Практикум з філософії

Визначте нові пріоритети у ставленні до пізнання, завдань людини, що окреслені в даному твердженні.

“Будь-яке пізнання започатковується розумом та виходить із відчуттів. Серед відчуттів за шляхетністю походження та за гідністю належить зору” (Франческо Патриці).

Що значить, на вашу думку, виведення зорового відчуття на перший план у ренесансному світосприйнятті? Якому відчуттю віддавало перевагу середньовіччя? Чому?

“Природа невблаганна і незмінна і зовсім не опікується тим, стануть чи не стануть її приховані основи та образ дій досяжними для людського розуміння, оскільки вона ніколи не переходить меж накладених на неї законів.

Не думаю, що для збудження в нас відчуттів смаку, запаху та звуку від зовнішніх тіл вимагається що-небудь ще, окрім розміру, форми, числа та повільних чи швидких рухів. Вважаю, що якби вуха, язики та носи раптом зникли, то форма, число та рух залишились би, але не запахи, смаки та звуки. Я глибоко переконаний, що без живого єства останні являють собою не більше, ніж імена, подібно до того, як лоскотання та сверблячка не більше, ніж імена, якщо немає пахв та шкіри навколо носів” (Галілео Галілей).

Які властивості світу постають для Галілея найпершими? В чому можна побачити перспективність та важливість саме такого підходу до осмислення природи? Якими були загальні підсумки запровадженого Галілеєм та його послідовниками нового типу мислення?

На завершення заняття спробуйте підвести його загальні підсумки та зробити висновки, наприклад, шляхом з’ясування, які із розглянутих вище ідей та положень мають сучасне значення.

 

Прослідкувати найважливіші чинники та умови формування наукового стилю мислення (в межах формування експериментального природознавства) ; виявити особливості проявів філософії за умов її діалогу із численними конкретними науками; осмислити логіку внутрішньої диференціації філософського знання та умови його системного впорядкування; проаналізувати особливості функціонування мислення “здорового глузду”, його зв”язки із індивідуалізмом та новим типом соціальних стосунків.

• Експериментальна наука 
• Деїзм
• Емпіризм 
• Сенсуалізм
• Раціоналізм
• Онтологія
• Субстанція
• Гідне мислення
• Монізм 
• Прогрес
• Плюралізм
• Методологія
• Метод
• Гносеологія

1.Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.

2.Розвиток методології та гносеології у філософії Нового часу. Провідні філософські позиції в тлумаченні пізнання.

3.Онтологія Нового часу про світобудову та місце в ній людини.

4.Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Нового часу.

1)Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:

а)переважно сільськогосподарським типом виробничої суспільної діяльності;

б)системою особистісної васальної залежності між членами суспільства;

в)розвитком промислового виробництва, перенесенням центру виробничої діяльності в міста;

г)географічними відкриттями нових земель;

д)перенесенням акцентів із зацікавлень природою на зацікавлення людиною.

2)Фігура літературного персонажа Робінзона була показовою для загальної атмосфери Нового часу тому, що:

а)в цю епоху люди захоплювались морськими подорожами;

б)вона символізувала собою нове становище окремого індивіда в системі соціальних зв’язків.

3)Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. Мислення “здорового глузду” характеризується наступними рисами:

а)воно передбачає цінування фактів;

б)воно передбачає посилання на авторитет Біблії;

в)воно передбачає ясну та чітку логіку;

г)воно віддає перевагу інтуїції, а не розсудковим міркуванням;

д)воно культивує принцип індивідуальної активності.

4)Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести:

а)її підпорядкування теології у якості її прислужниці;

б)виникнення національних та регіональних філософій;

в)розвиток філософії в діалозі із іншими науками;

г)вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації;

д)її спрямованість у бік гуманітарних студій.

5)Питання про метод істинного пізнання постало одним із найперших та найважливіших питань для філософії Нового часу.

Так Ні

6)Емпіризм – це позиція у методології, що характеризується:

а)найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;

б)наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;

в)рухом пізнавальної думки від фактів до ідей;

г)визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;

д)прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.

7)Засновником філософії Нового часу вважається:

а)Ніколо Макіавеллі

б)М. Монтень

в)Жан-Поль Сартр;

г)Леонардо да Вінчі;

д)Френсис Бекон.

8)В період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:

а)механіку

б)хімію

в)біологію

г)генетику

д)соціологію

9)Теза “Я мислю, отже я існую” є важливою вихідною тезою:

а)філософського монізму;

б)раціоналізму;

в)емпіризму;

г)для позиції визнання розуму “чистою дошкою”;

д)для скептицизму.

10)Теза “Я мислю, отже я існую” наголошує на важливій ролі самоусвідомлення в русі думки до правильного пізнання.

Так Ні

11)Теза “Я мислю, отже я існую” належить:

а)Наполеону;

б)Робінзону;

в)Вольтеру;

г)Паскалю;