Поняття й особливості правового регулювання галузі вітроенергетики в Україні

Для розвитку такого виду альтернативних джерел енергії, як вітроенергетика, в Україні потрібно аналізувати досвід наших сусідів, оскільки вони досягли успіху в розвитку цієї галузі. Політика урядів зарубіжних країн відіграє важливу роль у розвитку вітроенергетики, оскільки вона спрямована на стимулювання споживачів альтернативної енергії. Наприклад, у Швейцарії споживачу надається право обирати, купувати йому енергію з традиційних джерел чи з альтернативних, і в цьому випадку має значення політика підвищення тарифів на енергію з традиційних джерел порівняно з альтернативними. В Англії проводиться інформаційна політика, яка полягає в тому, що під час літніх канікул для школярів складаються маршрути огляду вітроелектростанцій; існує політика кредитування на вигідних умовах установки або купівлі обладнання для виробництва енергії з альтернативних джерел. Мета податкової політики полягає в тому, що для суб’єктів господарювання встановлюється система податкових пільг на зайняття діяльністю з вироблення електроенергії з використанням альтернативних джерел енергії [9].

Проте в нашій державі, на жаль, ситуація в цій сфері досить сумна. Процес прийняття урядових рішень наштовхується на бюрократичні перешкоди, у зв’язку із чим спостерігається гальмування процесу розвитку альтернативних джерел. Досвід доводить, що прийняття урядом рішень, які регулюють зазначену сферу, може затягуватися на роки. Повноваження й відповідальність уповноважених регулюючих органів фактично не розділені. Немає чіткого механізму регулювання діяльності в цій галузі. Найсумнішим є те, що уряд України ігнорує питання стосовно оновлення Енергетичної стратегії до 2030 р. в частині розвитку відновлювальної енергії.

Одним із рішень, яке, навпаки, може поставити під загрозу розвиток альтернативної енергетики, зокрема вітроенергетики, було прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31 липня 2014 р. № 1621 -VII, який набув чинності 3 серпня 2014 р. Цим законом було внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме в підрозділі 4 розділу ХХ «Перехідні положення» було визначено виключення підпункту «в» пункту 17 Податкового кодексу України. У вказаному підпункті передбачалося тимчасове звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку, отриманого від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики (клас 40. 11 група 40 КВЕД ДК 009: 2005), які виробляють електричну енергію винятково з відновлювальних джерел енергії. Тимчасовість цієї пільги була визначена строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 р. Отже, 3 серпня 2014 р. вказаним вище

Законом України було здійснено скасування звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію винятково з відновлювальних джерел енергії.

Спеціалісти в галузі альтернативної енергетики, а саме експерти таких асоціацій, як Українська вітроенергетична асоціація та Біоенергетична асоціація України, Асоціація учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ), обурені такими змінами в законодавстві. Вони вважають, що ці зміни негативно вплинуть на розвиток відновлюваної енергетики України, оскільки податкові пільги є незначним стимулом для суб’єктів господарювання на зайняття діяльністю з вироблення електроенергії з використанням альтернативних джерел енергії. Експерти вважають, що внесення таких змін до Податкового кодексу України призупинить процес заміщення дорогих імпортних енергоресурсів вітчизняними.

Чинним законодавством України передбачено такі податкові пільги для суб’єктів господарювання в галузі вітроенергетики: пільги під час імпорту, ввізного мита (п. п. 14, 16 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України) та зі сплати податку на додану вартість (п. 197. 16 ст. 197 Податкового кодексу України).

Вітроенергетична галузь в Україні, зважаючи на військові дії в Донецькій та Луганській областях, а також інші кризові явища в країні, значно пригальмувала в розвитку. Якщо така ситуація в Україні триватиме довго, то в майбутньому це може призвести до кризового становища цієї галузі, зокрема за рахунок зменшення іноземних інвестицій. Отже, у цій ситуації прийняття рішень, які можуть негативно вплинути на темпи росту та вливання інвестицій у вітроенергетику, є недоречним. Маються на увазі такі рішення, як скасування з 3 серпня 2014 р. звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію винятково з відновлювальних джерел енергії.

Наразі через недосконалість нормативної бази процес інвестування альтернативної енергетики в Україні проходить досить повільно, головним недоліком нашого законодавства в цій сфері є відсутність гарантій захисту в Україні інвестицій іноземного інвестора. Отже, виходячи із цього, можна зробити висновок, що для прискорення процесу інвестування альтернативної енергетики в Україні не достатньо лише бажання та законодавчого закріплення такої можливості, потрібно розробляти програми із захисту іноземних вкладень, оскільки якщо інвестор не матиме гарантій захищеності, він не буде йти на ризик.

Наукову доктрину галузі альтернативної енергетики складають праці представників різних галузей права. Наприклад, представник наукової спільноти в галузі господарського права, доктор