз будь-якої системи аналiзаторiв пiдвищують чутливiсть iншої системи, а сильнi – знижують. Наприклад, вiдомо, що дитину, яка плаче, можна заспокоїти, якщо вiдволiкати його увагу за допомогою сильнiшого подразника. При яскравому освiтленнi звук вiдчувається голоснiше. З iншого боку, деякi люди пiд час роботи вмикають радiо, що грає неголосно; при навчаннi читанню людей з поганим зором використовують неголосне цокання годинника. Сенсибiлiзацiя – пiдвищення чутливостi в результатi взаємодiї вiдчуттiв. Контраст (одночасний або послiдовний) – змiна iнтенсивностi вiдчуттiв пiд впливом попереднього або супровідного подразника. При одночаснiй дiї двох подразникiв виникає одночасний контраст. Широко вiдомим є явище послiдовного контрасту: пiсля холодного слабкий тепловий сигнал здається гарячим, вiдчуття кислого пiдвищує чутливiсть до солодкого. Синестезiї – iрадiацiя вiдчуттiв з одного аналiзатора на iнший зі збудженням невластивої даному аналiзатору модальностi вiдчуття. Наприклад, пiд впливом звукiв можуть виникнути свiтловi вiдчуття, колiр може викликати вiдчуття холоду. Деякi композитори (А. М. Скрябiн, М. К. Чурльонiс), поети (А. Рембо) мали кольоровий слух. Поширена в наш час так звана світломузика базується на злиттi музики та кольору для одержання бiльш сильного естетичного враження, вiдчуття неподiльностi, цiлiсностi музики i кольору. Чутливість та її вимірювання. Чутливість органа чуття визначається мінімальним подразником, що за певних умов виявляється здатним викликати відчуття. Мінімальна сила подразника, що викликає ледь помітне відчуття, називається нижнім абсолютним порогом чутливості.

Нижній поріг визначає рівень абсолютної чутливості даного аналізатора. Чим менша величина порога, тим вища чутливість: Верхній абсолютний поріг – максимальна сила подразника, при якому ще виникає адекватне діючому подразнику відчуття. Подальше ж підвищення сили подразника викликає біль. За допомогою органів чуття ми можемо не тільки констатувати наявність або відсутність того чи іншого подразника, але й розрізнити їх за силою та якістю. Мінімальне розходження між двома подразниками, яке викликає ледь помітне розходження відчуттів, – поріг розрізнення або диференціальний поріг: Цей факт був встановлений французьким вченим П. Бугером, підтверджений і уточнений німецьким психофізиком Е. Вебером, і тому отримав назву: закон Бугера – Вебера. Уважно досліджуючи залежність, яка існує між змінами сили подразників, що впливають на органи чуття, і відповідними змінами суб'єктивної величини відчуттів, німецький учений Г. Фехнер встановив закон, відповідно до якого зміна сили відчуття пропорційна десятковому логарифму зміни сили подразника, який впливає на орган чуття. Органи чуття мають властивість пристосування, чи адаптації до умов, що змінилися, причому ця адаптація відбувається в досить значних межах. Тому пороги відчуттів не є постійні, вони здатні змінюватися при зміні умов сприймання. Адаптація – зміна чутливості органів чуття внаслідок дії подразника. Виділяють такі види адаптації: адаптація як повне зникнення чутливості при впливі незмінного подразника: притуплення чутливості під впливом сильного подразника, підвищення чутливості під впливом дії слабкого подразника. Чутливість змінюється також внаслідок взаємодії відчуттів і сенсибілізації. Взаємодія відчуттів – зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів чуття. При цьому існує загальна закономірність: слабкі подразники іншої модальності підвищують, а сильні – знижують чутливість аналізатора. У першому випадку діє механізм іррадіації подразнення, у другому – механізм концентрації. Підвищення чутливості в результаті взаємодії й тренування називається сенсибілізацією. Так, текстильники розрізняють до 40 відтінків чорного кольору, звичайна людина – тільки 2-3. 
 
Поняття про сприймання. Загальні особливості та види сприймання. Індивідуальні відмінності у сприйманні людей
 
Сприйняття – психiчний процес вiдображення у свiдомостi людини предметiв та явищ в цiлому, тобто в сукупностi їх властивостей, при безпосереднiй дiї на органи чуття. Сприйняття – це синтез комплексу наявних вiдчуттiв з уявленням. 
 
Класифікація сприйняттів
 
У вiдповiдностi з формами iснування матерiї: сприйняття простору; сприйняття часу; сприйняття руху. В залежностi вiд аналiзаторiв, що беруть участь у сприйняттi: зоровi; слуховi; дотиковi; кiнестетичi; нюховi; смаковi. Рiзнi види сприйняттів рiдко зустрiчаються у чистому виглядi. Зазвичай, вони комбiнуються, внаслідок чого виникають складнi види сприйняття. За складнiстю: простi; складнi. За ступенем залученостi уваги та вольового зусилля (в залежностi вiд ступеня цiлеспрямованостi дiяльностi особистостi) : ненавмисне (мимовiльне) ; навмисне (довiльне). Сприйняття, як i вiдчуття, є осмисленим i активним процесом, результатом аналiтико-синтетичної дiяльностi мозкових вiддiлiв аналiзаторiв. Будь-яке сприйняття має моторний компонент (дотик, рух очей) : людина сприймає свiт у дiяльностi, протягом працi, тим самим поглиблюючи i вдосконалюючи сприйняття. Протягом набуття досвiду сенсорний i руховий апарати з’єднуються у єдину систему (I. М. Сєченов). Етапи цілеспрямованого сприйняття 1. Пошук об’єкта; 2. Видiлення найбiльш характерних його ознак; 3. Розпiзнавання об’єкта (включення його до певної категорії речей i явищ) ; на цей процес завжди впливають властивостi особистостi. 
 
Властивості сприйняття
 
Предметнiсть – усвiдомлене видiлення i спiвставлення отриманих iз зовнiшнього свiту вiдомостей до
Фото Капча